2.2. Оцінка ефективності і відбір проектів
У проектних організаціях, а також в організаціях інвесторів (до яких відносяться державні та місцеві органи влади, інвестиційні, пенсійні, взаємні, венчурні фонди, страхові компанії, фізичні особи і т.д.) кількість запропонованих до виконання проектів, зазвичай, перевищує ресурсні можливості. Описані нижче інструменти оцінки ефективності і відбору проектів дозволяють керівництву організації обґрунтовано вибирати найбільш перспективні проекти із сукупності запропонованих для інвестування проектів [9].
Аналітична модель ранжирування проектів
Основою для успішного застосування аналітичної моделі ранжирування проектів є розробка переліку критеріїв ефективності проектів. Даний перелік повинен бути з однієї сторони досить повним і охоплювати життєво важливі параметри проекту, а з іншої - не повинен бути занадто громіздким. Важливість цієї проблеми підтверджується досвідом ряду закордонних компаній, у яких подібні моделі відкидаються, тому що містять понад 50 критеріїв [9]. Конкретний перелік критеріїв залежить від специфіки діяльності організації. У типовий перелік критеріїв ефективності проектів входять, наприклад:
вартість проекту;
доход;
вірогідність успіху;
розмір ринку;
частка ринку;
доступність необхідного персоналу;
стратегічне позиціонування проекту;
ступінь сприяння оточення, наприклад, законодавчого характеру;
показник конкурентоспроможності.
Ряд критеріїв ефективності проектів (такі, як вартість проекту, доход, розмір і частка ринку і т.п.) у тій чи іншій мірі піддаються кількісній оцінці. Інша категорія критеріїв (такі, як вірогідність успіху, доступність необхідного персоналу і т.п.) розрахунку не піддаються і оцінюються на основі експертної оцінки. Ті критерії, які піддаються розрахунку, градуються у відповідності до розробленої числової шкали, інші - градуються за шкалою ключових фраз. Оцінки виконуються у межах, наприклад, 10-бальної шкали. Приклад кількісної шкали для критерію «доступність необхідного персоналу» наведений у табл. 2.1.
Таблиця 2.1.
Приклад кількісної шкали для критерію «доступність необхідного персоналу»
0 - увесь персонал повинний бути найнятий і навчений; 1 - більша частина персоналу повинна бути найнятою і навченою; 2 - менша частина персоналу повинна бути найнята і всі навчені; 3 - увесь персонал має відповідну кваліфікацію, але повинний бути найнятий; 4 - більша частина персоналу має відповідну кваліфікацію, але повинна бути найнятою; 5 - менша частина персоналу має відповідну кваліфікацію, але повинна бути найнятою; 6 - більша частина персоналу доступна, але необхідна деяка його перепідготовка; 7 - більша частина персоналу доступна; 8 - увесь персонал доступний; 9 - увесь персонал є у достатньому обсязі (без запасу); 10 - увесь персонал є у достатньому обсязі (з запасом).
|
Загальний бал проекту розраховується за формулою виду [9]
де A, B, C, D, E, F, G - кількісні оцінки критеріїв; b, c, d, e, f, g - вагові коефіцієнти, які визначаються командою проекту експертним шляхом.
У даній формулі чисельник характеризує переваги проекту, а знаменник - його недоліки. Якщо вагові коефіцієнти критеріїв ефективності проектів приблизно однакові, переваги проекту можна оцінити за більш простою формулою [9]:
Загальний бал = A + B + C + D + E + F + G .
У якості прикладу у табл. 2.2 оцінений загальний бал гіпотетичного проекту з використанням аналітичної моделі ранжирування проектів.
Таблиця 2.2
Приклад розрахунку загального балу гіпотетичного проекту
з використанням аналітичної моделі ранжирування проектів
Критерій
|
Бали |
1. Вартість проекту 2. Доход 3. Вірогідність успіху 4. Розмір ринку 5. Частка ринку 6. Доступність необхідного персоналу 7. Стратегічне позиціонування проекту 8. Ступінь сприяння оточення 9. Показник конкурентоспроможності |
8 7 9 6 8 3 7 10 5 |
Загальний бал проекту
|
63 з 90 (70%)
|
Цінність аналітичної моделі ранжирування проектів складається з можливості її адаптації до конкретної організації з урахуванням численних критеріїв, заснованих як на розрахункових даних, так і на експертних оцінках. Це дозволяє уникнути надмірного акцентування уваги на фінансових критеріях, які, зазвичай, не відрізняються високою надійністю у передінвестиційній фазі проекту [9].
Основним недоліком даної моделі є недостатньо висока точність визначення загального балу проекту, тому що вихідні дані (кількісні оцінки критеріїв) визначаються суб’єктивним методом.