V. Бронзовий вік
241. Бронзовий вік датується II-I тисячоліттям до н.е. на території:Центрально-Східної Європи
242. Бронза – це метал, що являє собою сплав: міді та олова
243. Вкажіть правильну відповідь: бронза твердіша за мідь і має нижчу температуру плавлення
244. З яким періодом пов’язується впровадження патріархального ладу:з енеолітом
245. Яка температура плавлення бронзи: 800-900° 246. Кого Ви знаєте з дослідників археологічних пам’яток епохи бронзи: С. Березанська, І. Свєшніков, Л. Крушельницька
247. У бронзовому віці використовувалися знаряддя праці із:міді, бронзи, каменю і кременю
248. У бронзову добу вироби із бронзи на території України:співіснують з крем’яними і кам’яними
249. Що свідчить про майнову нерівність в епоху бронзи:перші багаті поховання
250. Коли було знайдено один із скарбів багатих речей у с.Бородино Одеської області:1912 р.
251. Як датується Бородінський скарб епохи бронзи:II тисячоліттям до н.е.
252. В бронзовому віці посилюється роль: батька
253. Що є доказом посилення влади чоловіка:парні поховання чоловіка і жінки з слідами насильницької смерті жінки
254. У бронзову епоху на території України поширюються:дольмени і кромлехи
255. Бронзовий вік поділяється на: ранній, середній і пізній
256. В епоху бронзового віку на території України відбувається:домінує орне землеробство
257. Подайте хронологію бронзового віку:ІІ - поч. І тис. до н.е.
258. Куди поступали метали з Балкан, Прикарпаття, Уралу і Кавказу:у Східну Європу
259. Скільки археологічних культур нараховують на території України у період II тисячоліття до н. е.:близько 20
260. Де розселялися племена тшинецько-комарівсьської культури:від Дніпра до Вісли і Одеру
261. Тшинецько-комарівська культура відноситься до епохи:середньої бронзи
262. Хто досліджував тшинецько-комарівську культуру:С.С. Березанська
263. Назва тшинецько-комарівської культури походить від населених пунктів:Тшинець у Польщі і Комарів у Подністров’ї
264. Для тшинецько-комарівської культури характерні наступні поселення: великих розмірів із дерев’яними житлами на кам’яних підвалинах або трохи заглиблені стовпової конструкції
265. Поховальні пам’ятки комарівської культури:курганні з інгумацією, рідше – кремацією
266. Характерною формою кераміки тшинецько-комарівської культури були: тюльпаноподібні ліпні горщики з геометричним орнаментом, канелюрами, шишечками
267. У якій з культур епохи бронзи поширені т.зв. «рогаті прясла»:тшинецькій
268. Де знайдено «рогате прясло» тшинецької культури з позначеннями на ньому знаків зодіаку:Таценках
269. На якій стадії розвитку у тшинецько-комарівській культури знаходилася металургія бронзи: на високій
270. На якій з пам’яток тшинецької культури було знайдено унікальну рогову сокиру-молот – пам’ятку образотворчого мистецтва населення Подніпров’я: с. Дударівка Київської обл.
271. І.К.Свєшніков досліджував культури: шнурової кераміки
272. У кін. III – п. пол. II тис. до н.е. простори східної і центральної Європи заселяли скотарські племена культур: шнурової кераміки
273. Район поширення культур шнурової кераміки охоплював території:Центральної і Східної Європи від Ельби та Одеру до Прип’яті і Дніпра
274. Основні дослідження з вивчення культур шнурової кераміки Волині і Поділля належать:І.К. Свєшнікову
275. До найбільш ранніх пам’яток бронзового віку на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття належать:поселення і могильники шнурової кераміки
276. Вкажіть другу назву культур шнурової кераміки:культура бойових сокир
277. Назва городоцько-здовбицької культури походить від населених пунктів:Городок і Здовбиця у Західній Волині
278. Поховання городоцько-здовбицької культури представлені: кремацією та інгумацією
279. Серед керамічних виробів городоцько-здовбицької та стжижовської культури поширеними є : амфори, глечики, циліндричні миски з ручками
280. Територія стжижовської культури визначається:східна частина Люблінської височини і північно-західна Волинь
281. Одним з відомих скарбів стжижовської культури, де знайдено багато сокир і прикрас, є:Стеблівський скарб
282. Глиняний посуд культур шнурової кераміки Прикарпаття та Волині характеризується наявністю значної кількості :двовухих амфор, глеків і циліндричних мисок з ручкою прикрашених шнуровим орнаментом
283. Зростання осілості підкарпатської культури шнурової кераміки вело до зменшення ролі :скотарства
284. У копальнях городоцько-здовбицької та стжижовської культури видобували:кремінь
285. Середньодніпровська культура шнурової кераміки займає територію:Середнього і Верхнього Подніпров'я, басейн Десни в межах України, Білорусі, Росії.
286. Середньодніпровська культура шнурової кераміки сформувалася:у кін. III – поч. ІІ тис. до н.е.
287. Кераміка середньодніпровської культури представлена:круглодонними глечиками, округлобокими амфорами, чашами із шнуровим орнаментом
288. На території України до числа культур шнурової кераміки належать:середньодніпровська, підкарпатська, городоцько-здовбицькоа та стжижовська культри
289. Хронологія культур шнурової кераміки припадає на:кін. ІІІ - поч. ІІ тис. до н.е.
290. Носії культури шнурової кераміки в етнологічному плані належали до:індоєвропейської групи населення
291. Пам’ятки підкарпатської культури шнурової кераміки виявлені у:басейні верхньої частини Дністра, частково у Верхньому Попрутті, на території Південної Волині
292. Розквіт середньодніпровської культури шнурової кераміки припадає на: першу половину II тис. до н.е.
293. Поселення середньодніпровської культури шнурової кераміки розташовані у:заплавах річок та чорноземних та піщаних узвишшях
294. Вперше на пам’ятки середньодніпровської культури шнурової кераміки звернув увагу:В.О. Городцов
295. У наш час пам’ятки середньодніпровської культури вивчали:І. Артеменко, М. Бондар, С. Березанська
296. На поселеннях середньодніпровської культури шнурової кераміки виявлено залишки жител:стовпової конструкції
297. Кургани середньодніпровської культури шнурової кераміки датуються:початком II тис. до н.е.
298. Мідь і бронзу носії середньодніпровської культури шнурової кераміки отримували, з: Карпато-Балканського регіону
299. Поховання середньодніпровської культури представлені: трупопокладеннями у випростаному стані або трупоспаленнями у курганах
300. Культура бойових сокир, це:культура шнурової кераміки