І. Археологія як історична наука

1. Археологія – це наука, яка: вивчає історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури

2. Термін «Археологія» означає: грецькою ''археос''-стародавній і ''логос''-вчення

3. Завдання археології полягає у: всебічному вивченні історії племен і народів давніх епох

4. Перші археологічні дослідження в Україні розпочато: понад 200 р. тому з розкопок Литого кургану біля с.Кучерівка

5. У Західній Європі археологічні розкопки почали проводитися з: середини ХVIII ст.

6. Початок вивченню пам'яток кам'яного віку поклав: французький вчений Буше де Перт

7. Розкопки курганів сіверян на Чернігівщині проводив: Д.С.Самоквасов

8. Хто науково обґрунтував поділ історії людства на три періоди – кам'яний, бронзовий і залізний: Х. Томсен

9. Хто розробив періодизацію культур епохи бронзи Степового Півдня на підставі дослідження курганів у басейні Сіверського Дінця: В.О.Городцов

10. Коли у Києві було створено ''Археографічну комісію'', основним завданням якої було збирання рукописів: 1843 році

11. У поемі ''Про природу речей'' поділ історії людства на три періоди зробив: Лукрецій Кар

12. Розробку типологічного методу, а також періодизацію неоліту і бронзового віку Європи зробив: О.Монтеліус

13. Хто з дослідників поділив кам'яний вік на дві епохи: палеоліт і неоліт: Д.Леббок

14. Порівняння етнографічних даних з археологічними дає змогу: повніше з'ясувати питання культури і побуту, вірувань і суспільного ладу

15 Порівняння лінгвістичних даних, зокрема топонімічних, з археологічними дає змогу: з'ясувати питання розселення народів, визначити етнічну приналежність носіїв археологічних культур

16. Стоянка – це: місце тимчасового проживання людей кам`яного віку, здебільшого невеликих розмірів

17. Поселення – це: місце осілого проживання людей

18. Місто – це: центр ремесла і торгівлі

19. Міста виникали на основі: великих городищ

20 Селища – це: великі поселення з товстим культурним шаром

21 Городища – це: укріплені валами та ровами селища

22. Часто городища складалися з: огородженого дитинця і навколишнього посаду

23. Термін стійбище застосовують для позначення: короткочасних місць мешкання стародавньої людини

24. Культурний шар – це: шар ґрунту із залишками діяльності давньої людини

25.Телі, або тепи – це: горби, на яких довго селилися люди

26. Поняття «знаходження знахідок «in situ» : непорушність знахідок, збереження їх у такому положенні, в якому залишила давня людина

27. Стерильний шар – це: прошарок ґрунту природного походження без знахідок

28. Археологічна культура – це група споріднених пам`яток, які: належать до одного відрізку часу і займають конкретно визначену територію

29. Поняття «закритого комплексу» знахідок означає: знахідки належать до одного поховання чи входили до одного скарбу

30. За допомогою якого методу вивчається розташування культурних шарів на пам’ятці: стратиграфічного

31. Найдавніші археологічні культури виникли: олдувайську епоху раннього палеоліту

32. Археологічна розвідка поділяється на: візуальну та інструментальну

33. В результаті археологічної розвідки здійснюються: розкопки пам’ятки

34. У результаті розкопок пам’ятки здійснюється: розкриття культурного шару, дослідження житлових, господарських та поховальних комплексів, вивчення рухомого матеріалу

35. Польовий щоденник – це: зошит, в якому регулярно фіксуються етапи дослідження пам’ятки, характер знайдених об’єктів і матеріалу

36. Групи споріднених культур утворюють: етнокультурні області

37. До якої наукової категорії відноситься археологічна культура: етнографічної

38. Археологічна пам’ятка – це: сукупність давніх артефактів і відкладень пов’язаних з діяльністю людини і об’єднаних в один комплекс

39. Археологічні пам’ятки поділяються на: рухомі і нерухомі

40. Польовий археологічний звіт – це: звіт про вивчення археологічної пам’ятки з включенням результатів польових і камеральних досліджень

