12

Глава lvii. Цивільне судочинство та медіація

§1. Сутність медіації (посередництва)

А льтернативні способи врегулювання спорів (Alternative Dispute Resolution, надалі - ADR)

Третейські суди			міжнародний комерційний арбітраж		процедура примирення		судовий міні-розгляд			медіація (посередництво)

Міжнародні стандарти медіаційної процедури закріплені у низці документів:

-Рекомендація Rec (98)1Е Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо медіації -Рекомендація Rec (2001)9 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо альтернативного судового розгляду спорів між адміністративними органами і сторонами – приватними особами (адміністративні справи) від 05.09.2001р., - Рекомендація Rec (2002)10 Комітету міністрів державам-членам Ради Європи щодо медіації в цивільних справах від 18.09.2002р., - Типовий закон «Про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру», прийнятий комісією ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) 2002 р., -Європейський кодекс поведінки медіатора (European Code of Conduct for Mediators), прийнятий на конференції, організованій Директоратом Європейської комісії з питань юстиції 02.07.2004р. в м. Брюсселі, -Директива 2008/52/ЄС Європейського парламенту та Ради від 21.05.2008 р.

На національному рівні інститут медіації активно використовується в багатьох країнах світу:

Німеччині, Нідерландах, США, Великій Британії, Польщі, Австрії, Новій Зеландії, Канаді, Франції Що стосується України, інститут медіації не отримав нормативно-правового закріплення, хоча існують випадки її застосування на практиці у вигляді пілотних проектів.

Медіація (від лат. «mediare» - бути посередник) – це один з альтернативних способів розв’язання спору його сторонами за участю третьої особи – медіатора, який, здійснюючи загальне керівництво процедурою, допомагає сторонам досягти максимально ефективного рішення самостійно.

М едіація, процедури медіації в залежності від національних підходів та практик можуть існувати:

1)паралельно з судовими процедурами

2) інтегруються у судові процедури та процесуальне законодавство.

Сфера застосування медіаційних процедур :

• цивільні спори

• господарські

• трудові

• адміністративні

• сімейні

Однак при цьому визначальною характеристикою для застосування медіаційної процедури є не характер спірних правовідносин, а готовність сторін до переговорів, конструктивного діалогу, бажання досягти згоди зі спірного питання.

Ознаки медіації : 1) наявність правового спору між сторонами; 2) вирішення спору та винесення рішення безпосередньо сторонами; 3) наявність третьої особи – медіатора, який сприяє налагодженню комунікації між сторонами, однак не вирішує спір по суті; 4) відсутність жорсткої правової регламентації процедури; 5) наявність медіаційної угоди та неможливість примусового її виконання без звернення до компетентних органів.

Існують різні думки з приводу стадій медіаційної процедури

О дним з найпопулярніших на практиці є

Гарвардський метод ведення переговорів (Harvard Negotiation Method)

Орієнтуючись на теорію гарвардської школи, виділяють зазвичай 4 стадії медіації: -вступ та розвідка; -вивчення ситуації; -пошук варіантів рішень, переговори; -завершення, досягнення остаточної угоди.

Суб’єктний склад

	Основний -сторони - медіатор

Інші особи Н:договірні представники для консультування з правових питань тощо.

Статус медіатора може визначатися:

	1) на законодавчому рівні

2 ) в деонтологічних нормах професійної практики.

Медіатори

Зовнішні медіатори			Присудові медіатори
Вимоги: особа, яка може бути медіатором, повинна мати повну цивільну дієздатність, не мати судимості, мати вищу освіту, пройти курс навчання з медіації та отримати відповідний документ, що його підтверджує.		Вимови: така особа повинна також обіймати посаду судді відповідного суду. У кожному конкретному спорі медіатор повинен бути уповноважений сторонами на проведення такої процедури.

В имоги Європейський кодекс поведінки медіатора в свою чергу висуває вимогу компетентності медіатора, яка полягає в тому, що медіатори повинні бути компетентними та добре обізнаними з процедурою медіації. Це передбачає відповідне навчання, безперервне поновлення знань і практики медіації відповідно до стандартів та принципів їх акредитації.