X. Епоха великого переселення народів

(др. чверть І тис. н.е.)

541. Хто з римських авторів подав першу згадку про слов’ян: Пліній Старший

542. Якими культурами на території України представлений період пізньоримського часу: черняхівською, київською, вельбарською

543. З яким населенням пов’язується згадувана в писемних джерелах «держава Германаріха»: готами

544. Хто з готських істориків детально описав історію готів: Йордан

545. Культурні впливи якої держави активно проникають на територію України у другій половині І тис. н.е.: Римської імперії

546. Який кочовий народ у ІІІ ст. н.е. спустошив і зруйнував більшість міст Північного Причорномор’я: готи

547. Подайте хронологію зубрицької культури: кін. І – поч. ІІІ ст. н.е.

548. Яка пам’ятка дала назву зубрицькій культурі: могильник біля с. Зубра

549. Хто з археологів вважається першовідкривачем зубрицької культури Д. Козак

550. На основі яких археологічних культур виникла зубрицька культура: пшеворської, зарубинецької і липицької

551.З якими племенами ототожнюють зубрицьку культуру: готами

552. Назвіть першовідкривача черняхівської культури : В.Хвойка

553.Назвіть характерну рису поховального обряду черняхівської культури біритуалізм

554.Для черняхівської культури характерні: неукріплені поселення різних розмірів

555. Верхньодністровська локальна група черняхівської культури виділяється: напівземлянками з печами-кам’янками, переважанням ліпної кераміки, відсутністю могильників

556. Вкажіть етнічну приналежність населення Верхньодністровської локальної групи черняхівської культури: слов’яни

557.Дайте етнічне визначення черняхівської культури: поліетнічна слов’яно-гото-фракійсько-сарматська культура

558. Вкажіть хронологію черняхівської культури: поч. ІІІ-V ст. н.е.

559.Назвіть територію поширення черняхівської культури: Правобережна Україна

560. Кого Ви знаєте з дослідників черняхівської культури В. Хвойка, М. Тиханова, Є Махно, М. Брайчевський, В.Баран

561. Вкажіть територію поширення вельбарської культури Польща і Західна Волинь

562.Який тип поховань переважає на могильниках вельбарської культури: кремація

563. Вкажіть етнічну приналежність носіїв вельбарської культури: германці

564. Який тип кераміки характерний для вельбарської культури: ліпний посуд з геометричним орнаментом

565. Носії вельбарської культури прийшли на територію України у: на поч. ІІІ ст. н.е.

566. Назвіть дослідників вельбарської культури:К.Годловський, Р.Волонгевич, М. Смішко

567. Вкажіть час існування вельбарської культури на території Польщі:І-ІV ст. н.е.

568. Культура карпатських курганів поширена: на правобережжі Верхнього Дністра і Закарпатті

569. Хто з українських археологів досліджував культуру карпатських курганів: М. Смішко, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, В. Котигорошко

570. Вкажіть хронологію культури карпатських курганів: кін. ІІ – п. пол. V ст. н.е.

571. Хто був першим дослідником пам’яток культури карпатських курганів: Й. Сомбаті

572. У котрому році було досліджено курганний могильник біля с. Глибока на Буковині: 1893 р

573. Які дослідники у 30–х роках ХХ ст. досліджували поховання культури карпатських курганів: К. Журовський, Т. Сулімирський, М. Смішко

574. Культура карпатських курганів отримала свою назву від: елементів поховального обряду

575. Культура карпатських курганів представлена:поселеннями і могильниками

576. Поселення культури карпатських курганів розташовані: на зручних для землеробства ділянках території у долинах ріка або високих рівних плато

577. Основа господарської діяльності носіїв культури карпатських курганів базувалася на: землеробстві, тваринництві, ремеслах

578. Носії культури карпатських курганів користувалися знаряддями праці виготовленими із: заліза

579. Житловими спорудами населення культури карпатських курганів були: напівземлянки і наземні житла

580. Зерно та інші злакові культури носії культури карпатських курганів зберігали: у спеціальних господарських ямах

581. Допоміжну роль у господарстві культури карпатських курганів відігравало:мисливство і рибальство

582. Які ремесла були найбільше поширеними у культурі карпатських курганів: залізодобувне, залізообробне, гончарне, ювелірне

583. На яких пам’ятках культури карпатських курганів відкрито залишки гончарних майстерень: Печеніжин і Голин

584. Населення культури карпатських курганів підтримували економічні зв’язки з: римськими провінціями

