«Організація туристичного обслуговування»

1.Туризм. Рекреація. Туристська діяльність.

Тури́зм — тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування. Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства.

Рекреа́ція — це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

Туристична діяльність - це соціальна активність людей, які працюють в туристичній сфері, мають певний соціальний статус у відповідності до посади, яку вони займають і соціальну роль, що охоплює сукупність посадових обов'язків і службових функцій.

2.Природні й рекреаційні ресурси. Рекреаційний потенціал.

Природні рекреаційні ресурси — природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти, явища природи, які мають комфортні властивості для рекреаційної діяльності та можуть бути використані для її організації впродовж певного часу. Напрям рекреаційної діяльності визначається економічними і соціальними потребами суспільства, загальною культурою населення. Він пов'язаний з обсягом і характером відрізків вільного часу і потребує для реалізації особливих властивостей простору.

Природні рекреаційні ресурси - це природні умови, об'єкти, явища, які сприятливі для рекреації - відновлення духовних і фізичних сил, витрачених під час праці, навчання, творчості (кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральних вод, лікувальні грязі).

ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – наявність рекреаційних ресурсів, які використовуються для задоволення потреб постійного і тимчасового населення у відпочинку та озоровленні.

Природний рекреаційний потенціал (ПРП) є частиною природного потенціалу, який можна розглядати як здатність природних систем (геосистем, екосистем і т.д) виробляти якусь продукцію або роботу, що використовується в господарській діяльності людей, яка виражається групою еколого-економічних показників.

3.Поняття рекреаційної індустрії: визначення, склад, особливості.

Туристи́чна інду́стрія — сукупність різних суб'єктів туристичної діяльності (готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, заклади культури, спорту тощо), які забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

Склад:

- підприємства, що надають послуги по розміщенню (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, мебльовані кімнати, будинки відпочинку і т.д.), а також підприємства харчування, що є невід'ємною частиною підприємств, що надають послуги по розміщенню - ресторани в готелях, столові в пансіонатах і будинках відпочинку і т.д.;

- туристські фірми, що займаються організацією і продажем туристських поїздок;

- транспортні організації, що займаються туристськими перевезеннями;

- навчальні заклади по підготуванню і підвищенню кваліфікації спеціалістів туристської індустрії;

- інформаційні і рекламні служби;

- органи керування туризмом (державні заснування, у функції яких входить керування розвитком туризму в країні й у регіонах) і науково-дослідні організації, що займаються збором і опрацюванням статистичних даних по туризму, упорядкуванням наукових прогнозів і наукових досліджень в області економіки і соціології туризму;

- підприємства по виробництву товарів туристського попиту;

- підприємства роздрібної торгівлі по продажу товарів туристського попиту.

Крім цих підприємств, обслуговуванням туристів займаються ще і ті, які можуть існувати і без них, але при знаходженні в місцях перебування туристів спектр діяльності їх розширюється. Це:

- таксопарки;

- ресторани;

- кафе;

- підприємства сфери дозвілля (спортклуби, музеї, театри зоопарки, казино, виставочні і конгрессві зали і т.д.).

Особливості: Особливим для індустрії туризму є те, що її основна продукція є "невловимою". Вона нематеріальна, її не можна побачити, торкнутися, спробувати на смак, почути, оглянути, випробувати як зразок майбутньої покупки, як це роблять, наприклад, із холодильниками, одягом, продуктами харчування, радіоапаратурою чи парфумерією.Продукцією туризму є сервіс, ціла низка різноманітних послуг, які не можна ні виміряти, ані перевірити заздалегідь, до здійснення покупки; побачити, відчути й оцінити можна лише результат сервісу. Водночас деякі компоненти продукції туризму, такі, як житло, харчування, засоби транспорту, є цілком матеріальними і відчутними, але це лише елементи сервісу, свого роду доповнення до розваг, задоволення, комфорту тощо тобто те, за що клієнт платить гроші.

Продукція туризму має чотири особливості.

1. Як уже зазначалося, послуги не можна перевірити заздалегідь, тому ні клієнт, ні продавець не можуть бути впевнені в тому, що рекомендований чи обраний тип відпочинку відповідатиме задуманому; певною мірою клієнт купує послуги "на віру".

2. Успіх подорожі (відпочинку) багато в чому залежить від обслуговуючого персоналу (стюардес, гідів, перекладачів, офіціантів, покоївок), який забезпечує різного роду сервіс і в підсумку створює повний продукт індустрії туризму.

3. Специфіка продукції туризму полягає в тому, що багато з послуг — елементів цієї продукції є такими, що швидко псуються, — їх не можна зберегти чи поскладати для подальшого використання. Це стосується, наприклад, "непроданого" номера готелю чи каюти на круїзному кораблі, місця в літаку, автобусі чи потязі. Непроданий туристичний продукт пропадає. Тому значні цінові знижки та інші пільги можуть бути запропоновані в останню хвилину.

4. Продукція туризму є нееластичною у межах нетривалого періоду часу. Наприклад, кількість номерів у готелях курортного містечка не можна суттєво збільшити для задоволення зненацька збільшеного попиту в якийсь період відпускного сезону. Деякі готелі та гостьові будинки закриваються у міжсезоння, і якщо раптом попит зросте, швидко відкрити їх знову дуже важко.

4.Вплив геополітичного становища держави на розвиток рекреаційної індустрії.Окрім туристичних, трудових ресурсів та капіталу, що визначають можливість існування туризму, на розвиток в'їзного туризму значним чином впливає географічне положення. Воно є фактором, що обумовлює особливості формування туристичних потреб та туристичного попиту. Так, місцеположення України в Європі, що є одним з найбільших регіонів туристичного попиту, надає їй переваг перед більш віддаленими країнами. Західноєвропейські країни давно вийшли на той рівень розвитку продуктивних сил, коли формування рекреаційних потреб відбувається під впливом наслідків науково-технічного прогресу, що докорінно змінили характер і умови життєдіяльності людини. Високі якість та рівень життя населення західноєвропейських країн дозволяють обирати широкий спектр різноманітних, у тому числі, й іноземного виробництва рекреаційно-туристичних послуг для задоволення знадоби у відпочинку та змістовному проведенні дозвілля. Високими є і вимоги до способів та засобів їх задоволення. Розвиток транспортних засобів значним чином усунув проблему відстаней, тож до рекреаційного користування залучаються нові й нові території. Довгий час освоєння рекреаційних ресурсів центрально- та східноєвропейських країн було ускладнене, тож рекреаційні потреби західноєвропейських країн задовольнялися в межах цього регіону, в країнах Південної Європи, Північної Африки, Південно-Західної та Південно-Східної Азії. Зі зміною геополітичного становища в Європі для рекреаційного освоєння відкрились нові простори. Взаємне зацікавлення у розвиткові міжнародного туризму прискорює ці процеси. Проте, у даному випадку конкуренцію виграють країни, розташовані ближче до західноєвропейського регіону. Сусіди України - країни з меншим рівнем рекреаційних потреб, а тому краще забезпечені верстви населення віддають перевагу відпочинку на відомих фешенебельних курортах, а люди з нижчим рівнем статків - внутрішньому туризму. Було б помилкою пояснювати більші успіхи наших сусідів у розвитку в'їзного туризму виключно вигіднішим географічним положенням, але не слід і нехтувати цим чинником