
- •«Організація туристичного обслуговування»
- •1.Туризм. Рекреація. Туристська діяльність.
- •2.Природні й рекреаційні ресурси. Рекреаційний потенціал.
- •3.Поняття рекреаційної індустрії: визначення, склад, особливості.
- •5.Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії.
- •6.Принципи й напрямки розвитку рекреаційної індустрії.
- •7.Основні напрямки формування ефективного механізму функціонування рекреаційної сфери.
- •8.Критерії формування рекреаційної індустрії в регіоні.
- •9.Об’єктивні й суб’єктивні фактори, що впливають на формування перспективного розвитку рекреаційної індустрії в регіоні.
- •10.Принципи формування політики рекреаційної сфери в регіоні.
- •11.Пріоритети рекреаційної політики.
- •12.Варіанти розвитку рекреаційної індустрії в регіонах.
- •13.Економічне регулювання розвитку рекреаційної сфери.
- •14.Основні джерела фінансування розвитку рекреаційної індустрії.
- •15.Місце й роль інфраструктури в розвитку рекреаційної індустрії.
- •16.Сучасний стан, проблеми й перспективи розвитку рекреаційної індустрії в Україні.
- •17.Світовий досвід розвитку рекреаційної індустрії.
- •18.Туристський продукт. Ринок туристського продукту.
- •19.Стратегія розвитку туризму. Фактори, що забезпечують привабливість об’єктів туристської діяльності.
- •20.Загальне уявлення про кон’юнктуроутворюючі фактори. Класифікація факторів.
- •21.Туристська індустрія і її структура. Взаємодія в туристській індустрії.
- •22.Готельні комплекси й готельні ланцюги. Розвиток індустрії гостинності.
- •23.Структура регулювання сфери туризму.
- •24.Державне регулювання туризму.
- •25.Туристська політика й туристське законодавство.
- •26.Міжнародні акти, регулюючі різні види туристської діяльності.
- •27.Вплив рекреаційної індустрії на зовнішнє природне середовище.
- •28.Екологічна безпека рекреаційного освоєння регіонів.
- •29.Оцінка рівня рекреаційного освоєння регіонів.
- •30.Інформаційні технології в рекреаційній індустрії.
- •«Основи управління операційними системами і процесами у сфері туризму»
- •1.Виникнення туризму
- •2.Розвиток туризму у світі
- •3.Туризм як галузь економіки
- •4.Сучасний туристичний ринок та перспективи його розвитку
- •5.Суб'єкти туристичної діяльності
- •6.Особливості туристичного ринку, як ринку послуг
- •7.Туристично-рекреаційні ресурси України
- •8.Модель поведінки споживача туристських послуг
- •9. Класифікація видів та форм туризму
- •10. Міжнародні туристичні організації
- •11.Регіональні туристичні організації
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •12.Національні туристичні організації
- •13.Специфіка процесу управління туристичним підприємством
- •14.Планування діяльності туристичного підприємства
- •15.Організаційна функція у менеджменті туризму
- •16.Мотивація як функція менеджменту
- •17.Розвиток теорії мотивації працівників
- •18.Сучасні теорії мотивації працівників
- •19.Контроль діяльності туристичних підприємств
- •20.Прийняття рішень в туристичних організаціях
- •21.Особливості пропозиції туристичних підприємств
- •22.Особливості туристичного попиту
- •23.Ознаки туристичного попиту
- •24.Визначення і специфіка туристичного попиту
- •25.Суть та компоненти продукту туристичного підприємства
- •26.Поняття і чинники, які формують якість туристичних послуг
- •27.Ринкові аспекти якості туристичних послуг
- •28.Використання інформаційних технологій для управління туристичними підприємствами
- •29.Інтернет у діяльності туристичних підприємств
- •30.Автоматизовані системи з управління туристичними підприємствами
- •1.Визначення основних понять і термінів в галузі охорони праці.
- •2.Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3.Законодавчі акти з охорони праці. Їх загальна характеристика.
- •4.Органи державного нагляду за охороною праці: функції та повноваження.
- •5.Органи громадського контролю за охороною праці: функції та повноваження.
- •6.Загальообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •7.Страхові виплати працівнику потерпілому від нещасного випадку на виробництві.
- •8.Обов’язки роботодавця, щодо створення на підприємстві здорових, безпечних умов праці.
- •9.Служба охорони праці підприємства: створення, функції, повноваження.