41. Археологічний термін «могильник» означає: місце захоронення померлих людей минулих часів

42. Дайте визначення терміну «некрополь»: місто мертвих

43.Суть порівняльно-типологічного методу полягає у: виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками

44. Порівняльно-типологічний метод у перше найповніше застосував: Монтеліус

45. В археології порівняльно-типологічний метод був запозичений з: ботаніки

46. Похідним від порівняльно-типологічного методу є:метод стратиграфії

47. Суть стратиграфічного методу в археології полягає у: визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів чи поховань

48. В якої науки запозичений метод стратиграфії: геології

49. Суть дендрохронологічного методу в археології полягає: у датуванні археологічних об’єктів на основі співставлення форми річних кілець знайдених дерев’яних артефактів з дендрохронологічними шкалами (шаблонами) розробленими на основі багаторічних дерев конкретної території

50. Вперше дендрохронологічний метод було застосовано у 1929 р.: Дугласом

51. Дендрохронологічний метод дає можливість датувати пам’ятки з точністю: до 1 р.

52. За допомогою дендрохронологічного методу датують пам’ятки віком: до 5–8 тис. років

53. Суть радіовуглицевого методу в археології полягає у підрахунку:кількості радіоактивного вуглецю

54. Першовідкривачем радіовуглицевого методу є: У. Ліббі

55. Радіовуглицевий метод заснований на принципі підрахунку кількості: радіоактивного вуглецю

56. Період напіврозкладу радіоактивного ізотопу вуглецю дорівнює: 5586±30р

57. За допомогою радіовуглицевого методу датують пам’ятки віком: до 50–60 тис. років

58. Суть статистичного методу в археології полягає у підрахунку: підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

59. Абсолютне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою: радіовуглицевого, дендрохронологічного і методу пилкового аналізу

60. Відносне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою: порівняльно-типологічного, статистичного і стратиграфічного методів

ІІ. Палеоліт

61. Палеолітична епоха датується: 3 мнл.– 10 тис. р. тому

62. У ранньому палеоліті виділяють культури: олдувайську і ашельську

63.Котрий з даних типів людей не належить до архантропів: грімальдієць

64. Найдавніших людей типу пітекантропів називають: археоантропами

65. Основи первіснообщинного ладу склалися у: палеоліті

66. Епоха кам’яного віку найраніше розпочалася на території: Південно–Східної і Східної Африки

67. Ранній палеоліт розпочинається: олдувайською епохою

68. Представниками олдувайської культури у Південно–Східній і Східній Африці були: гомо габіліси

69. Основними знаряддями праці гомо габілісів були: чопери і чопінги

70 За ашельської доби проживали: пітекантропи і синантропи

71. У печері Джоу-Коу-Тянь виявлено: кісткові залишки синантропів

72. Назвіть дослідників, які вивчали добу раннього палеоліту: Борисковський, О. Черниш, В. Гладилін

73. Хто проводив дослідження стоянки епохи раннього палеоліту біля с. Королеве: В.Гладилін

74. Основним заняттям людей раннього палеоліту було: збиральництво і мисливство

75. У ранньому палеоліті використовували знаряддя праці з: каменю, кременю, кістки, дерева

76. Яким знаряддям первісна людина могла наносити сильні удари, робити заруби на дереві, стругати його, викорчовувати коріння: ручне рубило

77. Де було вперше виявлено рештки синантропів: Китай

78. На якій території проживали атлантропи: Північна Африка.

