IX. Ранні слов’яни (перша чверть і тис. Н.Е.)

481. На території України латенський час датується: VIII–II ст. до н.е.

482. Епоха пізньоримського часу на території України розпочинається: у ІІІ ст. н.е.

483. Яких Ви знаєте археологів-дослідників культур пізньоримського часу: К. Гадачек, М. Смішко, Й. Винокур, В. Баран, Д. Козак

484. Період першої чверті І тис. н.е. відзначається: початками переселення великих груп людності на нові території

485. Автори І – ІІ ст. н.е. називають слов’ян, що жили на території Південно-Східної Європи: венедами

486. Про давніх східних слов’ян згадують у творах автори VI – VII ст. н.е.: Прокопій Кесарійський, Йордан

487. Під якими назвами згадуються ранні слов’яни у творі Йордана «Геттіка»: венети, анти, склавини

488. Назвіть археологічні культури першої чверті І тис. н.е.: пшеворська, липицька, зубрицька

489. Кого Ви знаєте з дослідників липицької культури: І. Коперницький, М. Смішко, В. Цигилик

490. Пам’ятки липицької культури представлені: поселеннями і могильниками

491. На якій території України проживали племена липицької культури:

1. Верхнє Подністров’я

2. Прип’ятське Полісся

3. Середнє Подніпров’я

4. в басейні Південного Бугу

492. Житла якого типу виявлено на поселеннях липицької культури: напівземлянки і наземні глинобитні споруди

493. На якому поселенні липицької культури виявлено залишки обвугленого проса: Верхньолипицькому

494. Назвіть могильники липицької культури: Верхня Липиця, Болотня

495. Поховання липицької культури переважно здійснювалися за обрядом: кремації у безкурганних могильниках

496. Хто виділив липицькі старожитності в окрему культуру (1911 р.): К. Гадачек

497. Біля с. Чижиків на Львівщині виявлено: багате поховання липицької культури

498. Яким часом визначається хронологія липицької культури: І – поч. ІІІ ст. н.е.

499. Господарство носіїв липицької культури базувалося на: землеробстві і тваринництві

500. Кераміка липицької культури представлена виробами: ліпним та гончарним посудом

501. Орнамент на посуді липицької культури представлений: прямих і хвилястих ліній

502. Асортимент липицького посуду складався: з горщиків, мисок, чашок, ваз, глеків

503. Знаряддя праці липицької культури виготовлялися: із заліза

504. Який вид землеробства використовувало населення липицької культури: орне

505. Римські монети та деякі імпортні речі засвідчують економічні і культурні зв’язки липицького населення з: Дакією

506. До якого етносу відносилися носії липицької культури: фракійців

507. До яких племен відносилися носії липицької культури: гето-даків

508. На початку ІІ ст. н.е. на території Верхнього Подністров’я носії липицької, пшеворської і зарубинецької культур формують: зубрицьку культуру

509. На території якої країни знаходять аналогії до матеріалів липицької культури: у Румунії

510. Назвіть археологічну культуру, в утворенні якої прийняло участь липицьке населення: празька культура

511. Зарубинецька культура була відкрита: В. Хвойкою

512. Де і коли вперше виявлено пам’ятки зарубинецької культури: наприкінці ХІХ ст. на Київщині

513. У могильнику зарубинецького культури у селі Корчувате І.М.Самойловським виявлено: понад 100 поховань

514. В який час пам’ятки зарубинецької культури вивчали Є.В.Максимов, А.І.Кубишев, П.І.Хавлюк, П.М.Третьяков: у другій половині ХХ ст.

515. Назвіть локальні варіанти зарубинецької культури:Середнє Подніпров’я, Прип’ятське Полісся, Верхнє Подніпров’я, Південне Побужжя, Верхнє Подесення

516. Де знаходилися поселення зарубинецької культури: на високих мисах рік, ярів або на перших надзаплавних терасах

517. Яка середня площа поселень зарубинецької культури: до 2 га

518. Які три групи зарубинецької культури виділив Є.В.Максимов для Середнього Придніпров’я: канівську, ржищівську і київську

519. Вкажіть площу жител зарубинецької культури: 18 – 20 кв. м

520. Населення зарубинецької культури вело спосіб життя: осілий

521. Пам’ятки зарубинецької культури представлені: поселеннями, городищами і могильниками

522. Основою господарства зарубинецької культури було: землеробство і тваринництво

523. Населення зарубинецької культури користувалося посудом виготовленим: на ручному гончарному крузі

524. В зарубинецькій культурі ювелірні вироби виготовлялися: з привізної бронзи

525. У середовищі зарубинецької культури використовували знаряддя праці, виготовлені із: заліза

526. Сокирами, стругами, теслами, долотами, свердлами, ножами зарубинецькі племена обробляли: дерево

527. Вкажіть характер поховань зарубинецької культури: кремації у безкурганних могильниках

528. Вкажіть хронологію зарубинецької культури: кін. ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.

529. Вкажіть основну територію поширення пшеворської культури: Західна Україна

530 Назвіть кількість досліджених пшеворських могильників на території Польщі: понад 40 могильників

531. На території Західної Волині пшеворське населення проживало поряд із: зарубинецькими племенами

532. До якого століття належать перші публікації про пам’ятки пшеворської культури: початку ХХ ст.

533. Пшеворська культура отримала назву від: могильника в Гацях

534. Назвіть дослідників пшеворської культури: К. Гадачек, М. Смішко, Д. Козак

535. Могильники якого типу характерні для пшеворської культури: безкурганні

536. У пшеворській культурі поховання воїнів супроводжували: предмети озброєння

537. На котрому із пшеворських могильників знайдено бронзову накладку для піхов меча: у Гриневі

538. Основу господарства пшеворського населення Верхнього Подністров’я і Західної Волині становили: землеробство і приселищне скотарство

539. У котрому році К. Гадачек дослідив великий тілопальний могильник у с. Гаці біля Пшеворська: 1905 р.

540. Хто із дослідників у 30-х роках ХХ ст. систематизував відомі на той час матеріали пшеворської культури на західноукраїнських землях: М. Смішко