6.5. Особливості виходу проекту з інвестиційної програми підприємства
У систему управління інвестиційною програмою підприємства входять заходи не тільки успішної її реалізації, але й з поточного її коригування. Необхідність коригувань інвестиційної програми підприємства диктується двома причинами. Перша з них пов’язана з технологічним процесом, появою на ринку більш конкурентоспроможних товарів і більш ефективних об’єктів вкладення капіталу. Друга причина пов’язана із зниженням ефективності окремих проектів в умовах зовнішнього або внутрішнього середовища, що змінилися. У цих випадках керівництво підприємства вимушено приймати рішення про «вихід» реальних проектів з інвестиційної програми.
Обґрунтування управлінських рішень про «вихід» реальних проектів з інвестиційної програми підприємства являє собою відповідальний процес, оскільки такі рішення пов’язані із втратою не тільки очікуваного інвестиційного доходу, а й частини вкладеного капіталу.
Прийняття управлінських рішень про вихід реальних проектів з інвестиційної програми підприємства відбувається кількома етапами.
1. Оцінка ефективності реалізації проектів підприємства здійснюється у процесі моніторингу кожного проекту. Цей моніторинг охоплює, зазвичай, інвестиційну фазу проекту, у процесі якого визначаються показники виконання календарного плану бюджету та інших параметрів. З урахуванням відхилень фактичних показників в інвестиційній фазі від планових розраховується вплив негативних відхилень на кінцеві результати ефективності та ризику у фазі експлуатації проекту.
2. Встановлення причин, які обумовили зниження ефективності реалізації інвестиційних проектів проводиться, зазвичай, керівниками проектів та інвестиційними менеджерами. До числа основних з цих причин відносяться:
Збільшення тривалості будівництва. Воно призводить до росту витрат, піддає проект додатковим ризикам, віддаляє строки отримання прибутку.
Ріст цін на будівельні матеріали. В окремі періоди (будівельного сезону, зниження обсягу пропозицій на ринку і т.п.) ріст цін на будівельні матеріали може обігнати індекс інфляції. З цієї причини ефективність проекту знижується через зростання витрат при незмінному очікуваному прибутку.
Ріст вартості виконання будівельно-монтажних робіт. Це призводить до тих саме негативних наслідків, що і у попередньому випадку.
Ріст рівня конкуренції на ринку. Це може викликати зниження рівня цін на продукцію, що спричинить зниження очікуваного прибутку при незмінному рівні витрат.
Ріст відсоткової ставки у зв’язку із зміненням кон’юнктури фінансового ринку. Це викличе негативні економічні наслідки за тими інвестиційними проектами, у складі інвестиційних ресурсів яких позикові джерела фінансування займають високу питому вагу. Дана причина може призвести до росту ризику неплатоспроможності підприємства.
Невдалий вибір підрядника для реалізації проекту. Це тягне за собою, звичайно, збільшення тривалості будівництва, низьку якість робіт і зростання витрат.
Більш жорстка система оподаткування. Це може призвести не тільки до зниження суми чистого прибутку, але й може «стимулювати» припинення інвестиційної діяльності.
3. Формування системи критеріїв виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства. Основними критеріями для прийняття такого рішення є очікуване значення чистого приведеного доходу і внутрішня ставка доходності в умовах його реалізації, що змінилися. Продовження реалізації інвестиційного проекту можливо лише при дотриманні наступних умов:
а) чистий приведений доход продовжує залишатися позитивною величиною;
б) внутрішня ставка доходності (ВСД) відповідає наступній нерівності:
де
- середня ставка відсотку (з урахуванням
рівня інфляції) на фінансовому ринку;
- рівень премії за ризик;
- рівень премії за ліквідність.
Поряд з основними критеріями може бути використана система додаткових критеріїв прийняття рішення про вихід з програми.
4. Визначення найбільш ефективних форм виходу реальних проектів з інвестиційної програми підприємства. Основними такими факторами є:
відмова від реалізації проекту до початку будівельно-монтажних робіт;
продаж частково реалізованого інвестиційного проекту в формі об’єкту незавершеного будівництва;
залучення на будь-якій стадії реалізації проекту додаткового побічного капіталу з мінімізацією своєї частки пайової участі в інвестуванні;
акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії його реалізації з мінімізацією своєї частки акціонерного капіталу;
роздільний продаж основних видів активів;
ініціація підприємством процедури банкрутства (у фазі експлуатації проекту).
5. Розробка процедури прийняття і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з виходом реальних проектів з інвестиційної програми підприємства передбачає:
визначення складу власних і незалежних експертів, які приймають участь у підготовці відповідного інвестиційного рішення;
визначення складу вищих менеджерів підприємства, які уповноважені приймати такі рішення;
визначення граничних строків прийняття таких рішень;
визначення найкращих форм реалізації таких рішень з позиції забезпечення максимізації ліквідаційної вартості проекту, що реалізується;
вибір найбільш прийнятних строків реалізації таких рішень.
Можливості і форми швидкого «виходу» проекту з інвестиційної програми підприємства повинні розглядатися ще на стадії його розробки (при оцінці і страхуванні інвестиційних ризиків).