ВП КТ ЛНАУ кабінет землевпорядного проектування

Міністерство аграрної політики України

ВП Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету

ЩОДЕННИК – ЗВІТ

про проходження навчальної практики з дисципліни: «Землевпорядне проектування і організація землевпорядних робіт»

студента гр._____

_____________________

ПІБ

______________________________

______________________________

спеціальність

______________________________

відділення

______________________________

Костянтинівка

Укладачі: Таранік С.М. – викладач спеціальних дисциплін

ВП Костянтинівський технікум ЛНАУ.

Рецензент: Андрейко М.А – начальник відділу Держкомзему

в костянтинівському районі Донецької області.

Розглянуто та узгоджено на засіданні циклової комісії землевпорядного відділення ВП КТ ЛНАУ.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Вдосконалення підготовки молодих спеціалістів нині ґрунтується на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон’юктури ринку праці та світового досвіду. З метою підтримання навчання на сучасному рівні навчальним планом по підготовці фахівців за спеціальністю «Землевпорядкування».

Програмою навчальної практики передбачено, на основі набутих теоретичних знань, виконання певного обсягу камеральних та польових робіт з перенесення проектів землеустрою в натуру і відновлення втрачених межових знаків.

Практика проводиться в складі бригад по 3-5 чоловік з поділом групи на підгрупи.

Завдання практики – набуття умінь і навичок роботи з перенесення проекту в натуру і закріплення проектних точок при виконанні польових та камеральних робіт в землевпорядному виробництві.

По закінченню навчальної практики кожен студент готує матеріали навчальної практики, які включають в себе щоденник – звіт, технічну документацію по перенесенню проекту землеустрою в натуру.

Керівник практики перевіряє матеріали і свої зауваження вказує у коректурному листі, які студент повинен виправити.

Виправивши зауваження студент здає залік по навчальній практиці, де керівник практики задає 2-4 питання з метою перевірити:

а)повноту і глибину засвоєння студентом даного виду робіт;

б)розуміння студентом місця даного виду робіт в землевпорядному виробництві;

в)зв’язок теоретичного курсу з практичною метою.

Оцінка за навчальну практику враховує виконання студентом польових робіт, камеральну обробку і оформлення матеріалів, а також усні відповіді студента які вказані в кожному робочому місці.

Робоче місце №1

ТЕМА: «Підготовчі роботи

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 8 годин

МЕТА: ознайомитись з програмою практики та отримати інструктаж з техніки безпеки. Підібрати та перевірити інструменти. Виготовити і оформити межові знаки (на бригаду).

ОБЛАДНАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: геодезичні прилади, штативи, віхи, керівництва по експлуатації приладів, щоденники – звіти по навчальній практиці.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ:

1. До роботи допускаються студенти, які прослухали інструктаж і добре засвоїли основні правила з техніки безпеки.

2. Не прикладати зусиль при роботі із закріпними гвинтами геодезичних приладів, бути уважними при роботі з ними.

3. Юстування (виправлення) геодезичних приладів проводити тільки у присутності викладача.

4. Не залишати геодезичних приладів без нагляду.

5. Віхи та штативи переносити гострими кінцями вверх.

6. Польові роботи припиняти при наближенні грому.

7. Улітку забороняється працювати, без головного убору, лежати та сидіти на сирій землі.

8. При роботі забороняється топтати та псувати посіви, зелені насадження, залишати забиті кілочки вище поверхні землі.

9. Забороняється встановлювати геодезичні прилади на проїжджій частині шляху.

10. Категорично забороняється візування зорової труби на Сонце, або яскраве джерело світла.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I.Вступна бесіда

1. Загальні відомості про навчальну практику.

2. Мета і завдання практики.

3. Організація практики.

4. Техніка безпеки при виконанні геодезичних робіт.

5. Геодезичні прилади, їх застосування.

6. Проведення перевірок та юстування приладів; попередні вправи.

7. Стандарт та межові знаки.

8. Способи перенесення проектів землеустрою в натуру.

9. Способи відновлення та встановлення межових знаків.

