42. Облік виробничих витрат та порядок їх розподілу.

Під загальновиробничими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню роботою цехів та інших підрозділів основних і допоміжного виробництв. До них належать зокрема:

 витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); витрати на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на службові відрядження персоналу цехів, дільниць тощо;

 амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

 амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

 витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

 витрати на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів) купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

 витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень;

 витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами й

якістю продукції, робіт, послуг);

 витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін.

43. Облік витрат підприємства.

Методологічні засади формування в бух обліку інформації про витрати підприємства та розкриття її в фінансовій звітності викладені в П(С)БО 16 "Витрати ".

Витрати звітного періоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають визначенню витрат звітного періоду;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до інших П(С)БО.

44. Характеристика обліку доходів підприємства. -?

45. Порядок визначення фінансових результатів та нарахування податку на прибуток підприємства.

Фінансовий результат — це кінцевий результат діяльності підприємства, виражений у вигляді прибутку або збитку. На сьогодні розраховують два види прибутку (збитку):

1) бухгалтерський (обліковий), який визначається у формі № 2 "Звіт про фінансові результати" як різниця між доходами та витратами за всіма видами діяльності;

2) оподатковуваний (податковий), який визначається в податковому обліку і відображається в декларації про прибуток підприємства. Він розраховується за формулою: ВД - ВВ - АВ.

Для бухгалтерського обліку фінансових результатів призначено рахунок 79 "Фінансові результати", де узагальнюється інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій. У кредит рахунку 79 списуються доходи, в дебет — суми витрат від усіх видів діяльності, а також сума нарахованого податку на прибуток, а саме:

Результат операційної діяльності: Д-т 791 К-т 90, 92, 93, 94, 981; Д-т 70, 71 К-т 791;

Результат фінансової діяльності: Д-т 792 К-т 95, 96; Д-т 72, 73 К-т 792;

Результат іншої діяльності: Д-т 793 К-т 97; Д-т 74 К-т 793;

Результат надзвичайних подій: Д-т 794 К-т 99; Д-т 75 К-т 794.

Чистий прибуток визначається на рахунку 79 після нарахування податку на прибуток.

Нараховано податок на прибуток:

Д-т 981 К-т 641.

Податок на прибуток списано на фінансові результати: Д-т 791 К-т 981.

У кінці звітного періоду сальдо рахунку 79 списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)":

Прибуток — Д-т 79 К-т 441; Збиток — Д-т 442 К-т 79.

Використання прибутку

Чистий прибуток використовується:

— на виплату дивідендів — Д-т 443 К-т 671;

— на збільшення резервного капіталу — Д-т 443 К-т 43;

— на збільшення статутного капіталу — Д-т 443 К-т 40.

Згідно з П(С)БО 17 протягом року податок на прибуток визначається і відображається у формі № 2 (рядок 180) від прибутку за податковим обліком. При складанні річної фінансової звітності робиться перерахунок тимчасових різниць з податку на прибуток і визначаються відстрочені податкові активи (ВПА) і відстрочені податкові зобов'язання (ВПЗ).

Тимчасова різниця — різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно.

Відстрочений податковий актив — сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

— тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

— перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

— перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов'язання — сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.