- •Лекції з дисципліни «управління ризиками»
- •Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі
- •1.1. Поняття невизначеності підприємницької діяльності
- •1.2. Поняття ризику
- •1.3. Класифікація ризиків
- •1.4. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком
- •2. Методичні основи аналізу і оцінювання ризику
- •2.1. Загальні принципи аналізу економічного ризику
- •2.2. Методи кількісного аналізу ризиків
- •2.2.1. Статистичний метод
- •2.2.2. Метод оцінки фінансової стійкості (аналізу доцільності витрат)
- •2.2.3. Метод експертних оцінок
- •2.2.4. Аналітичний метод
- •2.2.5. Метод аналізу чутливості (критичних значень)
- •2.2.6. Нормативний метод
- •2.2.7. Метод аналізу ризику з використанням дерева рішень
- •2.2.8. Метод аналогій
- •3. Виробничі ризики
- •3.1. Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
- •3.2. Ризики нддкр (технічні ризики)
- •3.3. Безпосередньо виробничі ризики
- •Постачальні ризики
- •Технічні і технологічні ризики
- •Організаційно-управлінські ризики
- •Трудові ризики
- •3.4. Транспортні ризики
- •3.5. Реалізаційні (маркетингові) ризики
- •4. Фінансові ризики
- •4.1. Ризики купівельної спроможності грошей
- •4.2. Ризики непередбачених витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво
- •4.3. Ризики фінансової стійкості підприємства
- •4.4. Кредитний ризик
- •4.5. Відсоткові ризики
- •4.6. Інвестиційні ризики
- •5. Механізми нейтралізації ризиків підприємства
- •5.1. Запобігання ризиків
- •5.2. Лімітування ризиків
- •5.3. Хеджування ризиків
- •5.4. Диверсифікація ризиків
- •5.5. Трансферт ризиків
- •5.6. Самострахування ризиків
- •Кептивні страхові компанії
- •5.7. Страхування ризиків
- •Страхові ризики
- •Види страхування
- •Методи страхування
- •Особливості функціонування страхової компанії
- •Джерела коштів страхової компанії
- •Структура коштів страхової компанії
- •Інвестиційна діяльність страхових компаній
- •Переваги страхування
- •Основні проблеми страхування
- •Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
- •Список використаної літератури
- •Контрольні питання
- •3. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком.
- •37. Диверсифікація ризиків.
- •38. Трансферт ризиків.
4.3. Ризики фінансової стійкості підприємства
Такий вид ризиків пов’язаний з порушенням фінансового розвитку підприємства або незбалансованою ліквідністю його активів. Ризики фінансової стійкості та ліквідності – це ризики невідповідності у структурі пасивів і активів підприємства.
До таких ризиків відносяться:
Ризик зниження фінансової стійкості. Даний ризик генерується недосконалою структурою капіталу (занадто великою часткою позикових коштів), що породжує незбалансованість обсягів потоків доходів (від різних напрямів діяльності) та зобов’язань (перед банками – за кредитами, перед державою – за податками, робітникам – за заробітною платою, перед партнерами – за поставками матеріально-енергетичних ресурсів і т.д.). Критичним ступенем проявлення наслідків зниження фінансової стійкості є банкрутство підприємства.
Ризик ліквідності. Даний ризик виникає у випадку необхідності оперативного конвертування активів підприємства у грошові кошти. Такі ризики визивають дефіцит грошових коштів у момент, коли у них виникає гостра потреба. Крім того, ці ризики призводять до втрат при терміновій реалізації цінних паперів або інших активів внаслідок недооцінки їх якості і споживчої вартості. Підприємство, яке бере на себе ризик ліквідності, для задоволення поточних потреб може бути змушено позичати кошти за завищеною відсотковою ставкою.
Для оцінювання цієї групи ризиків використовують показники фінансового стану підприємства, насамперед, показники фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності.
Процедури управління ризиками фінансової стійкості передбачають оптимізацію складу необігових і обігових активів і співвідношення власного та позикового капіталу.
Оптимізація складу необігових і обігових активів передбачає оцінювання галузевих особливостей здійснення операційної діяльності (наприклад, сезонності), середньої тривалості операційного циклу на підприємстві, при цьому особливу увагу приділяють позитивним і негативним особливостям функціонування обігових та необігових активів.
Вважається, що оптимальною структурою капіталу є таке співвідношення власних і позикових коштів, при якому додержується певна пропорція між коефіцієнтом рентабельності (фінансові результати від основної діяльності до оподаткування за сумою балансу) і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства (частка власних коштів у пасиві балансу або відношення власних і позикових коштів). Критерієм оптимальності є максимум його ринкова вартість підприємства.
Метою управління ліквідністю є забезпечення такого фінансового стану, коли підприємство має наявні грошові кошти у достатній кількості на певний момент часу і у визначеному місці. Забезпечує ліквідність наявність високоліквідних активів та активів, які швидко переміщуються. Вимога ліквідності означає, що активи повинні бути доступними у найбільш короткі терміни (протягом дня) за номіналом. Вимога переміщення передбачає передачу за номіналом прав володіння фінансовими активами іншому суб’єкту господарювання у прийнятній для нього формі.