6. Шкільний географічний майданчик

Якщо розглянути можливу будову географічного майданчика та він в певній мірі має укомплектовуватися за певними принципами тобто має вміщати в себе певні відділи. Відділи такого майданчика мають відповідати нормам законодавства що до навчання дітей на свіжому повітрі та санітарно гігієнічним нормам міністерства охорони здоров'я.

Для шкільного географічного майданчика повина бути відкрита з усіх сторін ділянка без ям, горбів і розташована поблизу школи із природними умовами ґрунту і трав'янистою рослинністю. Якщо природного дернового покриву немає, то частину географічного майданчика, відведену для обладнання шкільної метеорологічної станції, треба засіяти багаторічною травою. Розміри географічного майданчика можуть бути різними, але найкращою є ділянка 25 х 25 м.На ній можна розмістити всі необхідні прилади і влаштувати «зелений клас» під відкритим небом.

За сучасними програмами з фізичної географії (та інших шкільних предметів) передбачається проведення практичних занять на географічних (комплексних ) майданчиках.

Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико – матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мисленя учитель має можливість пов¢язувати теоретичний матеріал з практикою, що забезпечує грунтовність знань учнів.

На географічному майданчику прорводіться систематичні спостереження за погодою у своїй місцевості, висотою Сонця над горізонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі, практичні заняття з основ топографії (орієнтування на місцевості, вимірювання відстаней, складання плану місцевості та ін.), деякі теми " Атмосфера” і "Клімат”.

Крім цього географічний майданчик використовується для проведення занять метеорологічного, географічного, топографічного та інших гуртків, з факультативних курсів.

Організація шкільного географічного (далі ШГМ) має велике практичне прикладне і виховне значення.

На шкільному географічному майданчику повині бути такі відділи як:

1.Математичний; 2.Геоморфологічний; 3.Астрономічний; 5. Метеорологічний.

Математичний відділ: модель метра квадратного і метра кубічного як одиниць вимірювання площі та обє’му.

Геоморфологічний відділ: модель горба, ґрунтовий розріз, ящик з піском для моделювання форм рельєфу.

Астрономічний відділ: гномон, покажчик сторін горизонту, покажчик Полярної зірки.

Метеорологічний відділ: флюгер, снігомірна рейка, опадомір, нефоскоп, метеорологічна будка. Характеристика метеорологічних приладів: максимальний, мінімальний і терміновий термометри, барометр, гігрометр, прилади-самописці. Будова,принцип дії та правила користування приладами.

7. Математичний відділ

У математичному відділі встановлюють кубічний метр, квадратний метр, розбитий на дециметри, саморобні ростомір і нівелір.

Квадратний метр — це площадка розміром 1x1 м, зацементована і обведена дерев'яною або залізною рейкою. Квадратний метр поділяють на дециметри і сантиметри. Він дає хороше уявлення про квадратні міри.

Ростомір. Він являє собою дерев'яну рейку висотою 2 м, шириною 7 см і товщиною 3—4 см, пофарбовану білою фарбою, поділену на сантиметри і прикріплену вертикально до горизонтальної площадки. До рейки прикріплюють планку, яка може ковзати по ній вгору і вниз. Щоб визначити свій зріст, учень стає на площадку спиною до рейки, опускає планку до голови і відлічує показання на рейці. Знаючи свій зріст, учень може порівнювати його із зростом своїх товаришів, з висотою дерев, будинків тощо. Ці знання стануть у пригоді учням під час екскурсій та походів для вимірювань на місцевості.

Кубічний метр дає уявлення про кубічні міри. Виготовляють його з дерев'яних брусків або залізних рейок. Цим посібником можуть також користуватися вчителі І — IV класів, вчителі математики.

Нівелір являє собою дерев'яний брусок довжиною їм, шириною 7 см і товщиною 3 - 4 см, до вершини якого прикріплюють поперечну планку довжиною 40 см, шириною 4 см і товщиною 2 - З см. Посередині планки збоку забивають цвяшок з виском-тягарцем, що дає можливість встановлювати нівелір у вертикальному положенні.