79. Біля якого з названих міст України виявлено знахідки періоду раннього палеоліту: Житомир

80. У якому періоді існували синантропи: ранньому палеоліті

81. Ранній палеоліт датується: 3 млн. – 150-100 тис. р. тому

82. Коли з’являється неандерталець: 150 тис. р. тому

83. Якого досягнення не було у добу палеоліту: поява сокир і серпів

84. Назва «синантроп» означає: китайська людина

85. Яким періодом датується поява нуклеусів: середній палеоліт

86. В епоху раннього палеоліту клімат був близьким до: субтропічного

87. Мустьєрська епоха відноситься до: середнього палеоліту

88. В який період існували неандертальці: мустьєрську епоху

89. На території України поховання неандертальців відомі у: печері Киїк-Коба

90. Неандертальці користувалися наступними знаряддями: ручними рубилами-біфасами, гостроконечниками, скреблами

91. Якої форми нуклеуси були поширені у середньому палеоліті: дископодібні

92. Основним заняттям неандертальців було: полювання

93. Чим було спричинене використання неандертальцями гротів і печер для свого проживання: похолоданням клімату

94. Пізній палеоліт тривав: 40 – 10 тис. р. тому

95. Як називають тип людини, що з’явився близько 40 тис. р. до н. е.: гомо сапієнс

96. Назва грімальдійського типу людини розумної походить від: гроту Грімальді в Італії

97. Анімізм – це: віра в існування душі у людини і оточуючих предметах

98. Тотемізм – це: віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка

99. Назва кроманьйонської людини походить від: скельного навісу Кроманьйон у Франції

100. Наступ якого льодовика пов’язують з часом пізнього палеоліту: Вюрмського

101 Хто з дослідників ХІХ ст. розробив періодизацію пізньопалеолітичних пам’яток Західної Європи: французький вчений Г. де Мортільє

102. Назвіть автора періодизації пізнього палеоліту для пам’яток Східної Європи: П. Єфіменко

103. Назвіть дослідників пам’яток пізнього палеоліту на території України: О. Черниш, І. Шовкопляс, М. Гладких, В. Станко

104. На якій з пам’яток пізнього палеоліту України виявлено ударні музичні інструменти з кісток мамонта: Молодовська стоянка

105. Вкажіть де знаходиться Мізинська стоянка епохи пізнього палеоліту: у Чернігівській області на Десні

106. Вкажіть де знаходиться стоянка кам’яного віку Молодове-V: у Чернівецькій області на Дністрі

107. У пізньому палеоліті домінував наступний тип господарства: присвоюючий

108. Населення пізнього палеоліту займалося: мисливством, рибальством, збиральництвом

109. На якій із пізньопалеолітичних стоянок виявлено кісткові залишки більше 1000 бізонів: Амвросіївській стоянці

110. Який матеріал використовували для будівництва житла у пізньому палеоліті: кістки великих тварин

111. Пізньопалеолітичні житла, виявлені на стоянках в Мізині, Межиріччях та ін. були: наземні ярангоподібні вкриті шкірами

112. У пізньому палеоліті з’являються нові типи знарядь праці у вигляді: лука, стріл і мікролітів

113. Дослідження дитячого поховання Сунгир в Росії дало О.М. Бадеру можливість: реконструювати одяг пізньопалеолітичної людини

114. Яку з цих печер називають «Сікстинською капелою первісного мистецтва»: Альтаміра

115. Хто з названих людей був першовідкривачем наскельних зображень в Альтамірі:.М. де Саутуола

116. У якому році були відкриті малюнки на стінах печери Альтаміра в Іспанії: 1879 р.

117. На території України печерний монументальний живопис представлений малюнками в печері: Каповій

118. На якій із стоянок пізнього палеоліту України виявлено унікальні браслети, виготовлені з бивня мамонта: Мізинська стоянка

119. Знахідки жіночих статуеток доби пізнього палеоліту на території України відомі на стоянках: в Мізині і Межиріччі

120. Музичні інструменти доби пізнього палеоліту у вигляді кістяних флейт на території України виявлені: у Молодові

ІІІ. Мезо-неолітИЧНА ЕПОХА

121. Епоха мезоліту в Середземномор’ї і країнах Стародавнього Сходу розпочалася: в XI–X тис. до н. е.

122. Коли на півдні Східної Європи відбувся перехід від мезоліту до неолітичної епохи : в середині VI тис. до н. е.

