- •Лекції з дисципліни «управління ризиками»
- •Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі
- •1.1. Поняття невизначеності підприємницької діяльності
- •1.2. Поняття ризику
- •1.3. Класифікація ризиків
- •1.4. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком
- •2. Методичні основи аналізу і оцінювання ризику
- •2.1. Загальні принципи аналізу економічного ризику
- •2.2. Методи кількісного аналізу ризиків
- •2.2.1. Статистичний метод
- •2.2.2. Метод оцінки фінансової стійкості (аналізу доцільності витрат)
- •2.2.3. Метод експертних оцінок
- •2.2.4. Аналітичний метод
- •2.2.5. Метод аналізу чутливості (критичних значень)
- •2.2.6. Нормативний метод
- •2.2.7. Метод аналізу ризику з використанням дерева рішень
- •2.2.8. Метод аналогій
- •3. Виробничі ризики
- •3.1. Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
- •3.2. Ризики нддкр (технічні ризики)
- •3.3. Безпосередньо виробничі ризики
- •Постачальні ризики
- •Технічні і технологічні ризики
- •Організаційно-управлінські ризики
- •Трудові ризики
- •3.4. Транспортні ризики
- •3.5. Реалізаційні (маркетингові) ризики
- •4. Фінансові ризики
- •4.1. Ризики купівельної спроможності грошей
- •4.2. Ризики непередбачених витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво
- •4.3. Ризики фінансової стійкості підприємства
- •4.4. Кредитний ризик
- •4.5. Відсоткові ризики
- •4.6. Інвестиційні ризики
- •5. Механізми нейтралізації ризиків підприємства
- •5.1. Запобігання ризиків
- •5.2. Лімітування ризиків
- •5.3. Хеджування ризиків
- •5.4. Диверсифікація ризиків
- •5.5. Трансферт ризиків
- •5.6. Самострахування ризиків
- •Кептивні страхові компанії
- •5.7. Страхування ризиків
- •Страхові ризики
- •Види страхування
- •Методи страхування
- •Особливості функціонування страхової компанії
- •Джерела коштів страхової компанії
- •Структура коштів страхової компанії
- •Інвестиційна діяльність страхових компаній
- •Переваги страхування
- •Основні проблеми страхування
- •Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
- •Список використаної літератури
- •Контрольні питання
- •3. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком.
- •37. Диверсифікація ризиків.
- •38. Трансферт ризиків.
4.6. Інвестиційні ризики
Інвестиційні ризики, що супроводжують інвестиційну діяльність підприємства, обмежують досягнення запланованих цілей інвестування (прибутку або соціального ефекту) і можуть призвести до грошового збитку.
Функціональна спрямованість промислових підприємств визначає як пріоритетну форму здійснення реальних інвестицій (будівництво, розробка нових технологій і продуктів). Однак на окремих етапах розвитку промислового підприємства справджене здійснення менш доходних фінансових інвестицій (купівля цінних паперів, вкладення коштів на депозит). У цьому випадку фінансові інвестиції розглядаються як активна форма ефективного використання тимчасово вільного капіталу або як інструмент реалізації стратегічних цілей, пов’язаних з диверсифікацією операційної діяльності підприємства. Для ряду організацій (таких, як пенсійні фонди, страхові компанії, взаємні фонди) фінансові інвестиції є пріоритетною формою інвестицій.
Інвестиційні ризики розділяють на три великих групи:
1. Ризик фінансових інвестицій. Такий вид ризиків є портфельним, тому що підприємство купує одночасно не один, а кілька видів цінних паперів. Рівень портфельного ризику завжди нижчий окремих інвестиційних інструментів за рахунок ефекту диверсифікації.
2. Ризик окремого фінансового інвестиційного інструменту. Цей вид ризиків розглядають як імовірність відхилення фактичного інвестиційного доходу від очікуваного. Даний ризик є складним, багатоаспектним поняттям і для нього характерні наступні особливості:
інтегрований характер (оцінка ризику вимагає урахування інших видів ризику – кредитного, відсоткового, інфляційного і т.д.;
наявність системної складової (значна залежність від коливань кон’юнктури фінансового ринку і зовнішнього середовища);
зв’язок з майбутніми результатами діяльності емітента (фінансовий стан, ринкова вартість підприємства і т.д.);
висока варіабельність доходності (значні тимчасові коливання, залежність від періоду обігу окремих фінансових інструментів);
потреба прогнозування рівня доходності
Оцінка рівня ризику окремого інвестиційного інструменту є важливішим фактором, що впливає на ризик сукупного інвестиційного портфеля підприємства. Однак необхідно мати на увазі, що рівень портфельного ризику визначається не як сума індивідуальних ризиків окремих фінансових інструментів, а як результат цілеспрямованої диверсифікації портфеля, спрямований на зниження сукупного рівня ризику.
3. Ризик реальних інвестицій (інвестиційного проекту). Даний вид ризику виникає у процесі реалізації інвестиційного проекту через виникнення несприятливих подій, які знижують ефективність проекту. Цей ризик є об’єктивним явищем у функціонуванні будь-якого підприємства, яке здійснює реальне інвестування (будівництво, розробка нової технології або продукту). Рівень ризику реальних інвестицій є варіабельним за об’єктивними і суб’єктивними причинами. Першу стадію інвестиційного проекту – інвестування коштів у різні активи – супроводжують ризики незавершення проекту, а другу – повернення інвестованих коштів і отримання прибутку - обмежують ризики збитковості проекту, виробничі та інші ризики.
В останній час у світовій економіці відбулися корінні зміни у співвідношенні факторів ризику – основними стали інноваційні ризики. Так, за даними Лондонського економічного інституту, в економічно розвинених країнах частка інноваційних факторів у прирості ВВП складає 70% і більше. Інноваційні технології, впроваджені у нових продуктах, послугах, методах організації виробництва і збуту, стали основою підвищення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і економіки країн у цілому, створюють базу для прискорення економічного розвитку.
Однак інновації та інноваційна діяльність обмежені значним ризиком, оскільки їх метою є зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять невизначеність та ризик. Інноваційний ризик відноситься до інвестиційного ризику (різновид ризику реальних інвестицій), але має певні особливості: труднощі оцінки та низька прогнозованість через відсутність необхідної інформації, наявність екологічного ризику.