II.Практична робота

1. Ознайомлення з організацією, порядком проведення практики

2. Отримання інструктажу з техніки безпеки.

3. Вивчення інструкцій методичних вказівок, методики виконання робіт, допусків при вимірюваннях.

4. Одержання в геокамері геодезичних приладів, обладнання, їх огляд.

5. Перевірки , юстирування, необхідні дослідження, компонування геодезичних приладів.

6. Виготовлення межового знаку (на бригаду).

7. Виготовлення кілочків для проведення геодезичних робіт.

8. Пробні вимірювання.

III.Самостійна робота студентів

У звіті про проходження навчальної практики дати письмові відповіді на поставлені запитання, заповнити щоденник.

1. Описати основні вимоги з правил техніки безпеки при проведенні Топографо – геодезичних робіт.

1.Переносити віхи, штативи та інші інструменти, які мають загострені кінці, дозволяється тільки вперед загостреними кінцями.

2. Сокири, шпильки, мірні стрічки можна переносити тільки в руках, а не на плечах.

3. При переході вулиці рейки переносять тільки в руках, а не на плечах.

4. У випадку наближення грози польові роботи припиняються і всім студентам належить перейти в закриті приміщення.

5. Під час грози не стояти під деревами, бути поодаль від високих предметів ( стовбців, окремих дерев, високовольтних ліній, на підвищеннях місцях ).

6. Із польових робіт повертатися в технікум до темряви.

7. При переході дороги суворо дотримуватися правил руху.

8. Робити перерву в роботі не дозволяється на проїзній частині дороги і залишати на ній геодезичні інструменти.

9. Особливу обережність треба проявляти при переході на перехрестях вулиць, уважно слідкувати за рухом транспорту, особливо на поворотах.

10. Не пити холодну воду, будучи пітним.

11. У сонячні дні працювати лише з покритою головою, а в особливо сонячні роботу переносити на ранній ранок.

12. Бути обережним в місцях де водяться ядовиті павуки або гадюки.

13. Кожна бригада повинна мати йод та бинт.

2.Дати коротку характеристику способів та методики перенесення проектів землеустрою в натуру.

При перенесенні проектів у натуру застосовують сучасну вимірювальну техніку, що сприяє підвищенню продуктивності праці при виконанні розбивних робіт.

Перенесення проекту в натуру способом лінійних вимірювань передбачають за умов відкритої місцевості зі спокійним рельєфом, де є достатня кількість опорних точок, а також контурних точок ситуації, які позначені на плані та чітко розпізнаються на місцевості.

Проект землеустрою переносять у натуру кутомірним способом за умов закритої місцевості (ліс, чагарник, пагорби і т. ін.), коли проектними межами є ламані лінії, а точки ситуації не можуть служити надійною опорою і ускладнено провішування ліній на великі відстані.

Г рафічним способом передбачають перенесення проекту в натуру, коли не потрібна паралельність і перпендикулярність сторін запроектованих ділянок, при наявності планово-картографічного матеріалу на твердій (жорсткій) основі, в умовах сприятливої погоди і при недоцільності застосування інших методів.

Передбачені методи перенесення проекту в натуру повинні відповідати способам знімальних і проектних робіт.

3.Опишіть перевірку перпендикулярності осі обертання теодоліта до осі циліндричного рівня при алідаді.

Спочатку площину лімба приводять у горизонтальне положення. Якщо на теодоліті є один рівень, то, обертаючи алідаду або лімб, його розміщують паралельно двом піднімальним гвинтам. Обертаючи ці гвинти в різні боки, виводять бульбашку рівня на середину. Потім повертають рівень в напрямі третього підйомного гвинта. Обертаючи тільки третій підйомний гвинт, знову приводять бульбашку на середину ампули.

