- •Лекції з дісціплини «інвестиційний менеджмент»
- •1. Теоретичні основи інвестиційного менджменту
- •1.1 Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •1.2. Класифікація інвестицій та інвесторів
- •1.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •Пряме управління державними інвестиціями
- •Не пряме державне регулювання інвестиційної діяльності
- •1.4. Сутність та принципи інвестиційного менеджменту
- •1.5. Мета інвестиційного менеджменту
- •Агентські відносини
- •1.6. Завдання інвестиційного менеджменту
- •1.7. Функції інвестиційного менеджменту
- •2. Особливості та напрями іноземного інвестування
- •2.1. Іноземні інвестиції в Україні
- •2.2. Форми регулювання іноземного інвестування
- •3. Інвестиційна стратегія підприємства
- •3.1. Сутність інвестиційної стратегії підприємства
- •3.2. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства
- •3.3. Види інвестиційних стратегій підприємства
- •4. Оцінка вартості грошей у часі
- •4.1. Поняття грошового потоку
- •4.2. Функція «складний відсоток»
- •4.3. Функція «дисконтування»
- •4.4. Функція «поточна вартість звичайного ануїтету»
- •4.5. Функція «періодичний внесок на погашення кредиту»
- •4.6. Функція «майбутня вартість прискореного ануїтету»
- •4.7. Функція «періодичний внесок на накопичення фонду»
- •5. Взаємозв’язок доходності і ризику інвестицій
- •5.1. Доходність інвестицій
- •5.2. Автономний ризик інвестицій
- •5.3. Портфельний ризик інвестицій
- •5.4. Основні фактори, які визначають необхідну номінальну ринкову доходність активів
- •6. Реальні інвестиції підприємства
- •6.1. Особливості здійснення реальних інвестицій
- •6.2. Форми здійснення реальних інвестицій
- •6.3. Управління інвестиційними проектами
- •6.4. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів
- •6.5. Особливості виходу проекту з інвестиційної програми підприємства
- •7. Фінансові інвестиції підприємства
- •7.1. Особливості здійснення фінансових інвестицій
- •7.2. Форми здійснення фінансових інвестицій підприємства
- •7.3. Інвестиційний процес
- •7.4. Види цінних паперів
- •7.5. Типи акцій та їх оцінка
- •7.6. Типи облігацій та їх оцінка
- •7.7. Похідні цінні папери
- •7.8. Фінансове середовище Фінансові ринки
- •Фінансові інститути
- •Фондова біржа
- •8. Управління формуванням інвестиційних ресурсів підприємства
- •8.1. Джерела формування інвестиційних ресурсів
- •8.2. Системи фінансування інвестиційного проекту
- •8.3. Оптимізація структури власних та запозичених інвестиційних ресурсів
- •Список використанної літератури
- •Додатки
- •1. Функція «складний відсоток». Значення коефіцієнтів компаундування для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •2. Функція «дисконтування». Значення коефіцієнтів дисконтування для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •3. Функція «періодичний внесок на погашення кредиту». Значення коефіцієнтів для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •4. Функція «майбутня вартість прискореного ануїтету». Значення коефіцієнтів для різних відсоткових ставок I та числа періодів нарахування відсотків n
- •Питання для екзаменаційних білетів
- •Варіанти контрольних робіт (для студентів заочної форми навчання)
- •Ник Лисон. Человек, который обанкротил Берингс банк (Barings Bank)
- •Джордж Сорос. Гений трейдинга. Деньги в руках философа способны изменить мир
7.4. Види цінних паперів
Цінні папери - грошові документи, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником. Вони передбачають, зазвичай, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі коштів та інших прав, які визначаються цими документами, іншим особам.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред’явника. Іменні цінні папери, якщо про це спеціально не указано, не підлягають передачі, вони передаються шляхом повного індосаменту (передаточний запис, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно. Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як залог для забезпечення платежів і кредитів.
Емітент цінних паперів - держава в особі уповноваженого органу (казначейство), юридична особа (корпорації, муніципальні утворення) і у випадках, передбачених законом, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і бере на себе зобов’язання, які визначаються з умов їх випуску. Він зобов’язаний виконувати всі зобов’язання у строк і у порядку, встановленому законодавством.
В Україні та інших країнах випускаються такі види цінних паперів: акції, облігації, векселі, казначейські зобов’язання та ощадні сертифікати.
Акція - цінний папір без обмеження строку обертання, який засвідчує ділову участь у статутному фонді акціонерного товариства і право участі в управлінні ним; дає право його власнику на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути привілейованими і простими, іменними та на пред’явника, документарними і бездокументарними.
Дивіденди за акціями нараховуються, виплачуються і обчислюються за підсумками роботи акціонерного товариства за рік.
Облігація - цінний папір, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодування йому номінальної вартості цього цінного паперу у передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних умовах.
Вексель - цінний папір, який свідчить про безумовне грошове зобов’язання виплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселеотримувачу).
Казначейські зобов’язання - вид цінних паперів на пред’явника, які розміщуються виключно на добровільних умовах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів у бюджет і дають право на отримання фінансового доходу. Казначейські зобов’язання випускаються у вигляді облігацій і векселів.
Випускаються наступні види казначейських зобов’язань:
- довгострокові - від 5 до 10 років;
- середньострокові - від 1 до 5 років;
- короткострокові - до одного року.
Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання коштів після закінчення строку депозиту і відсотків за ним.
Ощадні сертифікати видаються термінові (під певний договірний відсоток на певний строк) або за вимогою, іменні і на пред’явника.
Іменні сертифікати обертанню не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним.
