37.Оцінка якості керамічних облицювальних плиток для підлог.

Для покращення інтер'єрів приміщення, створення комфортних умов та забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог виконують облицювання стін та підлог керамічними плитками.

Плитки для підлог широко використовуються в приміщеннях з підвищеною прохідністю – це вестибюлі, метро, лабораторії, клуби, цехи.

Вони мають гарну опір до стирання, легко миються, ударостійкі.

Види: квадратні, прямокутні, трикутні, чотирикутні, п’ятикутні, шестикутні, восьмикутні. Та 15 типів за розмірами.

Виготовляють методом напівсухого пресування від 200 до 1000 кг/см², випалюють – 1250-1280 градусів.

Коефіцієнт стиранності: для житлових – 1-3, промислових – 3-4, громадських – більше 4.

Плитки товщиною до 9 мм – не менше 28 МПа.

Плитки більше 9 мм – 25 МПа.

Приймальний контроль: зовнішній вигляд, розміри, правильність форми, водопоглинання.

Для килимової мозаїки

Прямокутні - 48x23x6 і 48x23x8

Квадратні - 48x48x6 і 23x23x8

Глазур плиток може бути матова або глянцева, прозора і заглушена.

Дефекти: відбиття, щербини, зазубрини, лисини, цек, плями, мушки, засмічення, пузирі, сухість глазурі, злипання, порушення декору.

38. Сировина для виробництва керамічних матеріалів та виробів. Класифікація глинистої сировини.

Сировину для виробництва будівельної кераміки поділяють на пластичну й непластичну. До пластичної сировини відносять глинисті породи, які забезпечують одержання зв’язної, зручної до формування маси і міцного водостійкого черепка після випалювання. Непластична сировина - це добавки, які покращують технологічні властивості формувальної суміші (полегшують сушіння, зменшують усадку, знижують температуру випалювання) і надають готовим виробам потрібних властивостей (пористості, теплопровідності, кольору тощо).

^ Спіснювальні добавки вводять у керамічну масу, щоб знизити пластичність і зменшити повітряну й вогневу усадки за рахунок меншої водопотреби формувальної маси. Для цього використовують шамот, де-гідратовану глину, кварцовий пісок, гранульований шлак, золу ТЕС. Шамот – це зернистий порошок із зернами 0,16…2,5 мм, який отримують подрібненням попередньо випаленої до спікання глини. Шамот поліпшує сушильні властивості глин. Дегідратовану глину одержують випалюванням при температурі 700…750 оС з наступним подрібнюванням.

Плавні знижують температуру випалювання і спікання глини, підвищують щільність виробів. Як плавні використовують польові шпати, залізну руду, доломіт тощо. Вони здатні утворювати з SiO2 та Al2O3 більш легкоплавкі силікатні розплави.

^ Поротвірні добавки вводять у сировинну масу для одержання легких керамічних виробів. Такими добавками є магнезит, крейда, доломіт, які під час випалювання виділяють СО2 , а також вигоряючі добавки – тирса, відходи вуглезбагачувальних фабрик, золи ТЕС, лігнін, подрібнене буре вугілля.

Пластифікуючі добавки сприяють підвищенню пластичності маси й поліпшенню її здатності до формування при отриманні виробів. До них належать високопластичні глини, бентоніти, а також поверхнево-активні речовини типу лігносульфонату технічного (ЛСТ).

39.Санітарно-технічні вироби. Загальна характеристика виробництва. Назвіть відомих в Україні виробників сантехніки.

Санітарно-технічні вироби призначені для санітарно-гігієнічного та господарчого використання і представлені умивальниками, унітазами, змивальними бачками, пісуарами та іншими виробами, які встановлюють в санітарно-технічних вузлах житлових, громадських і промислових споруд.

Ці вироби виготовляють з фарфорових, напівфарфорових, фаянсових та шамотизованих мас і покривають білою або кольоровою поливою. Санітарно-будівельні керамічні (фарфорові, напівфарфорові, і фаянсові) вироби (умивальники, унітази, змивні бачки, біде, раковині та ін.) виготовляються методом лиття в гіпсових чи інших пористих формах з наступним сушінням і випалом.

Технологія виготовлення:

1. Помел пластичних і опіснюючих матеріалів в кульових млинах.

2. Перед подачею на лиття шлікер витримується у витратних мішалках не менше 1 доби.

3. Встановлені на стелажі форми скріплюються гачками, а потім дві половини форми скріплюються між собою металевими скобами. Зібрані форми заповнюються шлікером, що подається під тиском з напірного колектора з індивідуальними кранами для кожної з форм через штуцер.

4. По завершенню часу, необхідного для набору черепка, під вакуумом з форм відсмоктується надлишковий шлікер.

5. Розбирання гіпсових форм і вилучення з них виробів здійснюється на наступний день після заливання.

6. Сушка санітарно-будівельних виробів здійснюється в камерних, тунельних і конвеєрних сушарках (довжина печі 100 м) Тривалість випалу виробів в таких печах складає 18 - 20 год, максимальна температура випалу 1180 - 1250°С.

Вироби повинні мати гладку, рівноміно покриту блискучою однотонною білою чи кольоровою глазур'ю поверхню чи бути декоративними. Як самі вироби, так і глазур на них, повинні бути термічно і хімічно стійкими. Білизна виробів повинна бути не менше 60 - 65%.

Виробники: БудКераміка, , ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор», завод акрилових виробів Sanitec Group в селищі Димер, Львівський завод.