14.Спеціальна кераміка.

Вироби спеціальної кераміки за властивостями і призначен¬ням ділять на кислотостійкі, вогнестійкі.

Кислотостійка кераміка призначена для футеровки реакційних апаратів, для захисту будівельних конструкцій, які працюють в умовах кислих агресивних середовищ, а також для футеровки димових труб, які використовуються для відводу газів, що вміщують агресивні сполуки.

Сировиною для виготовлення кислотостійких виробів є основні та напівкислі глини високої та середньої пластичності.

Вироби кислотостійкі футеровочні випускають у вигляді цегли, плитки та фасонних виробів.

До вогнестійких відносять матеріали, що використовують для спорудження печей, топок і інших пристроїв, які працюють в умовах високотемпературного (більше 1000°С) нагріву. Вогнестійкі вироби ділять за ступенем вогнестійкості, фізико-хімічними властивостями сировини, ступенем щільності.

15. Фактори, що впливають на формування високих споживних властивостей санітарно-технічних виробів.

Санітарно-технічні вироби призначені для санітарно-гігієнічного та господарчого використання і представлені умивальниками, унітазами, змивальними бачками, пісуарами та іншими виробами, які встановлюють в санітарно-технічних вузлах житлових, громадських і промислових споруд.

Ці вироби виготовляють з фарфорових, напівфарфорових, фаянсових та шамотизованих мас і покривають білою або кольоровою поливою. Санітарно-будівельні керамічні (фарфорові, напівфарфорові, і фаянсові) вироби (умивальники, унітази, змивні бачки, біде, раковині та ін.) виготовляються методом лиття в гіпсових чи інших пористих формах з наступним сушінням і випалом.

16. Маркування керамічних будівельних виробів.

Вироби повинні маркуватися у кожному пакеті по одному у середньому ряду.

На поперечикову поверхню виробу, який маркується, наносять незмивною фарбою за допомогою трафарету (штампу) або відбитком клейма у процесі виготовлення товарний знак підприємства-виготовлювача і при сертифікації продукції -національний знак відповідності

На монтажну чи бокову сторону кожної цеглини повинен бути нанесений товарний знак підприємства-виробника, а також видана форма цегли. На кожному пакеті повинен бути ярлик, на якому вказують: клас цегли, номер партії, дату виготовлення, кількість цегли.

На лицьовій грані черепиці, що перекривається, повинно бути нанесено фарбою, що не змивається маркування з вказівкою:

- умовного позначення черепиці;

- товарного знаку завода-виготовлювача.

Плитка керамічна ПГ 200*200

П – плитка основна; ПБ – плитка бордюр на; ПГ – плитка глазурована; ПНГ – плитка не глазурована; довжина і ширина в мм, позначення стандарту.

17.Структура і текстура керамічних виробів. Кристалічна фаза, скловидна фаза, газова фаза і споживні властивості виробів.

1) Споживні властивості керамічних виробів визначаються в основному фізико-технічними і естетичними властивостями і доповнюються такими вимогами, як відповідність конструкції і розміру виробів їх призначенню, а також можливістю монтажу.

1.2) Естетичні властивості керамічних виробів характеризують­ся білизною, блиском глазурі, просвітленням (фарфор), фор­мою, чистотою фарб і якістю декора (санітарно-технічні виро­би, облицювальні плитки та ін.).

Блиск глазурі являється важливим фактором в оцінці естетичних властивостей виробів.

2) Кристалічна фаза виробів зі щільноспеченим черепком (наприклад, фарфора) складається в основному з муліту і зерен непрореагованого кварцу у меншій мірі з непрореагованим залишком каолиніту і кристобаліту що утворився, і становить 45-60% об'єму, в тому числі 15-30% муліту, 6-10% метакристобаліту, 8-10% непрореагованого кварцу. Кількісне співвідношення елементів структури залежить від складу маси, кількості плавнів та їх хімічної активності, температури і тривалості випалу.

2.1) Скловидна фаза – під час випалення. Важливою стадією процесу виробництва керамічних виробів є випал. При випалі видаляється остаточна волога і відбувається ряд фізико-хімічних реакцій (утворення скловидної фази, нових форм силікатів, перекристалізації і рекристалізації основних компонентів), в результаті яких маса переходить у каменоподібний стан. Вони супроводжуються ущільненням і усадкою виробу

2.2) Газова фаза являється третьою структурною складовою керамічного черепка. Вона заповнює закриті пори, котрі завжди є в матеріалі, навіть з нульовою ефективною пористістю. Причиною утворення газової фази є повітря, яке за­мкнуте в порах.

3) Структура фарфору складається в основному з муліту і зерен непрореагованого кварцу у меншій мірі з непрореагованим залишком каолиніту і кристобаліту що утворився, і становить 45-60% об'єму, в тому числі 15-30% муліту, 6-10% метакристобаліту, 8-10% непрореагованого кварцу. Кількісне співвідношення елементів структури залежить від складу маси, кількості плавнів та їх хімічної активності, температури і тривалості випалу.

Фарфор і фаянс різняться щільністю, структурою черепка, просвічуваністю, звуком при ударі по краю виробу, білизною черепка, твердістю, термостійкістю і корозійною (хімічною) стійкістю глазурі. Густина фарфорових виробів завжди більша, ніж фаянсових, так як черепок фарфору після спікан­ня - щільний, а фаянсу - пористий .

Черепок фарфору в тонких шарах просвічується, а черепок фаянсу не просвічується навіть у тонких шарах. При ударі по краю фарфорових виробів звук високий, дзвінкий і довгий, ви­робів з фаянсу - глухий і короткий. Черепок фарфору білого кольору, часто з голубим відтінком, а фаянсу - білого кольору з жовтуватим або сіруватим відтінком. Твердість глазурі фар­фору вища, ніж твердість глазурі фаянсу.

Механічна міцність на стиск фарфорових виробів значно вища, а на удар - нижча, ніж фаянсових.