2.1.2 Вплив на грунти

За 30-50 років у місцях старих заповнених звалищ закінчується процес натуральної гуміфікації відходів. Проте внаслідок скорочення за останні роки придатних для компостування органічних речовин у перспективі подібне використання відходів обмежуватиметься.

Для знешкодження твердих відходів можна з успіхом використовувати біохімічні процеси, які відбуваються у ґрунті. Однак міські ґрунти внаслідок багатовікової діяльності людини стають непридатними для цієї мети. Маса відходів зростає і без комунальних споруд не обійтися. Сьогодні у сміття попадає значна кількість виробів з поліетилену, пляшки з-під мийних - засобів, пакувальні мішки з синтетичних матеріалів, клапті синтетичної плівки, які не горять і не розкладаються мікроорганізмами.

Проте обсяги побутового сміття, які різними шляхами усуваються з міських територій, набагато менші, ніж колосальні відходи від теплових станцій і металургійних заводів, відвалів пустих порід шахт і рудників. Підраховано, що за останні 100 років на поверхню землі тільки одного вугільного шлаку було викинуто близько 18 млрд. т.

Існує ще одна глобальна проблема: місто поглинає величезну кількість органічної маси, знятої з ґрунту, яка, проте, не повертається в нього у вигляді екскрементів, а спалюється на звалищах, нагромаджується у вигляді смітників, змивається каналізаційними водами або піднімається в атмосферу. Багато шкоди функціонуванню паркових біоценозів завдає спалювання листя. Внаслідок цього в природі порушується основний геохімічний цикл -- повернення поживних елементів у ґрунт, звідки вони мали б поглинатися рослинами та поліпшувати його структуру.

Найгірше ґрунт справляється з рідкими і твердими токсичними відходами. Внаслідок промислових викидів в ньому нагромаджується надлишкова кількість хімічних сполук, які згубно діють на організми тварин і людей. Це, наприклад, ртуть, миш'як, мідь, свинець, фтор, марганець і ін, Навкруг промислових підприємств нерідко утворюються зони, ґрунти яких дуже забруднені подібними елементами. В грунт попадають і так звані канцерогенні речовини, які призводять до злоякісних новоутворень, зокрема, сажа, продукти осмолення, нафтопродукти тощо. Надлишкове накопичення в ґрунті різних елементів у токсичних концентраціях безпосередньо і побічно впливає на рослинність, зменшує продуктивність лісових і паркових насаджень.

Корисну дію мікробіологічних процесів у ґрунті знижують пестициди і безпосередньо хлорорганічні сполуки. Потрапивши до ґрунту, вони довгий час не піддаються розпаду. В ґрунті також залишається велика кількість хімікатів, які використовують у якості добрив -- фосфор, азот, калій, І оскільки рослини засвоюють їх не повністю. Надмірна кількість коленого з цих елементів може бути шкідлива для рослин.

За останні роки в усьому світі значно зросли рекреаційні навантаження на ґрунти парків і лісопарків, приміських лісів, заплавних лугів, що веде до деградації лісових і лугових біогеоценозів. Багато лісів У країни деградують.

Одна з основних причин деградації і послаблення життєвості біогеоценозів -- зміна під впливом витоптування водно-фізичних властивостей ґрунту. Це явище відоме з давніх часів, але причина була в випасанні тварин. Відомий афоризм "кози з'їли Альпи" можна пояснити не тільки ненажерливістю цих тварин, але і їх великою кількістю, що й стало головною причиною руйнування ґрунтового покриву.

Витоптування призводить до порушення структури ґрунту, його надмірної ущільненості. Наприклад, якщо щільність ґрунту у місцях з низьким рівнем відвідуваності під Харковом становить близько 10 кг/м2, то в зонах активного відпочинку вона сягає ЗО - 40 кг/м2. Об'ємна вага ґрунту змінюється на глибині до 5 -- 10 см., і навіть до 30-см. Це зменшує його порізність, повітряну ємність, знижує капілярну вологоємність, погіршує умови аерації й інтенсивність виділення вуглекислоти. В деградованих ґрунтах порушується життєдіяльність мікроорганізмів і мікрофлори ґрунту. Спостерігається зменшення вмісту загального гумусу, змінюється його склад. Послаблюються захисні якості підстилки.

Особливо шкідливим є витоптування ґрунту на схилах, що призводить до його інтенсивної як площинної, так і лінійної ерозії При нестачі вологи ґрунти швидко висушуються.

В теперішній час в Україні і за кордоном здійснюється широкий комплекс досліджень для виявлення негативних дій антропогенних навантажень на ґрунтовий покрив природних і штучних екосистем, що дасть змогу вибрати шляхи раціонального використання ґрунтів урбанізованих ландшафтів.

Є прямий зв'язок між змістом свинця у ґрунті і рослинністю вздовж доріг та інтенсивністю руху автомобілів. Свинець переважно забруднює верхні шари ґрунту на віддалі декілька десятків, а деколи й сотні метрів. Це призводить до значного збільшення вмісту свинцю, як і інших елементів у культурах, які вирощують поблизу автостради. Такий стан викликає необхідність введення обмежень на використання територій вздовж автомагістралей із інтенсивним автомобільним рухом.

У місцях зосередження транспорту (наприклад, перед світлофорами) спостерігається висока концентрація (5--10 мг/м3) CO -- чадного газу, яка в кількості 20 мг/м3 яка небезпечна для життя людини. У викидних газах автомобілів і тракторів його міститься до 2--10%, в димових газах -- 1--4, в тютюновому димі 0,5--1, в атмосфері населених пунктів 0,0005%.