
- •«Організація туристичного обслуговування»
- •1.Туризм. Рекреація. Туристська діяльність.
- •2.Природні й рекреаційні ресурси. Рекреаційний потенціал.
- •3.Поняття рекреаційної індустрії: визначення, склад, особливості.
- •5.Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії.
- •6.Принципи й напрямки розвитку рекреаційної індустрії.
- •7.Основні напрямки формування ефективного механізму функціонування рекреаційної сфери.
- •8.Критерії формування рекреаційної індустрії в регіоні.
- •9.Об’єктивні й суб’єктивні фактори, що впливають на формування перспективного розвитку рекреаційної індустрії в регіоні.
- •10.Принципи формування політики рекреаційної сфери в регіоні.
- •11.Пріоритети рекреаційної політики.
- •12.Варіанти розвитку рекреаційної індустрії в регіонах.
- •13.Економічне регулювання розвитку рекреаційної сфери.
- •14.Основні джерела фінансування розвитку рекреаційної індустрії.
- •15.Місце й роль інфраструктури в розвитку рекреаційної індустрії.
- •16.Сучасний стан, проблеми й перспективи розвитку рекреаційної індустрії в Україні.
- •17.Світовий досвід розвитку рекреаційної індустрії.
- •18.Туристський продукт. Ринок туристського продукту.
- •19.Стратегія розвитку туризму. Фактори, що забезпечують привабливість об’єктів туристської діяльності.
- •20.Загальне уявлення про кон’юнктуроутворюючі фактори. Класифікація факторів.
- •21.Туристська індустрія і її структура. Взаємодія в туристській індустрії.
- •22.Готельні комплекси й готельні ланцюги. Розвиток індустрії гостинності.
- •23.Структура регулювання сфери туризму.
- •24.Державне регулювання туризму.
- •25.Туристська політика й туристське законодавство.
- •26.Міжнародні акти, регулюючі різні види туристської діяльності.
- •27.Вплив рекреаційної індустрії на зовнішнє природне середовище.
- •28.Екологічна безпека рекреаційного освоєння регіонів.
- •29.Оцінка рівня рекреаційного освоєння регіонів.
- •30.Інформаційні технології в рекреаційній індустрії.
- •«Основи управління операційними системами і процесами у сфері туризму»
- •1.Виникнення туризму
- •2.Розвиток туризму у світі
- •3.Туризм як галузь економіки
- •4.Сучасний туристичний ринок та перспективи його розвитку
- •5.Суб'єкти туристичної діяльності
- •6.Особливості туристичного ринку, як ринку послуг
- •7.Туристично-рекреаційні ресурси України
- •8.Модель поведінки споживача туристських послуг
- •9. Класифікація видів та форм туризму
- •10. Міжнародні туристичні організації
- •11.Регіональні туристичні організації
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •12.Національні туристичні організації
- •13.Специфіка процесу управління туристичним підприємством
- •14.Планування діяльності туристичного підприємства
- •15.Організаційна функція у менеджменті туризму
- •16.Мотивація як функція менеджменту
- •17.Розвиток теорії мотивації працівників
- •18.Сучасні теорії мотивації працівників
- •19.Контроль діяльності туристичних підприємств
- •20.Прийняття рішень в туристичних організаціях
- •21.Особливості пропозиції туристичних підприємств
- •22.Особливості туристичного попиту
- •23.Ознаки туристичного попиту
- •24.Визначення і специфіка туристичного попиту
- •25.Суть та компоненти продукту туристичного підприємства
- •26.Поняття і чинники, які формують якість туристичних послуг
- •27.Ринкові аспекти якості туристичних послуг
- •28.Використання інформаційних технологій для управління туристичними підприємствами
- •29.Інтернет у діяльності туристичних підприємств
- •30.Автоматизовані системи з управління туристичними підприємствами
- •1.Визначення основних понять і термінів в галузі охорони праці.
- •2.Принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3.Законодавчі акти з охорони праці. Їх загальна характеристика.
- •4.Органи державного нагляду за охороною праці: функції та повноваження.
- •5.Органи громадського контролю за охороною праці: функції та повноваження.
- •6.Загальообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •7.Страхові виплати працівнику потерпілому від нещасного випадку на виробництві.
- •8.Обов’язки роботодавця, щодо створення на підприємстві здорових, безпечних умов праці.
- •9.Служба охорони праці підприємства: створення, функції, повноваження.
- •10.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •11.Порядок приведення та зміст інструктажів з охорони праці.
- •12.Обов’язкові медичні огляди працівників: порядок та терміни проведення, фінансування.
- •13.Забезпечення працівників транспортної галузі спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.
- •14.Атестація робочих місць за умовами праці.
- •15.Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •16.Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
- •17.Охорона праці жінок.
- •18.Охорона праці неповнолітніх.
- •19.Інформація та звітність про стан охорони праці підприємства.