123. Якими хронологічними рамками мезолітична епоха визначається на території України : X (ІХ) – VI тис. до н. е.

124. З початком мезоліту наступила нова геологічна епоха: голоцен

125. Які з вказаних характеристик природи відповідають фауні мезолітичної епохи на території Європи : закінчується льодовиковий період, зникають холодовитривалі тварини пізнього палеоліту

126. Коли розпочався процес ґрунтоутворення і формування сучасної гідрографічної сітки : у мезоліті

127. Мезолітична епоха в Україні припадає на такі визначені палеоботаніками періоди : пребореальний, бореальний і частково на атлантичний

128. Культурні шари мезолітичних стоянок найчастіше залягають : неглибоко в ґрунті , найчастіше на надзаплавних терасах

129. Однією з характерних рис господарства мезолітичної епохи було: початки переходу до відтворюючого способу господарства

130. Однією з характерних рис мезолітичної епохи було винайдення : лука, стріли та мікролітів

131. Поширення лука і стріли сприяло : індивідуалізації процесу полювання

132. Першою твариною яку приручила людина в мезоліті була: собака

133. Які причини спричинили кризу мисливського господарства : винайдення досконаліших засобів полювання , скорочення чисельності дичини , індивідуалізація полювання

134. В якому регіоні України в період мезоліту найбільше розвинулося рибальство : на півночі

135. Які з рибальських снастей були винайдені у мезоліті: рибальські сіті

136. Для якої історичної епохи характерні поняття «мікроліти» і «макроліти»: мезоліту

137. Особливістю образотворчого мистецтва епохи мезоліту було : зникнення печерного живопису

138. Скільки на території України відомо мезолітичних стоянок : понад 400

139. Хто з вказаних нижче дослідників вперше поставив питання про культурно-територіальне членування археологічних пам’яток України : П.П. Єфіменко

140. За складом знарядь праці мезолітичні пам’ятки України поділяють на такі зони : південну і північну

141. Найбільш дослідженими у південній степовій мезолітичній зоні є Кримські стоянки: Шан – Коба, Сюрень-ІІ, Кукрек

142. Вкажіть число досліджених мезолітичних могильників на території України: чотири

143. Для могильників волосько-васильківського типу характерні поховання у вигляді: скорчених трупопокладень

144. Матеріали мезолітичних могильників волосько–васильківського типу вперше дали змогу дослідити : поховальний обряд

145. Посипання покійників червоною вохрою ототожнювалося із: символом вогню і крові

146. Найповніше дослідженими стоянками північної полісько-лісостепової зони є : Дробишеве, Минівський Яр, Нобель, Корост

147. Стоянки північної зони мезолітичних пам’яток поділяють на : ранні і пізні

148. Які з перелічених культур належать до північної зони пам’яток : дніпро-прип’ятська

149. До якої зони пам’яток відноситься свідерська культура: північної

150 Кудлаївська культура доби мезоліту була поширена: у Верхньому Подністров’ї

151 Вкажіть хронологію нового кам’яного віку: VI-ІV тис. до н.е.

152 У неоліті людина переходить до: відтворюючих форм господарства

153 Неолітична революція – це: перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства

154.Скотарство і землеробство виникло з: збиральництва і мисливства

155. Важливою рисою неоліту є:поява кераміки

156. На Близькому Сході поява кераміки датується: VIII-VII тис. до н.е.

157. Перший посуд мав форму і був: гостродонний і погано обпалений

158. У неоліті у техніці виготовлення знарядь виникають нові прийоми: розпилювання, шліфування і свердління

159. Назвіть дослідників неолітичних культур на території України: В. Даниленко, К. Черниш, Д. Телегін, В. Непріна

160. Буго-дністровська культура була поширена на території України: вздовж середніх течій Дністра і південного Бугу

161. Буго-дністровська культура датується: др. пол. VI-V тис. до н.е.

162. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток буго-дністровської культури: близько 60

163. Головні стоянки буго-дністровської культури розміщені на території: Віницької і Кіровоградської обл.

