- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – друга пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток російської імперії наприкінці 17 ст. – 18 ст.
- •Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •1.4. Тематичний план семінарських занять змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – і пол. 17 ст.) – 6 год.
- •Тема 1: Російська централізована держава наприкінці 15 ст. – і треті 16 ст.
- •Тема 2: Росія в середині – іі половині 16 ст. Іван іv.
- •Тема 3: Росія в і половині - середині 17 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •Змістовий модуль 2. Російська імперія наприкінці 17 ст. – 18 ст. – 6 год.
- •Тема 4: Росія наприкінці 17 ст. – першої чверті 18 ст.
- •Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію.
- •Соціально-економічна політика уряду в і чверті 18 ст., соціальний рух.
- •Тема 5: Росія в середині – другій половині 18 ст.
- •Тема 6: Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині –другій половині 18 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література.
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16-пер. Пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17 – 18 ст.
- •Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики у петровський період.
- •1.6. Завдання до самостійної роботи за курсом Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 – перша пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17ст. – 18 ст.
- •1.7. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •1.8. Індз: історичне есе ”Роль особи в історії Росії (16-18 ст.Ст.)”
- •Частина іі. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •2.1. Загальна характеристика історичного розвитку росії.
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •Для студентів 3 курсу історичного факультету ( 16-18 ст.Ст.)
- •Російська централізована держава.
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Етапи розвитку приказової системи
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Б оярська дума митрополіт
- •Рада до 1561 р.) (з 1589 р.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики Івана Грізного.
- •Етнотериторіальне розширення Росії у іі половині 16 ст.
- •Місництво.
- •Чини-звання в Російській централізованій державі
- •Служба по „отечеству”. Ієрархія.
- •Основні етапи оформлення кріпосного права в Росії
- •Смута. Династична, політична, соціально-економічна криза кінця 16 – початку 17 ст.Ст.
- •Характеристика основних етапів Смути
- •Генеалогічне походження династії Романових
- •Родинний зв'язок Рюриковичів та Романових
- •Традиційна трактова походження роду Романових
- •Обрання на царство Михайла Романова.
- •Романови на російському престолі 17 ст. – поч. 20 ст. Михайло федорович
- •Росія в середині – другій половині 17 століття.
- •Приказна система Росії у XVII ст.
- •Церковний розкол у Росії
- •Російська імперія 18 ст. Передумови реформ Петра і
- •«Табель про ранги»: класи і чини, що дають право на дворянство
- •Форма почесного звертання (відповідно до «Табелі про ранги»)
- •Воєнні реформи Петра і
- •Економічні реформи Петра і
- •Державно-адміністративні реформи Петра і
- •Оцінка петровських перетворень в історіографії
- •Передумови палацових переворотів
- •Російська монархія „епохи палацових переворотів”(1725-62 рр.)
- •Ремеслена
- •Павло і (1797-1801 рр.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики та територіальне розширення Росії наприкінці 17 - 18 ст.Ст.
- •Династичні шлюби романових
Династичні шлюби романових
Протягом 18 ст. інтенсивно встановлювалися генеалогічні зв’язки дому Романових з іншими династіями, що розширилися до такого ступеню, що, образно кажучи, власне Романови розчинилися в них. Ці зв’язки формувалися, головним чином, через систему династичних шлюбів, що затвердилися в Росії з часу Петра I. Традиція рівнорідних шлюбів в умовах династичних криз, настільки характерних для Росії в 20-60-і роки 18 ст., вела до передачі російського престолу в руки іншої династії, представник якої виступав від імені династії Романових, що припинилася у чоловічому потомстві – після смерті в 1830 р. Петра II.
Протягом 18 ст. перехід від однієї династії до іншої здійснювався як по лінії Івана V – до представників Мекленбурзької і Брауншвейзької династій, так і по лінії Петра I – до членів Голштейн-Готторпської династії, нащадки якої і займали російський престол від імені Романових від Петра III до Миколи II. Голштейн-Готторпська династія, у свою чергу, була молодшою гілкою датської династії Ольденбургів. У 19 ст. традиція династичних шлюбів продовжувала-ся, генеалогічні зв’язки множилися, породжуючи прагнення «сховати» іноземні корені перших Романових, настільки традиційні для Російського централізова-ної держави й обтяжні для другої половини 18–19 ст. Політична необхідність підкреслити слов’янські корені правлячої династії знайшла своє відображення в трактуванні Петрова П.Н.
Іван V знаходився на російському престолі 14 років (1682-96 р.) разом з Петром I (1682-1726), спочатку при регентстві своєї старшої сестри Софії (1682-89 р.). Активної участі в керуванні країною не приймав, нащадків чоловічої статі не мав, його дві дочки (Ганна і Катерина) були видані заміж, виходячи з державних інтересів Росії початку 18 століття. В умовах династичної кризи 1730 року, коли припинилося чоловіче потомство по лінії Петра I, на російському престолі затвердилися нащадки Івана V: дочка – Ганна Іоаннівна (1730-40 рр.), правнук Іван VI (1740-41 р.) при регентстві матері Ганни Леопольдівни, в особі яких на російському престолі фактично з’явилися представники Брауншвейзь-кої династії. Переворот 1741 року повернув трон нащадкам Петра I. Однак, не маючи прямих спадкоємців, Єлизавета Петрівна передала російський престол своєму племіннику Петрові III, який по батьку належав до Голштейн-Гот-торпської династії. Через Голштейн-Готторпську гілку в особі Петра III і його нащадків з домом Романових поєднується династія датських Ольденбургів.
Петро II – онук Петра I, останній представник чоловічої статі з роду Романових (по матері представник Бланкенбурзької-Вольфенбюттельської династії). Павло I і його нащадки, що правили Росією до 1917 року, з погляду походження, до роду Романових не належали (Павло I – по батьку представник Голштейн-Готторпської, по матері – Ангальт-Цербтської династій).