Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
411.65 Кб
Скачать

32. Основні завдання процесу придбання.

Процес заготівлі і придбання матеріальних цінностей – це сукупність господарських операцій, пов’язаних із забезпеченням підприємства предметами і засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності.

Основні завдання обліку процесу постачання:

· Облік надходження матеріальних цінностей;

· Облік розрахунків з постачальниками;

· Облік транспортно-заготівельних витрат;

· Визначення фактичної собівартості.

Підприємства придбають матеріальні цінності за відпускними цінами заводу-постачальника, які для них є покупними цінами.

33. Облік придбання основних засобів.

Придбання основних засобів здійснюється за договором купівлі-продажу, згідно з яким продавець передає відповідне майно у власність покупцю, а останній приймає майно і сплачує за нього визначену суму.

У процесі придбання нерухомості покупець сплачує пенсійний збір. Якщо придбання будинку здійснюється через товарну біржу, то остання має право стягувати плату за реєстрацію угод.

Введення будинку в експлуатацію потрібно оформити Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № 03-1). В акті зазначають дані, що характеризують об'єкт, його вартість, дату введення та інші. Акт підписує комісія. Продавець передає покупцю також архітектурно-технічний паспорт на придбану будівлю - на неї заводиться інвентарна картка обліку основних засобів (форма № 03-6).

34. Особливості обліку придбання нематеріальних активів.

Для обліку витрат підприємства на придбання (створення) нематеріальних активів використовується рахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Придбання нематеріальних активів на підприємстві може здійснюватись також шляхом обміну на інші об’єкти — подібні або неподібні. При придбанні нематеріального активу в обмін на подібні об’єкти первісна вартість такого активу дорів- І^Ш нює залишковій вартості переданого нематеріального активу, яка визначається як різниця між первісною вартістю переданого нематеріального активу і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то у цьому випадку первісна вартість придбаного нематеріального активу дорівнює справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю нематеріального активу буде включена до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшений (зменшений) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні.

Нематеріальні активи, отримані безоплатно, оцінюються за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій вартості на дату отримання цих активів.

При внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу первісною вартістю таких нематеріальних активів визначається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства справедлива вартість.

35. Склад та характеристика записів підприємства.

Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування покупців потребує створення на торговому підприємстві потрібного обсягу товарних запасів.

Товарний запас являє собою масу товарів, призначену для подальшого продажу, що знаходяться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживача. У процесі переміщення товарні запаси сфери обігу набувають різних форм:

1. Запаси готової продукції на складах підприємства.

2. Товари в дорозі (від виробника до оптової ланки, від оптової до роздрібної ланки).

3. Товарні запаси на складах оптової торгівлі та інших збутових посередників.

4. Товари в дорозі від оптової до роздрібної ланок торгівлі.

5. Запаси підприємств роздрібної торгівлі (на складах та в торговельному залі).

Потреба утворення торговельних запасів обумовлена такими причинами:

1. Невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництва товарів.

2. Сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів.

3. Нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання.

4. Потребою перетворення виробничого асортименту в торговий.

5. Потребою утворення страхових резервів для згладжування можливих непередбачуваних коливань у попиті та пропозиції товарів, обумовлених різними факторами.