IV.Самостійна робота студентів

1. Заповнити щоденник навчальної практики.

2. Оформити документацію по визначенню геодезичних даних для перенесення проекту в натуру різними способами.

3. Запроектувати сітки згущення опори, теодолітні ходи, тощо.

4. Скласти робоче пояснення для перенесення проекту.

5. Нанести на креслення необхідні дані та маршрути руху.

6. Оформити креслення.

7. Повторити теоретичний матеріал.

1. Опишіть порядок проведення підготовчих робіт при виготовленні технічної документації зі складання робочого креслення для перенесення проекту в натуру.

Підготовка геодезичних даних для перенесення проекту в натуру завершується складанням робочого (розбивочного) креслення, який являє собою копію проектного плану, виготовленого на восковці в масштабі плану. Робоче креслення виготовляється на весь проект.

Робоче креслення складається в такій послідовності:

а) Наносять існуючу ситуацію та елементи проекту; в) Наносять допоміжні побудови та геодезичні дані, необхідні для перенесення проекту в натуру ;

1 с) Розробляють та наносять маршрути руху при перенесенні проекту;

2.с) Оформляють робоче креслення.

На межі восковки складають копію проектного плану, показують існуючу ситуацію та елементи проекту. Контури існуючої ситуації, умовні знаки, а також геодезичні дані, які відносяться до існуючої геодезичної опори, викреслюють чорним кольором.

На робоче креслення можно наносити не всю ситуацію, а тільки ту частину, яка необхідна для перенесення проекту та контури, які полегшують в натурі знаходження опорних точок. Умовні знаки контурів ситуації показують зріджено. Проектні межі ділянок, які підлягають перенесенню в натуру, показують кольоровою тушшю (червоною). Таким же кольором позначають номера ділянок. Площі ділянок не вказують

2. Вкажіть порядок дій при перенесенні проектних елементів в натуру кутомірним способом.

Застосовується у випадках:

1) місцевість із лісом, чагарником, забудована, бугриста,

коли відсутня видимість у потрібних напрямках;

2) проектні межі являють собою ломані лінії;

3) точки ситуації не можуть бути використані як надійна

опора для перенесення проекту в натуру і є необхідність

визначати місцезнаходження точок шляхом побудови кутів і

промірів ліній від точок і ліній теодолітних ходів і пунктів ДГМ.

Проект землеустрою переносять у натуру кутомірним способом за умов закритої місцевості (ліс, чагарник, пагорби і т. ін.), коли проектними межами є ламані лінії, а точки ситуації не можуть служити надійною опорою і ускладнено провішування ліній на великі відстані.

3. Вкажіть порядок дій при перенесенні проектних елементів в натуру способом промірів.

Застосовується у випадках:

1) місцевість відкрита, немає перешкод для прокладання

проектної лінії;

2) розташування кінців ліній, що переносяться,

визначаються промірами між точками, які позначені на плані і

точно визначаються в натурі (знаки, стовпи, кілки та ін.)

Як опори при перенесенні проекту використовуються

точки теодолітних ходів, прямі лінії контурів пахотних земель,

прямі дороги, вершини кутів поворотів чітко виражених

контурів ситуації величиною не менше 40 і не більше 140

градусів.

Проміри по прямим лініям підписують біля проектних точок наростаючим підсумком від початку (опорової точки) до кінця прямої в направленні ходу стрічки. Надписи роблять біля межової лінії (вздовж неї), до якої вони відносяться, так щоб було зручно їх читати, орієнтуючи креслення по напрямку руху. Довжина відрізків між межами ділянок (проектними точками) підписують вздовж цих відрізків - з сторони ділянок, до яких вони відносяться. Якщо направлення проектних відрізків задано кутами, біля відповідних проектних точок виписують їх значення

4. Вкажіть порядок дій при перенесенні проектних елементів в натуру графічним способом.

Застосовується в суху погоду, при наявності плану

мензульної зйомки або аерофотозйомки на жорсткій основі

(картон, фанера, алюміній та ін.), коли:

А) проектування виконано планіметром або в поєднанні з

графічним способом;

Б) не вимагається суворої паралельності і

перпендикулярності сторін ділянки;

В) точки ситуації не є надійною опорою для перенесення

проекту в натуру і виникає необхідність визначити

розташування точки шляхом побудови напрямку і проміру лінії;

Г) по межах землекористувань і всередині нього відсутні

теодолітні ходи, тригонометрична мережа рідка, а застосування

теодоліту нераціональне.

5. Опишіть умови, яких слід дотримуватися при прокладанні теодолітного ходу та прив’язки його до пунктів державної геодезичної мережі.

_ Теодолитным ходом називають систему закріплених у натурі точок , координати яких визначені з вимірювання кутів β і відстаней. Теодолітний хід починають створювати з огляду місцевості - рекогносцировки, мета якої - визначити найбільш сприятливі місця для закріплення вершин теодолітного ходу і створів для промірів до кутів та ліній між ними. Як правило, теодолитные ходи прокладають між пунктами державної геодезичної мережі, наприклад, II, III. Зв'язок теодолітних ходів з пунктами більш високого класу називають прив'язкою. Якщо теодолитные ходи не прив'язані до державних геодезичних мереж, 20% точок закріплюють залізобетонними знаками. Ці знаки, в свою чергу, прив'язують до предметів місцевості: замальовують око план і вимірюють відстані не менше ніж до трьох постійних предметів місцевості - кутів капітальних будівель, колодязів, дерев. Довжини сторін між точками теодолітних ходів коливаються в межах 20...350 м, а довжини ходів залежать від багатьох факторів. З них головні: масштаби топографічної зйомки і застроенность території, по якій прокладають хід. Наприклад, зменшення масштабу зйомки 1:500 до 1:1000 дозволяє збільшити довжину ходу з 0,8 до 1,2 км

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