- •10.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •11.Порядок приведення та зміст інструктажів з охорони праці.
- •12.Обов’язкові медичні огляди працівників: порядок та терміни проведення, фінансування.
- •13.Забезпечення працівників транспортної галузі спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.
- •14.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •15.Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16.Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •17.Охорона праці жінок.
- •18.Охорона праці неповнолітніх.
- •19.Інформація та звітність про стан охорони праці підприємства.
- •20.Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці.
- •21.Розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування спеціальних нещасних випадків.
- •23.Первинні засоби пожежогасіння.
- •24.Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги.
- •25.Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації.
- •26.Правила безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах.
- •27.Класифікація посудин, що працюють під тиском.
- •28.Причини електротравм.
- •29.Класифікація та характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування.
- •30.Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації.
23.Ознаки туристичного попиту
Еластичність попиту визначає ступінь вразливості до зміни ринкових чинників, серед яких найбільш істотними є зміни грошових доходів населення. Дохід починає впливати на поведінку покупця раніше, ніж ціна. Дія психологічних чинників, що пов'язані з доходом, таких як звичаї, мода чи снобізм, є причиною того, що туристичний попит більш схильний до зміни доходів, ніж до цінових змін на ринку1.
Еластичність туристичного попиту щодо доходу означає відносну зміну туристичного попиту на визначене благо чи послугу відповідно до відносної зміни доходу населення. Показником цього відношення є коефіцієнт еластичності доходу туристичного попиту
Цінова еластичність туристичного попиту означає відношення відносної зміни туристичного попиту на визначене благо чи послугу до відносної зміни ціни цього блага чи послуги. Результатом цієї залежності є коефіцієнт цінової еластичності попиту.
Комплементарність полягає у взаємному доповненні різних споживчих цінностей і виступає тоді, коли ріст ціни на благо чи послугу У зумовлює спад попиту на благо чи послугу X.
Існують такі види комплементарних зв'язків:
- технічна комплементарність, яка означає взаємодоповнення благ і послуг, які лише в сукупності задовольняють туристичні потреби (наприклад, послуги екскурсовода та оглядове автобусне обслуговування);
- психологічна комплементарність, яка означає взаємозалежність благ і послуг, які підсилюють або послаблюють процес споживання (наприклад, вечеря у ресторані під акомпанемент музичного колективу).
Комплементарність можна також охарактеризувати як:
- зовнішню (туризм та інші сектори народного господарства -транспорт, телекомунікації, сільське господарство, промисловість, торгівля, фінанси, страхування тощо);
- посередню (між туристичними галузями - розміщення, харчування, туристичний транспорт, туристичні агенції, результатом яких є туристична подорож);
- внутрішню (усередині туристичної галузі, наприклад, у готельному бізнесі - нічліг зі сніданком; у туристичній агенції - нічліг з переїздом; у туристичному транспорті-проїзд та послуги екскурсовода).
Субституція (заміщення) полягає у взаємозамінності благ і послуг та виявляється тоді, коли підвищення ціни блага чи послуги У зумовлює зростання попиту на благо чи послугу.
Наступною ознакою туристичного попиту є його мобільність тобто постійне переміщення до місць пропозиції, а отже, основна частина туристичного споживання просторово віддалена від місця постійного проживання1. Натомість сам акт купівлі можна здійснити у місці постійного проживання. Однак важливим є факт, що рішення про виїзд і пов'язане з ним туристичне споживання приймається споживачем у значній віддаленості від місця, якого воно стосується, й переважно зі значним часовим випередженням. Незважаючи на прийняте рішення, споживач ризикує внаслідок непевності наступних рішень купівлі та можливих негативних наслідків. Тільки у місці виявлення пропозиції споживач може спростувати та зіставити свої сподівання з якістю наданих послуг та привабливістю туристичних об'єктів.
Туристичний попит характеризується значними періодичними коливаннями, особливістю яких є сезонні коливання (з огляду ва річний цикл коливань). Сезонність виявляється нерівномірністю у просторі й часі та кількістю туристичних послуг, які надають підприємства. Натомість Р. Бутлер визначає сезонність у туризмі як часову нерівновагу, яка може виражатися циклічними змінами таких величин, як кількість відвідувачів, їх витрати, інтенсивність дорожнього руху (також інтенсивність руху відносно інших видів транспорту), зайнятість, а також оплата за користування різноманітними туристичними засобами.