
- •Біблійний аналіз вчення про спасіння релігійної організації Свідків Єгови
- •Умовні скорочення
- •Розділ і. Аналітичний огляд
- •1.1. Сотеріологія як складова систематичного богослов’я
- •1.2. Основні положення біблійного вчення про спасіння
- •1.3. Історія та сучасний стан росє
- •1.4. Інформаційне забезпечення росє
- •1.5. Висвітлення вчення росє про спасіння у протестантському богослов’ї
- •Розділ іi. Методи та організація дослідження
- •2.1. Методи дослідження
- •2.2. Організація дослідження
- •Розділ іii. Вчення росє про спасіння та його біблійний аналіз
- •3.1. Вчення про спасіння у книзі ч. Рассела "Божий план віків"
- •3.2. Вчення про спасіння у публікаціях твб 1950 – 1970 років
- •3.3. Вчення про спасіння згідно сучасних публікаціях твб
- •3.4. Біблійна критика вчення росє про спасіння
- •ВисновкИ
- •Література
1.3. Історія та сучасний стан росє
Історія РОСЄ висвічується у різних публікаціях ТВБ, однак найбільш повно вона висвітлена у книзі "Свидетели Иеговы – возвещатели Царства Бога" (Jehovah's Witnesses – Proclaimers of God's Kingdom), оригінальне видання якої англійською мовою було видано у 1993 році, а переклад російською – у 2005 році. За цією книгою засновник та перший президент ТВБ Чарльз Тейз Рассел (Charles Taze Russell) народився 16 лютого 1852 року у родині пресвітеріан шотландсько-ірландського походження у м. Алегейні (США). Внаслідок неприйняття вчення про пекло та кальвіністської доктрини про передвизначення, Чарльз Рассел став скептиком і почав шукати істину у провідних релігіях Сходу10. Зустріч з адвентистами повертає його увагу до Біблії і він, будучи ще юнаком, у 1870 році стає у рідному місці лідером групи по вивченню Біблії. У 1876 році Рассел починає співпрацювати з адвентистом Нельсоном Барбером (Nelson H. Barbour), редактором журналу "Вісник світанку" (Herald of the Morning). У 1877 році вони видають книгу "Три світа і жнива цього світу" (Three Worlds, and the Harvest of This World), у який стверджується, що Христос невидимим чином присутній на землі з 1874 року, а наступні сорок років будуть періодом жнив, після чого у 1914 році часи поган закінчаться, відбудеться Армагедонська битва та настане Тисячолітнє Царство. У подальшому Рассел стає одним із видавців журналу "Вісник світанку", однак ця співпраця с Барбером виявилась нетривалою.
Як стверджується у книзі "Свидетели Иеговы – возвещатели Царства Бога", головною причиною розриву Рассела з Барбером була стаття Барбера у випуску "Вісник світанку" за серпень 1878 року, в якій стверджувалось, що смерті Христа недостатньо для викупу гріхів. У наступному, вересневому випуску у статті "Викуп" Рассел відстоював ідею викупу та спростовував твердження Барбора. Полеміка на сторінка журналу тривала декілька місяців11. У 1879 році Рассел перестає фінансувати журнал "Вісник світанку" та починає видавати власний журнал, перший випуск якого вийшов у липні 1879 року та мав назву "Сіонська вартова башта і вісник Христової присутності" (Zion's Watch Tower and Herald of Christ's Presence). У подальшому цей журнал декілька раз міняв свою назву: з січня 1909 року журнал почав називатися "Вартова башта і вісник Христової присутності" (The Watch Tower and Herald of Christ's Presence), з січня 1939 року – "Вартова башта і вісник Царства Христа" (The Watchtower and Herald of Christ's Kingdom), а з березня 1939 року журнал набув сучасної назви – "Вартова башта проголошує Царство Єгови" (The Watchtower Announcing Jehovah's Kingdom).
У 1881 створюється Трактатне товариство "Сіонська вартова башта" (Zion's Watch Tower Tract Society). На тій час кількість послідовників Рассела збільшилась до десятків зборів у сусідніх штатах. 15 грудня 1884 року Трактатне товариство "Сіонська вартова башта" реєструється у штаті Пенсільванія. У подальшому воно двічі міняло назву: у 1886 році на Біблійне та трактатне товариство "Вартова башта" (Watch Tower Bible and Tract Society), а у 1955 році – на Пенсільванське біблійне та трактатне товариство "Вартова башта" (Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania; раніше у виданнях ТВБ українською мовою ця назва перекладалась, як "Товариство Вартової башти, Біблії та брошур в Пенсільванії").
У 1886 році виходить книга "Божій Плян Віків" (The Divine Plan of the Ages), перший том праці Рассела "Світання Тисячоліття" (Millennial Dawn). Всього з 1886 по 1904 рік він написав шість томів "Світання Тисячоліття". З 1904 року ця праця отримала назву "Виклади Святого Письма" (Studies in the Scriptures).
У 1900 році у Великобританії, у Лондоні, відкривається перший філіал ТВБ. У квітні 1909 року головне управління ТВБ переїжджає у Бруклін (Нью-Йорк), де реєструється під назвою Товариства "Кафедра народів" (Peoples Pulpit Association; у російськомовних виданнях ТВБ ця назва наводиться, як "Объединение народных проповедников"). У подальшому, набувши статус корпорації, ця організація, подібно до пенсільванської, також двічі міняла назву: у 1939 році на Біблійне та трактатне товариство "Вартова башта" (Watchtower Bible and Tract Society, Inc.), а у 1956 році – на Нью-Йоркське біблійне та трактатне товариство "Вартова башта" (Watchtower Bible and Tract Society of New York).
