- •Лекції з дисципліни «управління ризиками»
- •Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі
- •1.1. Поняття невизначеності підприємницької діяльності
- •1.2. Поняття ризику
- •1.3. Класифікація ризиків
- •1.4. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком
- •2. Методичні основи аналізу і оцінювання ризику
- •2.1. Загальні принципи аналізу економічного ризику
- •2.2. Методи кількісного аналізу ризиків
- •2.2.1. Статистичний метод
- •2.2.2. Метод оцінки фінансової стійкості (аналізу доцільності витрат)
- •2.2.3. Метод експертних оцінок
- •2.2.4. Аналітичний метод
- •2.2.5. Метод аналізу чутливості (критичних значень)
- •2.2.6. Нормативний метод
- •2.2.7. Метод аналізу ризику з використанням дерева рішень
- •2.2.8. Метод аналогій
- •3. Виробничі ризики
- •3.1. Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
- •3.2. Ризики нддкр (технічні ризики)
- •3.3. Безпосередньо виробничі ризики
- •Постачальні ризики
- •Технічні і технологічні ризики
- •Організаційно-управлінські ризики
- •Трудові ризики
- •3.4. Транспортні ризики
- •3.5. Реалізаційні (маркетингові) ризики
- •4. Фінансові ризики
- •4.1. Ризики купівельної спроможності грошей
- •4.2. Ризики непередбачених витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво
- •4.3. Ризики фінансової стійкості підприємства
- •4.4. Кредитний ризик
- •4.5. Відсоткові ризики
- •4.6. Інвестиційні ризики
- •5. Механізми нейтралізації ризиків підприємства
- •5.1. Запобігання ризиків
- •5.2. Лімітування ризиків
- •5.3. Хеджування ризиків
- •5.4. Диверсифікація ризиків
- •5.5. Трансферт ризиків
- •5.6. Самострахування ризиків
- •Кептивні страхові компанії
- •5.7. Страхування ризиків
- •Страхові ризики
- •Види страхування
- •Методи страхування
- •Особливості функціонування страхової компанії
- •Джерела коштів страхової компанії
- •Структура коштів страхової компанії
- •Інвестиційна діяльність страхових компаній
- •Переваги страхування
- •Основні проблеми страхування
- •Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
- •Список використаної літератури
- •Контрольні питання
- •3. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком.
- •37. Диверсифікація ризиків.
- •38. Трансферт ризиків.
Інвестиційна діяльність страхових компаній
Практично усі страхові компанії ведуть активну інвестиційну політику, тобто вкладають свої тимчасово вільні ресурси у різні активи з метою отримання додаткового прибутку. Джерелом коштів для цього є накопичені страхові резерви, а також власний капітал.
Кошти страхових компаній розміщуються на умовах диверсифікації, повертальності, прибутковості і ліквідності. Страхова компанія повинна мати гарантію збереження своїх інвестицій і у той же час мати можливість оперативного отримання грошових коштів для погашення виникаючих обставин перед своїми клієнтами.
У країнах з розвиненою економікою склалася певна структура інвестицій страхових компаній. Звичайно частина їх активів складають високоліквідні короткострокові інвестиції. Це банківські депозитні внески, а також різні цінні папери – депозитні сертифікати, казначейські і комерційні векселі, облігації і т.д.
Частина активів припадає на середньострокові інвестиції у цінні папери з фіксованим доходом. Цінні папери з фіксованим доходом є найбільш частою сферою прикладення капіталу страхових компаній, тому що це надійний об’єкт капіталовкладень, які гарантують стійкий доход і в той же час завжди можуть бути реалізовані за ринковою ціною. З метою вилучення більшого прибутку страхові компанії активно інвестують кошти і в звичайні акції.
Певна частина активів припадає на довгострокові інвестиції, до яких відноситься нерухомість. До складу нерухомості звичайно входять контори, адміністративні будівлі, офіси, житлові будинки і т.д. Доход від нерухомості трохи нижчий, ніж від акцій та інших цінних паперів. Страхові компанії надають також іпотечний кредит під забезпечення нерухомістю. Даний вид інвестицій низьколіквідний і носить довгостроковий характер.
Таким чином, завдяки наявності тимчасово вільних коштів у вигляді капіталу і страхових резервів страхові компанії мають стабільне додаткове джерело прибутку. Часто негативній результат страхових операцій покривається за рахунок прибутку від інвестицій.
Переваги страхування
Переваги використання страхування як механізму управління ризиком полягають у наступному:
1. Залучення страхового капіталу для компенсації збитків підприємства. Страхові фонди являють собою гарантоване джерело грошових коштів для компенсації збитків у випадку виникнення несприятливих подій, наприклад, коли при виникненні крупних збитків використання власних грошових ресурсів може бути обмеженим. Це також актуально у тому випадку, якщо обмежена здатність з залучення зовнішніх кредитів для компенсації збитків.
2. Зниження невизначеності у фінансовому плануванні діяльності підприємства. Підприємство замінює невідомі йому витрати на компенсацію збитків у майбутньому певними витратами на оплату страхової премії. Відбувається це завдяки ефекту інтегрування окремих ризиків індивідуальних страхувачів у загальному масиві страхового фонду страхувальника.
3. Вивільнення грошових коштів для більш ефективного використання. Зниження невизначеності у фінансовому плануванні дає суттєву економічну вигоду – вивільнення грошових коштів, які повинні були б резервуватися у фонді ризику для покриття непередбачених збитків, а тепер можуть бути використані для отримання доходу при інвестуванні у виробництво.
4. Скорочення витрат на управління ризиком шляхом використання досвіду страхових експертів для оцінки і управління ризиком. Для страхувача важлива та обставина, що страхові компанії мають досвід і статистичні дані у відношенні різноманітних ризиків. Цей досвід знаходить своє відображення у страхових тарифах. Страхувальник, таким чином, виконує за страхувача частину роботи зі збору статистичних даних і очікуваних втратах при настанні страхових подій, а страхувача опосередковано сплачує ці витрати, оскільки вони закладені у страхову премію.