164. Буго-Дністровська культура розвивалася під впливом: культури Кріш-Старчево

165. Кераміка буго-дністровської культури : ліпна гостро- і плоскодонна

166. Поховання буго-дністровської культури: не виявлені

167. Культура лінійно-стрічкової кераміки поширювалась: від Рейну до Дністра і Горині

168. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток лінійно-стрічкової кераміки: більше 30

169. Яким часом датується культура лінійно-стрічкової кераміки: др. пол. V тис. до н.е.

170. Кераміка лінійно-стрічкової культури має орнамент у вигляді: ліній і стрічок, наліпних валиків

171. На території України розкопано лише 2 поховання культури лінійно-стрічкової кераміки: Незвисько і Баїв

172. Поховання культури лінійно-стрічкової кераміки представлені: інгумаціями на боці у скорченому положення у безкурганних могильниках

173. Дніпро-донецька культура займала територію:межиріччя Дніпра і Сіверського Дінця

174. Дніпро-донецька культура датується: др. пол. V-III тис. до н.е.

175. Кераміка дніпро-донецької культури прикрашена:гребінцево-накольчастим орнаментом

176. Скільки пам’яток дніпро-донецької культури відомо на сьогодні на території України і Білорусі: понад 200

177. Пам’ятки дніпро-донецької культури представлені:поселеннями і могильниками

178. Маріупольський могильник дніпро-донецької культури досліджував:М.О. Макаренко

179. Дніпро-Донецькі племена займалися в основному:мисливством і рибальством

180. Поховальний обряд дніпро-донецьких племен характеризувався:інгумаціями у випростаному стані на спині

IV. Енеоліт

181.Назвіть хронологію мідного віку: ІV-ІІІ тис. до н.е.

182. Термін «енеоліт» означає: новий кам’яний вік

183. З енеолітом пов’язане опанування людиною: перших металів: міді і золота

184. В господарстві енеолітичних племен виникають наступні досягнення: орне землеробство з використанням тяглової сили бика

185. В епоху енеоліту людина винаходить перший сухопутний колісний транспорт: гарбу

186. В епоху енеоліту знаряддя праці виготовляються з: каменю, кременю і міді

187.В період енеоліту в землеробстві домінувало: орне оброблення ґрунту

188. Серед основних характерних рис енеолітичної епохи виберіть одне неправильне твердження: поява кераміки виготовленої на гончарному крузі з плоским дном

189. У мідному віці відбувається перший великий суспільний поділ праці. Він зумовлений відокремленням: землеробства від скотарства

190 Зміни в соціальній структурі суспільства в епоху енеоліту зумовлені: соціальним і майновим розшаруванням населення

191. Однією з найбільш вивчених і яскравих культур епохи енеоліту на території України є: трипільська культура

192. Трипільська культура датується: ІV-ІІІ тис. до н.е.

193. Трипільська культура споріднена з культурою: кукутені

194. Трипільська культура була відкрита: В. Хвойкою у 1893 р.

195. Назва трипільської культури походить від: поселення біля с. Трипілля на Середньому Дніпрі

196. Назвіть відомих дослідників трипільської культури: В. Хвойка, Т. Пассек, К. Черниш, С. Бібіков, В. Збенович

197. Вкажіть територію поширення трипільської культури: Лісостепове Правобережжя, Прикарпаття, Волинь, Північне Причорномор’я в районі Одеси

198. У розвитку трипільської культури виділяють наступні періоди: ранній, середній і пізній

199. Назвіть хронологію раннього періоду трипільської культури:поч. IV –сер. ІV тис. до н.е

200. Назвіть характерні риси раннього періоду трипільської культури: невеликі поселення з житлами-землянками

201. Назвіть хронологію середнього періоду трипільської культури: ІV-ІІІ тис. до н.е.

202. Назвіть характерні риси середнього періоду трипільської культури: великі за площею поселення (наприкінці періоду – поселення-гіганти площею 250-400 г1. з наземними багатокамерними глинобитними житлами

203. Назвіть хронологію пізнього періоду трипільської культури: ІІІ тис. до н.е.