Ч.Т. Рассел помер 31 жовтня 1916 року під час поїздки по Техасу. У січні наступного року президентом ТВБ стає Джозеф Франклін Рутерфорд (Joseph Franklin Rutherford), підчас керівництва якого відбулось багато змін. З 1919 року почав видаватись супровідний журнал до "Вартової башти", який був орієнтований на широке коло читачів і на початку мав назву "Золотий вік" (The Golden Age). У подальшому журнал також декілька раз міняв назву: починаючи з випуску від 6 жовтня 1937 року журнал назвався "Вісник потіхи" (Consolation;), а випуск від 22 серпня 1946 року вийшов вже під сучасною назвою "Пробудись!" (Awake!). 22 лютого 1922 року Рутерфорд вперше виступив на радіо. Через два роки, 24 лютого 1924 року на острові Статен (Нью-Йорк) почала своє віщання перша радіостанція ТБВ. До 1933 року ТВБ вживало 403 радіостанції, щоб транслювати своє вчення. Потім використання радіо значною мірою було замінено проповідуванням від дому до дому з переносними грамофонами та записами промов. З лютого 1940 року СЄ почали пропонувати свої журнали на вулицях (до цього на вулицях пропонували лише брошури).
У 1931 році, щоб відрізнити себе від загальновизнаного християнства та дослідників Біблії, що відкололись від ТВБ за часи Рутерфорда, прихильники ТВБ набувають сучасної назви "Свідки Єгови" (Jehovah's Witnesses).
Д.Ф. Руттерфорд помер у 1942 році. Наступним президентом став Натан Гомер Норр (Nathan Homer Knorr), під час керівництва якого почала втілюватися в життя ретельно підготовлення програма навчання. З 1 лютого 1943 року починаються заняття першого класу Біблейної школи "Гілеад" Товариства "Вартова башта" (Watchtower Bible School of Gilead) – спеціальної школи для навчання місіонерів, випускників якої посилали у різні країни світу. У квітні цього року на конгресах вводиться Курс теократичного служіння (зараз називається Школою теократичного служіння), який з має відбуватись у зборах. З 1 вересня 1953 року починає діяти велика програма по підготовці СЄ до служіння по домам, щоб кожний "возвещатель" міг вміти підготовити трьоххвилинну промову для тих, хто зайнятий, та восьмихвилинну для інших12.
За 35 років перебування Натана Норра на посаді президента ТВБ кількість "свідків Єгови" зросло з 108 тисяч до майже 2 млн. 250 тисяч. Відбулись також зміни у керівництві РОСЄ.
До 1971 року Керівний орган (Governing Body; у російськомовних виданнях ТВБ він має назву "Руководящий совет") РОСЄ ототожнювався з радою директорів Пенсільванської корпорації, яка складалась з семи осіб, а президент корпорації займав найвищу посаду у Керівному органі, тобто був її головуючим. На загальних річних зборах корпорації, що відбулись 1 жовтня 1971 року, було зауважено, що з цього моменту буде відбуватись періодична зміна (у алфавітному порядку) головуючого з числа членів Керівного органу з терміном повноважень 1 рік. Саме 1 жовтня 1971 року головуючим Керівного органу на один рік було призначено Фредерика Вільяма Франца (Frederick William Franz), який після смерті Натана Норра у 1977 році став четвертим президентом ТВБ. Але ще при житті Натана Норра відбулось кардинальні зміни у організаційній структурі РОСЄ. Так, починаючи з 1 січня 1976 року діяльність ТВБ та зборів СЄ у всьому світі повністю знаходилась у веденні шести адміністративних комітетів Керівного органу, а починаючи з 1 лютого 1976 року у всіх філіалах ТВБ почав діяти новий організаційним порядок: філіалом керував вже не один спостерігач, а Комітет філіалу, що складався з трьох та більше осіб, з яких один займав посаду постійного координатору.
Після смерті у грудні 1992 року у віці 99 років Фредерика Франца п’ятим президентом ТВБ став Мілтон Дж. Геншель (Milton G. Henschel). Він був останнім президентом, який входив до складу Керівного органу. 7 жовтня 2000 року наприкінці загальних річних зборів Пенсільванського біблійного і трактатного товариства "Вартова башта" було зроблено спеціально оголошення про те, що деякі члени Керівного органу Свідків Єгови, що займали пости директорів та членів президії, добровільно вийшли з рад директорів усіх корпорацій13. Починаючи з випуску "Вартової башти" від 1 січня 2001 року на її другій сторінці було зазначено ім’я нового президента ТВБ – М. Г. Ларсона (M. H. Larson), першого президента ТВБ, який не входив до числа "помазаних християн". Це відбулось за два роки до смерті Мілтона Геншеля, який, будучи членом Керівного органу, помер 22 березня 2003 року у віці 82 років.
В даний час кількість СЄ у світі наближається до 7 мільйонів осіб (таблиця 1 додатку А). При цьому якщо у 1990 році СЄ було приблизно 20 тисяч14, то у 2006 році їх було близько 135 тисяч (таблиця 2 додатку А), тобто за часи незалежності України кількість СЄ в Україні зросла майже у 7 разів. Такому значному росту чисельності адептів РОСЄ зокрема сприяє система інформаційного забезпечення організації.