21.Класифікація глинистої сировини. Керамічні властивості.

За мінеральним складом (вміст переважаючих мінералів більше 50 %) глинисту сировину належить поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:

• каолінітові,

• монтморилонітові,

• гідрослюдисті,

• гідрослюдисто-каолінітові,

• монтморилоніто-каолінітові,

• монтморилоніто-гідрослюдисті

• полімінеральні (містять три і більше глинистих мінералів) глини.

У залежності від вмісту тонкодисперсних фракцій (вміст часток розміром менше 10 мкм (0,01 мм) і 1 мкм (0,00 мм) глинисту сировину слід поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:

• грубо-,

• низько-,

• середньо-

• високодисперсні.

За вмістом оксиду алюмінію у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на:

• високоглиноземисті (Al2O3 понад 45 %);

• високоосновні (Al2O3 38—45 %);

• основні (Al2O3 28—38 %);

• напівкислі (Al2O3 14—28 %);

• кислі (Al2O3 менше 14 %).

Глинисті породи:

• Глини

• Суглинки

• Супіски

• Каолін

• Глинисті сланці

• Аргіліт

• Алевроліт

• Бетонітова глина

• Лес

22.Споживні властивості керамічних будівельних виробів. (Керамічна черепиця, керамічна цегла)

1) Кераміка - це поняття, яке об'єднує полікристалічні матеріали, що отримуються спіканням природних глин і їх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів металів і інших тугоплавких сполук.

Керамічні матеріали одержують з глинистих мас формуванням, сушінням і подальшим випалюванням.

2) Властивості:

• висока довговічність;

• екологічно чиста;

• простота виготовлення;

• високі фізико-механічні показники.

Черепиця повинна бути водонепроникною та морозостійкою (>F25 для черепиці пластичного формування, >F35 для черепиці напівсухого пресування), витримувати механічне навантаження. До недоліків черепиці належать велика маса (і водо насиченому стані <74 кг/м²), крихкість, трудомісткість влаштування покрівлі.

Недовипалена цегла сильно вбирає вологу і має знижену міцність та морозостійкість. Перепалена цегла має більш високу міцність, щільність, морозостійкість, підвищену теплопровідність, іноді оплавлену поверхню, погано з'єднується між собою в кладці розчином. Випуск керамічної цегли становить майже половину обсягу виробництва всіх стінових матеріалів.

23.Структура і текстура керамічних виробів.

Структура фарфору складається в основному з муліту і зерен непрореагованого кварцу у меншій мірі з непрореагованим залишком каолиніту і кристобаліту що утворився, і становить 45-60% об'єму, в тому числі 15-30% муліту, 6-10% метакристобаліту, 8-10% непрореагованого кварцу. Кількісне співвідношення елементів структури залежить від складу маси, кількості плавнів та їх хімічної активності, температури і тривалості випалу.

Фарфор і фаянс різняться щільністю, структурою черепка, просвічуваністю, звуком при ударі по краю виробу, білизною черепка, твердістю, термостійкістю і корозійною (хімічною) стійкістю глазурі. Густина фарфорових виробів завжди більша, ніж фаянсових, так як черепок фарфору після спікан­ня - щільний, а фаянсу - пористий .

Черепок фарфору в тонких шарах просвічується, а черепок фаянсу не просвічується навіть у тонких шарах. При ударі по краю фарфорових виробів звук високий, дзвінкий і довгий, ви­робів з фаянсу - глухий і короткий. Черепок фарфору білого кольору, часто з голубим відтінком, а фаянсу - білого кольору з жовтуватим або сіруватим відтінком. Твердість глазурі фар­фору вища, ніж твердість глазурі фаянсу.

Механічна міцність на стиск фарфорових виробів значно вища, а на удар - нижча, ніж фаянсових.

Кераміка - це поняття, яке об'єднує полікристалічні матеріали, що отримуються спіканням природних глин і їх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів металів і інших тугоплавких сполук.

Керамічні матеріали одержують з глинистих мас формуванням, сушінням і подальшим випалюванням.

Властивості:

• висока довговічність;

• екологічно чиста;

• простота виготовлення;

• високі фізико-механічні показники.