Після цього повертають рівень на 180. Якщо бульбашка залишилася на середині, то вісь рівня перпендикулярна до вертикальної осі інструмента. Якщо ж бульбашка зійде з середини, вона відхилиться на подвійну помилку через нерівність підставок рівня, бо при повороті лімба або алідади вісь інструмента і площина лімба збережуть своє похиле положення на кут α. Щоб виправити помилку, змінюють величину підставок – виправними гвинтами рівня виводять бульбашку на половину відхилення до середини. Вісь рівня розміститься паралельно площини лімба. Але лімб буде не в горизонтальному положенні.

Піднімальними гвинтами встановлюють бульбашку на середину ампули; лімб при цьому займе горизонтальне положення. Таку перевірку роблять кілька разів, поки бульбашка рівня, повернутого на 180, не сходитиме з середини більш як на одну поділку.

Якщо на лімбі теодоліта два циліндричних рівні, то один з них розміщують паралельно двом піднімальним гвинтам. Другий рівень розміститься в напрямі третього піднімального гвинта. Орудуючи двома першими піднімальними гвинтами приводять на середину бульбашку першого рівня; орудуючи третім піднімальним гвинтом приводять на середину бульбашку другого рівня. Після цього перевіряють окремо кожний рівень і, якщо треба, виправляють підставки так, як описано вище.

4.Опишіть перевірку перпендикулярності осі обертання зорової труби до її візирної осі.

Величину відхилення дійсного кута від прямого називають колімаційною помилкою. Теодоліт приводять в робоче положення. Закріплюють лімб. Візирну вісь труби наводять на точку, віддалену на 300-500 м. Для цього відкріплюють затискний гвинт алідади і труби, і дивлячись поверх труби, візують на намічену точку; закріпивши затискні гвинти й орудуючи навідними гвинтами алідади і труби і, дивлячись , суміщають центр сітки с постережу вальною точкою. Беруть відлік по першому верньєру. Відкріпивши алідаду і перевівши трубу через зеніт, вдруге візують на ту саму точку і роблять відлік по другому верньєру. Якщо відліки рівні або відрізняються не більш як на подвійну точність верньєра, умову виконано. Інакше ж виявляється подвійна колімаційна помилка. Щоб її позбутися, з обох відліків обчислюють середній відлік на лімбі, при цьому центр сітки зійде з спостережуваної точки. Ослабивши виправні гвинти сітки ниток, переміщують її цими гвинтами так, щоб центр сітки проектувався в спостережувану точку. Після цього сітку закріплюють.

5.Опишіть перевірку перпендикулярності осі обертання теодоліта до осі обертання зорової труби.

Теодоліт установлюють за 20-30 м. від стіни високої будівлі і лімб приводять у горизонтальне положення. На стіні вгорі вибирають точку А і візують на неї. Закріпивши алідаду, опускають трубу до горизонтального положення і проектують центр сітки ниток на стіну. Позначають олівцем точку а1. Перевівши трубу через зеніт, знову візують на точку А і, опустивши трубу до горизонтального положення, позначають на стіні а2. Якщо точки а1 і а2 суміститься то умову виконано. Інакше ж горизонтальна вісь обертання труби не перпендикулярна до осі обертання інструмента. На стіні позначають середню точку а і виправними гвинтами однієї з підставок зсувають або розсувають підставку, піднімаючи або опускаючи кінець горизонтальної осі труби так, щоб після наведення на точку А центр сітки ниток проектувався в точку а на стіні. Якщо у підставці теодоліта немає виправних гвинтів, то виправляють у майстерні.

6.Опишіть перевірку перпендикулярності осі обертання зорової труби до вертикальної нитки сітки.

Для виконання цієї перевірки вертикальну нитку сітку суміщають з довільно вибраною точкою і обертають трубу. Якщо нитка при цьому весь час проектується на точку, умова виконана, якщо ні, то необхідно перевірити сітку ниток і вертикальну нитку привести в прямовисність. Для цього, залежно від типу теодолітів, або послабляють виправні гвинти сітки та обертають сітку, або обертають окулярну частин зорової труби. В обох випадках після цього необхідно виконати другу перевірку. Закінчивши перевірку теодоліта починають вимірювати горизонтальні кути.

7.Опишіть перевірки геодезичного приладу (мірна стрічка, рейка тощо).