585. Поховальні пам’ятки культури карпатських курганів представлені: кремаціями в курганах

586. Старожитності київської культури були виділені: В.М. Даниленком

587. Вкажіть територію поширення племен київської культури:від Середнього і Верхнього Подніпров’я до Курського Посейм’я

588. Біля яких населених пунктів наприкінці 50–х – на поч. 60–х рр. ХХ ст. були досліджені перші пам’ятки київської культури: Ходосівка, Бортничі, Нові Безрадичі

589. Скільки пам’яток київської культури на сьогодні зафіксовано на території України: 150

590. Більшість дослідників вважає, що київська культура сформувалася на основі: зарубинецької культури

591. Пам’ятки київської культури представлені: поселеннями і могильниками

592. Житловими спорудами населення київської культури переважно були: напівземлянки

593. Для якого способу господарства характерна топографія селищ київської культури: орного землеробства і тваринництва

594. Про розвиток землеробства у київській культурі свідчить знахідка уламка залізного наральника: у с. Улянівка

595. Поховальні пам’ятки київської культури представлені: інгумаціями у безкурганних могильниках

596. Кераміка київської культури була виготовлена: при допомозі ножного гончарного круга

597. За технікою виготовлення і типологією кераміка київської культури пов’язується з: зарубинецькою історико–культурною традицією

598. Гончарна кераміка та імпортні вироби надходили у середовище київських племен з території: черняхівської культури і Північного Причорномор’я

599. Яка хронологія пам’яток київської культури: ІІІ – початок V ст. н.е.

600. У формуванні яких культур прийняла участь київська культура: празької, пеньківської

ХІ. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)

601. На основі яких археологічних культур сформувалися слов’янські культури раннього середньовіччя: верхньодністровської групи черняхівської культури , київської культури, культури карпатських курганів

602. Які кочові народи здійснювали напади на слов'ян у др. половині І тис: авари

603. Які основні види занять були властиві для слов’ян др. пол. І тис: землеробство, тваринництво, металургія

604. Ким були відкриті перші пам'ятки празько-корчацької культури: С.С. Гамченком

605. Творцем празько-корчацької культури були: слов'яни

606. Від чого пішла назва празько-корчацької культури: м. Праги у Чехії і с. Корчак на Волині

607. Хто з дослідників займався вивченням празько-корчацької культури: С. Гамченко, І. Борковський, Ю. Захарук, І. Русанова, Б. Тимощук, В. Баран

608. Яким періодом датується празько-корчацька культура: VІ-VII ст.

609. Ареал поширення празько-корчацької культури: від Правобережжя Верхнього Дніпра і Прип'яті до Ельби і Дунаю

610. Поселення розташовувалися: на перших надзаплавних терасах рік та їх приток

611. Площа селищ празько-корчацької культури становила: від 0,5-1 га

612. Переважним типом місць проживання празько-корчацької культури були: не укріплені селища

613. Основним типом житла празько-корчацької культури була: квадратні напівземлянки площею від 6-20 кв. м з пічкою

614. Основним типом опалювальних споруд у житлах празько-корчацької культури були: печі з каменю або глини

615. Яке з городищ празько-корчацької культури знаходиться на території України: городище біля с. Зимне

616. Знаряддя праці у празько-корчацькій культурі виготовлялося з: заліза

617. Населення празько-корчацької культури займалося: землеробством і приселищним скотарством

618. Носії празько-корчацької культури користувалися керамікою виготовленою: ліпним способом

619. Скотарство празько-корчацької культурі було: приселищним

620. Поховання у празько-корчацькій культурі були у вигляді: трупоспалень у курганах

621. Асортимент посуду у празько-корчацькій культурі складався з: горщиків, мисок, кухлів

622. Орнамент на посуді празько-корчацької культури був у вигляді: переважно відсутній

623. У формуванні празько-корчацької культури прийняли участь: київська і черняхівська культури

624. Перші пам'ятки пеньківської культури були відкриті:Д.Т. Березовцем у 1956-1959 рр.

625. Пам’ятки пеньківської культури локалізовані: у смузі лісостепового пограниччя від Подунав'я і до Сіверського Дінця

626. Час існування пеньківської культури:VІ-VІІ ст. н.е.

