Значення, завдання та основні напрями аналізу матеріальних ресурсів підприємства.
Рух матеріальних ресурсів у виробництві як об’єкта аналізу можна поділити на три основні етапи: постачання, зберігання і виробництво.
На етапі постачання інформаційні аналітичні потоки повинні розкривати інформацію про ринки постачальників, яка для ефективної діяльності підприємства повинна розглядатися в комплексі з інформацією про ринки збуту, попит на продукцію, що виготовляється, і конкурентів.
На етапі зберігання матеріальних ресурсів аналітичний процес потребує інформацію про надходження та відпуск запасів, а також про утворення втрат і нестач.
На етапі використання матеріальних ресурсів аналітичний інформаційний потік повинен об’єктивно розкривати розмір матеріальних витрат, що в свою чергу зумовлює вибір оптимальної для виробництва оцінки списання матеріальних ресурсів на собівартість виготовленої продукції.
У вузькому розумінні матеріальні ресурси – це предмети праці (продукція обробної промисловості), з яких виготовляють готову продукцію.
У широкому значенні матеріальні ресурси – це запаси, які зберігають для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Основними завданнями аналізу матеріальних ресурсів є:
визначення забезпеченості підприємства необхідними матеріальних ресурсів;
аналіз рівня матеріаломісткості продукції динаміці;
вивчення дії окремих чинників зміну рівня матеріаломісткості продукції;
виявлення втрат внаслідок змушених замін матеріалів, і навіть простоїв устаткування й робочих через брак потрібних матеріалів;
оцінка впливу організації матеріально-технічного постачання і перспективи використання матеріальних ресурсів на обсяг випуску і собівартості продукції;
виявлення невикористаних можливостей (внутрішньогосподарських резервів) зниження матеріальних витрат і на обсяги виробництва.[5]
Перелік завдань визначають зміст і порядок проведення аналізу основних засобів.
Напрями аналізу матеріальних ресурсів подано на рисунку 1.2.
Напрямки аналізу матеріальних ресурсів |
Аналіз
наявності матеріальних ресурсів
Аналіз
стану та використання виробничих
запасів
Аналіз
ефективності використання матеріальних
ресурсів
Аналіз
динаміки, складу і структури матеріальних
ресурсів
Аналіз
рівня та динаміки узагальнювальних
показників ефективності використання
матеріальних ресурсів
Факторний
аналіз матеріаломісткості продукції
Рис. 1.1 Основні напрями аналізу матеріальних ресурсів підприємства
Аналіз наявності у підприємства матеріальними ресурсами проводиться за напрямом: аналіз динаміки складу та структури матеріальних ресурсів, який дає змогу визначити: які дефіцитні та дорогі матеріали використовує підприємство; споживання яких з них переважає у виробництві конкретного виду продукції; чи є продукція матеріаломісткою.
Для цього розраховують такі показники: частка матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво; частка окремих видів матеріальних ресурсів, здебільшого сировини, основних матеріалів, палива, енергії, в їх загальній вартості; частка матеріальних витрат на виробництво окремих виробів у загальній їх вартості та її зміна за аналізований період, якість отриманих від постачальників матеріалів, відповідність їх стандартам, технічним умовам.
Під час аналізу стану виробничих запасів з метою визначення надлишкових (наднормативних) запасів фактичну величину запасів зіставляють з нормативною, вивчають динаміку їх залишків, комплектність, наявність непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість одного обороту.[1]
Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства аналізують за такими основними напрямами: аналіз використання матеріальних ресурсів, аналіз узагальнювальних і часткових показників ефективності їх використання, факторний аналіз матеріаломісткості продукції. Використання матеріальних ресурсів характеризують показники загальних витрат матеріалів і показники витрат матеріалів на виробництво одиниці продукції.