24.Визначення і специфіка туристичного попиту

Аналогічно попит розглядається стосовно туристичного ринку. Отже, туристичний попит є сукупністю туристичних благ і послуг, які туристи можуть купити за певного рівня цін.

Характеризуючи туристичний попит, необхідно пам'ятати,що закономірності, які стосуються цієї економічної категорії, мають іншу природу, ніж закономірності, які стосуються попиту на матеріальні блага. Ці відмінності полягають у наступному:

- туристичний продукт складається як з матеріальних благ, товарів, так і з послуг;

- оцінка продукту споживачем зазвичай має суб'єктивний характер, тому на обсяг попиту та його структуру часто мають вплив невимірювані чинники;

- туризм не має на меті задоволення основних потреб людини; щоби справа дійшла до туристичного споживання, мають бути виконані відповідні умови.

Посилаючись на загальноприйняту класифікацію людських потреб, необхідно зазначити, що зазвичай туризм асоціюється із задоволенням потреб вищого рівня. Однак деякі види туризму можуть бути присутні у нижчих щаблях ієрархії потреб людини, якими є:

- біологічні потреби - необхідні для функціонування організму (лікувальний, оздоровчий, реабілітаційний туризм);

- суспільні потреби - потреба реалізації задумів, спільна діяльність (види туризму, які стосуються розвитку відносин, налагодження контактів між людьми);

- культурні потреби - стосуються залежності людини від досягнень матеріальної й духовної культури (пізнавальний, релігійний, краєзнавчий туризм);

- потреби вищого рівня, так звані інструментальні-пов'язані з реалізацією особистості (відпочинковий, ексклюзивний туризм).

Необмежена і постійно зростаюча, в міру розвитку цивілізації, сфера потреб наштовхується на зовнішні перешкоди у вигляді пропозиції, яка завжди є обмеженою. Стосовно туризму обмеженими благами є туристичні об'єкти. Окрім цього, уречевлення намірів покупців може переноситися у часі, наприклад, очікування чергової чи додаткової відпустки, шкільних канікул або відповідної пропозиції, знижки цін чи нових умов продажів.

Другою суттєвою перешкодою у задоволенні потреб є дохід туриста. Задоволення потреб вимагає дій економічного характеру, метою яких є ощадливе використання фінансових засобів. Прийняті рішення можуть призвести до задоволення певної потреби або виявитися недостатніми. Однак такі прагнення сприяють перетворенню потреби на потенційний попит.

На практиці не завжди можна встановити межі між потребою і потенційним попитом. Прийняття рішення економічного характеру щодо конкретної потреби може бути випадковим актом* Прагнення до задоволення однієї або декількох потреб, яке виявляється у загальному збільшенні доходів, може призвести до виникнення потреб, задоволення яких спершу не було заплановано, а отже, може спричинитися до зміни рішення.

Потенційний попит не фігурує на ринку, якщо немає його покриття у реальній купівельній спроможності споживачів. Однак потенційні покупці туристичних благ і послуг мають бути об'єктом досліджень з метою визначення відповідної пропозиції.

Ефективний попит виявляється на ринку, коли отримує покриття у доходах. Отже, важливою проблемою є досягнення такого рівня доходу, за якого з'явиться туристичний попит.

Туристичний попит може бути ефективним, реалізованим або незадоволеним1. Реалізований попит визначається як сума придбаних туристами вартостей (цінностей) і дорівнює ефективному попиту лише за умови збалансованого туристичного ринку. 6 інших випадках він є незадоволеним попитом, тобто різницею між ефективним і реалізованим.

Залежно від мотивації розрізняють функціональний і нефункціональний попит. Перший залежить від якісних ознак продукту і є функцією його споживчої вартості. Прикладом може бути мікроклімат курортополісу Трускавця з лікувальними властивостями для осіб із захворюванням органів травлення. Натомість нефункціональний попит виникає під впливом зовнішніх чинників на оцінку споживчої вартості продукту (ця оцінка може змінюватися залежно від поведінки інших споживачів).