2.1.3 Вплив загазованості на життєздатність міських насаджень

Умови зростання зелених насаджень у містах негативно впливають на життєвість деревних, чагарникових, трав'яних рослин. У міських посадках можна спостерігати величезне різноманіття захворювань рослин. По-перше, це неінфекційні хвороби, які виникають під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища а) хвороби, зумовлені впливом метеорологічних факторів (вітер, блискавки, низькі чи високі температури); б) хвороби, зумовлені несприятливими ґрунтовими умовами; в) хвороби, що виникають під впливом антропогенних факторів (пошкодження викидами промисловості та транспорту, різноманітні механічні пошкодження). По-друге, це інфекційні хвороби, збудниками яких є хвороботворні гриби та комахи. Несприятливі умови міського середовища негативно впливають на розвиток морфологічних органів дерев. Зелені насадження відіграють в умовах атмосферного забруднення міста роль біофільтра . Спочатку в клітинах листової пластинки відбувається накопичення забруднювача, біохімічна детоксикація, яка завершується некрозами і часто загибеллю рослини.

Результати досліджень [ ]переконливо показують, що високі газові концентрації, на відміну від посухи і низьких температур, ведуть до зміни величин констант швидкості виходу води з листя в момент обезводнення. Зниження водотривкої здатності тканин листя, що знаходиться в несприятливих умовах існування, дає можливість припустити, що проникливість клітинних мембран для води в умовах підвищеної загазованості збільшується, вірогідно, внаслідок; зменшення енергетичної ефективності як фотосинтезу, так і дихання, що веде до ряду структурних змін.

Величина концентрації клітинного соку у досліджуваного і контрольного листя мало відрізняється, що свідчить про ідентичність осматичного тиску в середині листової пластинки. Беручи до уваги наявну різницю у показниках оводнення, припускають, що відбуваються зміни хімічного складу, структури цитоплазми листя досліджуваних рослин. Відомо, що структура цитоплазми визначається взаємодією води з високополімерними компонентами цитоплазми, особливо з білками. Тому порушення стану одного з компонентів неминуче має зумовити порушення структури усієї цитоплазми як впорядкованої системи і змінити стан кожного її компонента. Отже, структурні зміни цитоплазми клітин листя сприяють нормалізації життєвості клітин листя в несприятливих умовах зростання, зокрема, підвищеної загазованості повітря.

Дослідження рН клітинного соку в рослин, що проростали в умовах забруднення атмосферного повітря, і контрольних рослин свідчать, що рівень кислотності в обох випадках суттєво не відрізняється. Вірогідно, що надмірна кислотність атмосферного повітря не призводить до суттєвих змін в рН внутрішньоклітинного середовища внаслідок існування ряду комплексних механізмів захисту.

Дані щодо дії газових концентрацій на наявність води в листі свідчать про те, що її вміст у досліджуваних рослин вищий, ніж у контрольних. Водночас величина приросту листя у досліджуваних рослин помітно менша, ніж у контрольних на кожен даний

Зелені насадження страждають не лише від несприятливих факторів міського середовища, але й від поганого догляду. З'являється суховершинність, всихання листя крони, утворення напливів на стовбурі. Метеорологічні фактори (температура, надлишок сонячного освітлення) зумовлюють утворення морозобоїн, опіків на стовбурах дерев.

Слід особливо виділити механічні пошкодження дерев, які наносять їм люди і транспорт. Найчастіше трапляються такі пошкодження, як порізи крони, розщеплення і надломи стовбура, обламування гілок, використання стовбурів дерев для різних вказівників, табличок, а також як опори при будівельних роботах. Загальний відсоток механічних пошкоджень дерев сягає 40%, а в окремих районах -- 64%. Особливо багато пошкоджених дерев на вулицях із інтенсивним рухом транспорту (до 100%).

Багато шкоди здоров'ю дерев завдає некваліфікована їх обрізка. В окремих випадках дерева гублять 70--90% крони, деколи залишається один стовбур. Все це веде до втрати деревами декоративності, вони пізніше вкриваються листям.

Особливо страждають від обрізки клен гостролистий, клен-явір, ясен звичайний, каштан кінський, дуб звичайний.

Відзначимо, що в містах, де місцеві органи влади приділяють більше уваги догляду за деревами, стан здоров'я та декоративність дерев не викликають турботи. Обстежуючи міські зелені насадження, виявили численні інфекційні захворювання, зумовлені паразитичними грибами, серед яких поширені деревноруйнівні, що сприяють утворенню різноманітних гнилей: лускуватий трутовик, строкато-жовтий трутовик, березова губка, шизофіллум, неправдивий дубовий трутовик, церрена однобарвна, трутовик піноутворюючий.

Крім деревно руйнівних грибів, виявлені чорна плямистість листя, некроз кори гілок клена. Листя дерев і чагарників часто пошкоджується іржастими грибами (тополя бальзамічна, троянди). У різних типах міських зелених насаджень формування мікрофлори відбувається по-різному. Наприклад, вуличні посадки, насадження скверів і парків відрізняються видовим складом мікрофлори і ступенем поширення окремих збудників хвороб. Фітопатогенні гриби активно розмножуються у паркових насадженнях і дуже слабо у вуличних посадках. Однією з причин таких відмінностей є неоднакові мікрокліматичні умови. Загущені паркові посадки з їх підвищеною вологістю повітря сприяють розвитку мікрофлори, і навпаки, сухе повітря міських площ і вулиць, а також його добра провітрюваність згубно впливають на розвиток спор грибів, знижуючи інтенсивність патогенних видів. Наприклад, у вуличних посадках пошкодженість у середньому становила 6%, в садах і скверах --10%, а у великих парках -- 32-35%.

За даними спостережень, у місцях з найвищим відсотком механічних пошкоджень і поганим доглядом збільшується і фітопатологічна пошкодженість.

Отже, на формування мікрофлори зелених насаджень впливає цілий ряд факторів: видовий склад дерев і чагарників, характер насаджень, мікроклімат, забруднення навколишнього середовища та механічні пошкодження. Залежно від стану зелених насаджень можна судити про особливості розвитку мікрофлори та стійкість вогнищ хвороб.

Можна з усією вірогідністю стверджувати, що життєвість зелених насаджень великого міста залежить від дії комплексного урбогенного градієнта середовища, який включає в себе характерні особливості едофотопу, кліматопу та забруднення довкілля полютантами.