Пристроїв захисту телефонних ліній

Характеристика	Пристрій
	Прокруст	Протон	Цикада-М
Метод синфазної НЧ маскувальної завади	─	─	+
Метод ВЧ маскувальної завади	+	+	─
Метод ультразвукової маскувальної завади	─	─	+
Метод підвищення напруги	+	─	─
Метод замулення	─	─	+
Метод НЧ маскувальної завади	+	+	─
Метод випалювання жучків	─	─	─
Світлова індикація	+	+	+
Цифрова індикація напруги в лінії	+	+	─
Габарити, мм	62x155x195	205x60x285	68х176х170
Маса, кг	1	2,3	Немає даних
Напруга живлення, В	220	220	220

Окрім зазначених, широко використовують пристрої Sel SP-17/P, Гром-ЗИ-6, Кзот-06 та ін. Ефективність пристроїв активного захисту телефонних ліній оцінюють за їх здатністю протистояти тим чи іншим методам інформаційної атаки [10].

8. Закриття мовних сигналів у телефонних каналах

Людську мову можна визначити як процес модуляції сигналу ─ акустичного носія. При цьому генерується головний звуковий елемент мови ─ фонема, а сукупність фонем становить нове утворення — голосовий сигнал, який має певні частотні, часові та амплітудні характеристики, індивідуальні для кожного голосу. Тому розробляючи системи передання голосових сигналів, намагаються насамперед зберегти ті їх характеристики, які важливі для сприйняття слухачем [5].

8.1. Основні методи закриття мовних сигналів у телефонних лініях

У мовних системах зв'язку відомо два методи закриття мовних сигналів, які різняться способом передання каналами зв'язку: аналогове скремблювання та дискретизація мови з подальшим шифруванням. Під аналоговим скремблюванням розуміють таку зміну характеристик мовного сигналу, яка призводить до нерозбірливості мови під час підслуховування мовного сигналу. За аналогового скремблювання ширина займаного спектра частот не відрізняється від ширини спектра вихідного мовного сигналу.

Кожний із цих двох методів має свої переваги та недоліки. Так, в аналогових та цифро-аналогових системах (рис. З, а і б) у каналі зв'язку під час передання інформації наявні елементи вихідного відкритого мовного повідомлення, перетворені в частотній та (або) часовій областях. Це означає, що такі системи можуть бути атаковані криптоаналітиком супротивника на рівні аналізу звукових сигналів.

Дискретні системи (рис. З, в і г) не передають елементів аналогового вихідного сигналу. Мовні компоненти кодуються в цифровий потік даних, який змішується з псевдовипадковою послідовністю, створеною ключовим генератором за одним із криптоалгоритмів. На приймальному кінці відбувається зворотне перетворення.

Р ис. З. Види систем закриття мовних сигналів: а ─ аналогова; б ─ цифро-аналогова; в ─ широкосмугова дискретна; г ─ вузькосмугова дискретна: АЦП ─ аналого-цифровий перетворювач; ЦАП ─ цифро-аналоговий перетворювач; ПВП ─ псевдовипадкова послідовність.

Потрібно зазначити, що рівень і ступінь секретності систем закриття мови ─ поняття умовні, оскільки немає жодних стандартів чи правил, за якими можна було б їх диференціювати. Однак основні рівні захисту поділяють на тактичний (низький) і стратегічний (високий). Основною кількісною оцінкою ступеня захищеності інформації в цьому випадку є значення стійкості засекречування, яке дорівнює відношенню часу, потрібного для розкриття криптокоду (відновлення перехопленого повідомлення), до тривалості сеансу зв'язку в каналі зв'язку.