- •20.Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці.
- •21.Розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування спеціальних нещасних випадків.
- •23.Первинні засоби пожежогасіння.
- •24.Основні принципи, якими керуються при наданні першої долікарської допомоги.
- •25.Підіймальні пристрої. Особливості безпеки при їх експлуатації.
- •26.Правила безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах.
- •27.Класифікація посудин, що працюють під тиском.
- •28.Причини електротравм.
- •29.Класифікація та характеристика вантажів за небезпекою їх транспортування.
- •30.Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації.
2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
Асоціація була створена в 1951 p. для розвитку, просування та сприяння Азіатсько-Тихоокеанським напрямкам. Ця організація представляє 34 країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, які об'єднались для реалізації однієї мети: досягти успіху в розвитку туризму і подорожей у цьому великому регіоні. Робота, що проводиться цією організацією, спрямована на просування туризму за допомогою програм з дослідження, розвитку, освіти та маркетингу. РАТА має репутацію найкращого виконавця серед подібних міжнародних організацій.
Члени організації обмінюються ідеями, шукають вирішення спільних проблем, беруть участь в роботі над майбутнім туризму в Азіатському та Тихоокеанському регіонах. Членів в Асоціації нараховується біля 2 тисяч. Починаючи з дня заснування, Асоціація стала важливим джерелом точної і своєчасної інформації для своїх членів з сфери маркетингу, досліджень, розробки, освіти та інших видів діяльності, пов'язаних з туризмом. Діяльність РАТА та її довгострокові плани перевіряються і оцінюються на щорічних конференціях Асоціації.
Організаційні комітети з менеджменту, маркетингу, розробці і дослідженням реалізують програми Асоціації. Видавниче відділення оприлюднює безліч звітів, матеріалів досліджень і періодичних видань. Основне видання - "Тихоокеанські туристичні новини", щомісячний журнал з трьома регіональними виданнями, виходить тиражами 58 тис. екземплярів. Серед друкованих матеріалів 80% складають аналітичні цифрові дані та фотографії.
Маркетингові зусилля РАТА спрямовані на індивідуальних туристів, подорожуючих в регіоні. Комітет також намагається розширити маркетингові навички з продажу привабливих маршрутів. Дослідницька робота РАТА знаходить своє відображення на щорічних конференціях з досліджень туризму, а також в публікаціях щорічних статистичних звітів по Тихоокеанському регіону.
Секретаріат РАТА розташований в Сан-Франциско (Каліфорнія), основні офіси для обслуговування Азіатського регіону - в Сінгапурі, Тихоокеанського регіону - в Сіднеї, Американсько-європейської частини - в Сан-Франциско.
12.Національні туристичні організації
З метою підтримки економічної стабільності розвитку туристичної індустрії та збільшення надходжень іноземної валюти створюються національні туристичні організації.
На регіональному рівні до суб'єктів управління туризмом (керуюча підсистема) відносяться Уряд України, Державна туристична адміністрація, місцеві органи влади, комітети (департаменти) по туризму та ін.
Об'єктом управління (керована підсистема) е туристичні організації, фірми, процес туристичного обслуговування громадян в даному регіоні тощо.
Управління здійснюється через циркуляцію відповідної інформації між суб'єктом і об'єктом управління.
Структури управління туризмом в областях та регіонах України різноманітні. Так, наприклад, у липні 2000 року в Києві було створено Всеукраїнський союз асоціацій підприємств та організацій туристичної галузі України (Укрсоюзтур), в який увійшло 46 ініціативних груп з 21 області України. Основними цілями створеного союзу є вплив на зміну податкової політики держави відносно сфери туризму, питання сертифікації готелів та пунктів харчування, курортна сфера, її проблеми та перспективи розвитку, цінова політика і створення пільгових тур пакетів під час несезонного часу відпочинку, спрощення процедури отримання візи на в'їзд в Україну, питання рекламно-інформаційної діяльності тощо.
У Львові в 2000 році створено Львівську туристичну агенцію (ЛТА) за підтримки приватного сектору та Львівської міської ради з метою просування туристичного продукту Львова на міжнародному та українському ринках, а також управління новим туристично-інформаційним центром. У цей же час започатковано асоціацію музеїв та галерей Карпатського регіону, завданням якої є сприяння співпраці між музеями в інформаційній та рекламній сферах, представляти інтереси її членів перед органами влади, реалізовувати спільні проекти.
На виконання доручень Кабінету Міністрів України створена Державна акціонерна компанія "Україна туристична" та створено автоматизований інформаційно-рекламний центр "Українська Туристична Інформаційна система" (УТІС), що увійшов до мережі Інтернет з регіональними представництвами у містах Одесі та Львові. Всі наведені приклади, крім ілюстрації про різноманітність структур управління, розвитком туризм) в Україні, свідчать про активізацію діяльності туристичної індустрії.