627. Асортимент посуду у пеньківській культурі складався з: горщиків, мисок, амфор, друшляків

628. До допоміжних галузей господарства пеньківської культури відносилося: полювання і рибальство

629. Кераміка у пеньківській культурі була: ліпна, малоорнаментована

630. Основою господарства у пеньківській культурі було: орне землеробство і приселищне скотарство

631. В основі поховального обряду пеньківської культури було: трупоспалення

632. До пеньківської культури відноситься металургійний центр, виявлений у: с. Гайворон на Південному Бузі

633. Назвіть прізвище дослідника, який проводив розкопки Гайворонського металургійного центру: В. Бідзіля

634. Допоміжними галузями господарства населення пеньківської культури було: мисливство і рибальство

635. Населення пеньківської культури відносилося до: слов’янських племен антів

636. Колочинська культура датується: V-VII ст. н. 637. Територія поширення колочинської культури: Верхнє Подніпров'я, р. Десна і Сейм

638. Відкрив пам'ятки колочинської культури: Е.О. Симонович

639. Назвіть характерні для колочинської культури житла: напівземлянки

640. Поховальний обряд у колочинській культурі: кремації у грунтових могильниках

641. Який скарб пов’язують з населенням колочинської культури: знайдений на селищі Гапоново у Росії

642. Населення колочинської культури займалося: землеробством і приселищним скотарством

643. Пам’ятки колочинської культури представлені: селищами, городищами, могильниками

644. Назва райковецької культури походить: від села Райки на Житомирщині

645. Хто відкрив райковецьку культуру: В.К. Гончаров

646. Райковецька культура була відкрита: у 1946-1948 рр.

647. Яка територія поширення райковецької культури: лісостеп Правобережжя від Дніпра до Західного Бугу і Дністра

648. Хронологія райковецької культури визначається: VIII-IX ст. н.е.

649. Основним типом житла у райковецькій культурі були: напівземлянки прямокутної або квадратної форми

650. Знаряддя праці райковецької культури виготовлялися: із заліза

651. Характерним типом поховань у Райковецькій культурі було: трупоспалення у безкурганних могильниках

652. Гончарний комплекс райковецької культури складався з: з ліпного та виготовленого на ручному гончарному крузі посуду

653. Яка хронологія райковецької культури: VII-IX ст.

654. Для райковецької культури характерні: селища, городища, могильники

655. Який інвентар супроводжував поховання у райковецькій культурі: зброя

656. Райковецька культура виникла на основі: празької і пеньківської культур

657. Яка приблизна площа городищ у райковецькій культурі: від 0,5 до 5 га

658. Основою господарства населення райковецької культури було: землеробство і приселищне скотарство

659. Залишки культових споруд та антропоморфних кам’яних ідолів райковецької культури виявлено: на Поліссі

660. До якого етносу відносилося населення райковецької культури: східних слов’ян

ХІІ. Археологія Київської Русі

661. В якому столітті, за свідченнями літопису, завершився процес об’єднання східнослов’янських племен: кінець ІХ ст.

662. Історія Київської Русі хронологічно охоплює період: з ІХ до кін. ХІІІ ст.

663. Головним політичним центром Русі виступала місто: Київ

664. Які українські дослідники ХІХ—поч. ХХ ст. присвятили свої роботи Київській Русі: М. Грушевський і М. Костомаров

665. Спадкоємцем державно-політичних традицій Київської Русі у післямонгольський час стало князівство: Галицько-Волинське

666. За яких князів Київська Русь досягла значного рівня економічного, політичного і культурного розвитку: Святослава і Володимира Великого

667. Археологічні пам’ятки Київської Русі представлені:селищами, городищами, капищами-жертовниками, могильниками

668. Які дослідники з’ясували первісне місцезнаходження Збруцького кам’яного ідола: І. Русанова і Б.Тимощук

669. Наступницею Київської Русі за твердженням М.С.Грушевського була: Галицько-Волинська держава

670. Назвіть головне писемне джерело з історії Київської Русі: «Повість временних літ»

671. На думку літописців та їх сучасників Руська земля знаходилась: у Середньому Подніпров`ї

672. Офіційною мовою Русі, якою писали літописи, видавалися князівські грамоти, тощо була: руська мова

673. Під впливом якої мови розвивалася руська мова: болгарської

674. Які племена платили Русі данину: неслов’янські, північні племена (чудь, весь, меря і т.д.)

675. Внаслідок якої навали Руська держава зазнала нищівного удару: монголо-татарської

676. Хто після монголо-татарської навали став верховним сюзереном руських земель: хан Золотої Орди

677. Площа більшості давньоруських городищ становила: біля 1 га

678. Для якого періоду Київської Русі характерні житла-напівземлянки стовпової або зрубної конструкції: Х-ХІ ст.

