Визначення напрямків на плані.

Щоб дізнатися, де на плані розташовані об’єкти, потрібно вміти визначати на ньому напрямки. На планах напрямок на північ часто позначають стрілкою. Знаючи напрямок на північ, можна від будь-якої точки плану, як і на місцевості, визначити всі інші сторони горизонту. Якщо на плані стрілка не зображена, то вважається, що верхній край плану – північний, нижній – південний, лівий – західний, правий – східний. Отже, чим ближче об’єкт до верхнього краю плану, тим далі на північ він розташований. Сторони горизонту враховують при визначенні положення об’єктів щодо більших територій. Наприклад, Київ розташований на півночі України, містоЯлта – на півдні Кримського півострова. За напрямками сторін горизонту виділяють також частини населених пунктів. Для цього знаходять центр зображеного на плані міста чи села. Та його частина, яка від центру спрямована на північ, буде північною, на південь – південною і т. ін.Планів існує дуже багато. Найпростіші з них, де показано тільки окремі об’єкти, називають схемами. Такими є, наприклад, схеми залізниць, які можна побачити на вокзалах або у поїздах. Вони допомагають орієнтуватися в розміщенні станцій. Є плани-схеми вашої школи. На випадок пожежі або іншого лиха вони покликані допомогти знайти виходи з приміщення.

Використання планів у практичній діяльності людей.

Плани мають велике значення в господарській діяльності людини. їх використовують учні і вчені, робітники та інженери, офіцери і солдати.

Плани служать найкращим путівником на невідомій місцевості.

План у воєнній обстановці — постійний, а часто і єдиний засіб детального вивчення місцевості. Без плану неможливо прийняти правильне рішення та ефективно вести бойові дії.

За планами встановлюють, де краще будувати заводи і зводити житлові будинки. За ними видно, де зручніше розмістити школи і які місця відвести під сади і парки. Плани місцевості необхідні туристам. Вирушаючи у мандрівку, за ними попередньо ознайомлюються з районом подорожі. Під час турпоходу плани застосовують як путівники для орієнтування на місцевості.

Вміння читати план і знання правил роботи з ним допоможе вирішувати різноманітні завдання, які виникають у повсякденному житті та в бойовій діяльності офіцерів і солдат.

За допомогою планів можна вивчати й оцінювати місцевість і маршрути руху; здійснювати орієнтування, визначати координати необхідних точок, розміщення елементів бойового порядку і крутизну схилів та інші характеристики рельєфу.

Сукупність відомостей про місцевість, що зображена на плані, називається змістом плану.

Окомірне знімання. Є одним із найпростіших контурних знімань. Виконується як допоміжне при виконанні інструментального знімання, рекогносцировки місцевості, прив’язки положення геодезичних знаків до місцевих предметів і контурів, в військовій справі і т.д.Окомірне знімання місцевості, полягає у використанні приблизних методів, а саме: віддалі вимірюють кроками або визначають окомірно; планшетку орієнтують компасом, а напрями прокреслюють за допомогою лінійки візирної. Окомірне знімання місцевості використовується, коли необхідно одержати план ділянки місцевості, наближений за точністю. Такі плани необхідні для географічних обстежень місцевості, складання плану організації будь-яких робіт на місцевості та доповнення карти, необхідного на цей момент. Розрізняють два види окомірного знімання: 1) знімання площ (ділянок місцевості) і 2) знімання маршрутів (вузької смуги місцевості). Для проведення окомірного знімання необхідні: 1) планшет-папка з прикріпленими до нього компасом і аркушем паперу; 2) візирна лінійка, по верхньому ребру якої проводиться візування на предмети; 3) циркуль-вимірювач і 4) олівці.

Підготовка до знімання полягає в такому:

1. Підготовка планшету до роботи, тобто прикріплення компасу в куті папки або листка фанери так, щоб діаметр лімба компасу 0—180° був розміщений паралельно до краю листка фанери.

2. Побудова на планшеті (у південній частині): а) лінійного масштабу, який відповідає числовому масштабу знімання; б) лінійного масштабу кроків відповідного числового масштабу зйомки.

Масштаб кроків — це звичайний лінійний масштаб, за яким відкладаються відстані, виміряні на місцевості кроками. Масштаб кроків відповідає метричному масштабу зйомки і величині кроку того, хто проводить зйомку.

За масштабом кроків на плані будуть відкладатися відстані, безпосередньо виміряні на місцевості, а по метричному масштабі будуть відкладатися на плані відстані, виміряні до місцевих предметів окомірно.

Окомірне знімання може проводитися двома способами: 1) по "скелету", складеному за картою, тобто за викопіровкою з карти основних ліній доріг, канав, меж прямолінійних контурів; 2) знімання на чистій основі.

Знімання проводиться обходом ділянки по її межах або по вибраних під час рекогносцировки ліній доріг, канав, меж контурів, які називаються ходовими лініями, а точки повороту ходових ліній називаються станціями. Отже, окомірна зйомка проводиться з ходових ліній та зі станцій.

Зі станцій знімання проводиться полярним способом або способом кругового візування: при орієнтованому за компасом планшеті візують візирною лінійкою, яка розміщена ребром біля зображень станції, на предмет, вимірюють на око в метрах відстані до предмету і відкладають його по ребру лінійки. При цьому планшет потрібно тримати у лівій руці на висоті грудей і стежити за тим, щоб він був зорієнтований.

Рухаючись за ходовою лінією від станції до станції і вимірюючи ходову лінію в парах кроків, знімаємо саму лінію і предмети на ній способом безпосереднього промірювання. Знімання предметів, розміщених по обидва боки від ходової лінії на малій відстані від неї, проводять способом перпендикулярів, залишаючись біля основи перпендикулярів, які опущені від точок місцевих предметів. Місцеві предмети (стовпи, башти та ін.) знімаються зі станцій і ходових ліній побудовою на планшеті мензульної прямої засічки, вказуючи напрям візирною лінійкою.