204. Назвіть характерні риси пізнього періоду трипільської культури: поселення невеликої площі, забудовані переважно напівземлянковими житлами

205. Назвіть пам’ятки раннього періоду трипільської культури: Лука–Врублівецька, Гринівка, Бернашівка

206. Назвіть пам’ятки середнього періоду трипільської культури: Володимирівка, Коломийщина, Трипілля

207. Назвіть пам’ятки пізнього періоду трипільської культури: Жванець, Козаровичі, Усатове, Софіівка

208. Поселення-гіганти площею 250-400 га трипільської культури відкриті у межиріччі: Дніпра і Південного Бугу

209. Вкажіть кількість житлових споруд, відкритих на Майданецькому поселенні трипільської культури на Уманщині: 1500 жител

210. За способом виготовлення кераміка трипільської культури була: ліпною

211. У середньому періоді трипільської культур існує кераміка: розписана поліхромним орнаментом

212. Кераміка трипільської культури поділяється на: столову і кухонну

213.Наявність антропоморфної і зооморфної пластики у трипільців пов’язують: з релігійними віруваннями (культом родючості, матері-прародительки)

214. Наземні житлові споруди трипільських племен були: глинобитні, одно- і двоповерхові, з двосхилим дахом, опалювалися печами

215. Моделі трипільських жител виявлено на поселеннях:Попудня, Володимирівка, Розсохуватка на Черкащині

216. У середовище трипільських племен України мідь надходила з:Балкан і Нижнього Подунав’я

217. В металургії міді трипільці знали: плавлення, витяжку, рубання, пробивання отворів

218. Основою господарства трипільських племен було: землеробство і тваринництво

219.Історична доля трипільської культури: не вивчена

220. Культура лійчастого посуду культура датується: др. пол.IV – п. пол. ІІІ тис. до н.е.

221. Хто з дослідників відкрив культуру лійчастого посуду на території України: О. Цинкаловський

222. Назва культури лійчастого посуду походить від: характерної форми посуду

223. Назвіть відомих дослідників культури лійчастого посуду: Цинкаловський, Ю. Захарук, М. Пелещишин

224. Вкажіть територію поширення культури лійчастого посуду на території України: Західна Волинь в басейні Західного Бугу

225.На території Європи культура лійчастого посуду поширена: від східних районів Польщі до Західної України

226. Скільки пам’яток культура лійчастого посуду відомо на території України: понад 40

227. Топографія поселень культура лійчастого посуду визначається: мисами на високих берегах рік або на природно захищених від ворогів плато

228. Пам’ятки культура лійчастого посуду на території України представлені: поселеннями і могильниками

229. Основою господарства населення культура лійчастого посуду було:землеробство і тваринництво

230. Вкажіть територію поширення культури кулястих амфор: східна частина Німеччини, Польща, Чехія, Волинь і Поділля

231. Назва культури кулястих амфор походить від:характерної форми посуду

232. Назвіть кількість відомих на сьогодні пам’яток культури кулястих амфор: більше 100

233. Назвіть дослідників культури кулястих амфор:І. Левицький, І. Свєшніков

234. Поселення культури кулястих амфор: вивчені погано (розкопано лише 1 поселення)

235. Курганні та безкурганні могильники культури кулястих амфор відкриті біля сіл:Колодяжне, Довге, Увисла, Хартонівці

236. Поховання культури кулястих амфор представлені: інгумаціями у кам’яних гробницях

237. У культурі кулястих амфор виявлені ритуальні захоронення: свійських тварин

238. Найпоширенішою формою посуду культури кулястих амфор є: вузькогорлі опуклобокі амфори, кулясті з широкими горлами горщики і кубки

239. Знаряддя праці культури кулястих амфор переважно виготовлялися з:каменю і кременю

240 Основа господарства носіїв культури кулястих амфор базувалася на: пастушому скотарстві