679. Яка споруда Київської Русі є однією з найвизначніших архітектурно-мистецьких споруд світу: Софіївський собор

680. Важливим напрямом духовної культури Київської Русі була: писемність

681. На горі Богит, недалеко від міста Гусятин Тернопільської області, в ХІ-ХІІІ ст. знаходився важливий центр: давньоруського язичництва

682. В якому музеї зараз зберігається Збруцький ідол: Краківському археологічному

683. В якому році було знайдено кам’яну скульптуру Збруцького ідола:1848 р.

684. Паралельне існування християнства і язичництва у ХІ-ХІІ ст. характерне для: віддалених від Києва земель

685. Хто на поч. ХХ ст. здійснив перші розкопки давньоруських городищ України: В.В. Хвойка

686. Де у Х – ХІІ ст. були споруджені системи оборонних фортифікацій – так звані змієві вали:у Середньому Подніпров’ї

687. Хто з дослідників здійснив поділ городищ Київської Русі за соціальними ознаками (общинні центри, князівські фортеці тощо): Б.О. Тимощук

688. Що собою представляло місто у Київській Русі: адміністративний, ремісничий і торговельний центр

689. У часи Київської Русі кухонний посуд представлений: горщиками і покришками

690. Всього на території України у часи Київської Русі існувало городищ: понад 500

691. До якого століття сучасна археологічна наука відносить початок історії Києва: до кін. V ст. н.е.

692. Центральною частиною міста часів Володимира Святославича було: Старокиївська гора

693. Скільки в’їзних воріт мало «Місто Ярослава»: три

694. В якому році у центральній частині «Міста Ярослава» було споруджено Софіївський собор: 1037 р.

695. Вкажіть три основні етапи розвитку стародавнього Києва:ІV-VIII ст., IX-X ст., XI-XIII ст.

696. Перша літописна згадка про Переяслав належить до: 907 р.

697. Яким князем було засновано м. Переяслав: Володимиром Святославовичем

698. Коли було побудовано Михайлівський собор у Переяславі: 1089 р.

699. Назвіть дослідників давньоруського Вишгорода: В. Довженок, М. Каргер, Б. Рибаков, П. Раппопорт

700. Вкажіть де знаходилося літописне місто Вишгород: на р. Дніпро за 20 км на північний захід від Києва

701.У якому році у Вишгороді розпочали будівництво кам’яного монументального храму на честь Бориса і Гліба: 1072-1115 р

702. Літописний Білгород знаходився: на р. Ірпінь неподалік Києва

703. Яким часом датується літописна згадка про Білгород: 985 р.

704. В якому році виникає об’єднане Галицько-Волинське князівство:1199 р.

705 За правління якого князя у Галичі споруджується Успенський кафедральний собор: Ярослава Осмомисла

706. Про кого з галицьких князів згадується у «Слові о полку Ігоровім»:Ярослава Осмомисла

707. Назвіть дослідників давнього Галича: І. Шараневич, Я. Пастернак, В. Ауліх, В. Баран

708. Назвіть місцезнаходження давнього Галича: біля с. Крилос на р. Луква

709. Назвіть дослідника, який виявив поховання князя Ярослава Осмомисла біля Успенської церкви в Галичі: Я. Пастернак

710. Яка з подій підірвала політичну та економічну могутність Галича: навала орд хана Батия

711. Хто з галицьких князів заснував м. Львів: Данило Романович

712 Яким роком датується перша згадка про м. Львів: 1256 р.

713. Де знаходилося літописне місто Пліснеськ: біля с. Підгірці на Львівщині

714. Назвіть дослідників, які проводили розкопки давньоруського Пліснеська: І. Старчук, В. Гончаров, М. Кучера

715. В якому році у Лаврентіївському списку літопису вперше згадується м. Звенигород: 1086 р.

716. У якому році і ким розпочалися археологічні дослідження Звенигорода: у 1953 р. експедицією Львівського історичного музею під керівництвом І.Свєшнікова

717. У якому році м. Чернігів вперше згадується у літописі: 907 р.

718. Хто з дослідників розпочав археологічні розкопки на території м. Чернігів Д.Я.Самоквасов

719. В результаті яких подій другої чверті ХІІІ ст. економічний, політичний і культурний розвиток давньоруського Чернігова був підірваний: навали монголо-татар

720. У якому письмовому джерелі знаходимо першу згадку про м. Новгород Сіверський: у «Повчанні Володимира Мономаха дітям»