
- •1.1. Структура програми курсу «історія росії»
- •1.2. Програма
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – друга пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток російської імперії наприкінці 17 ст. – 18 ст.
- •Тема 11. Зовнішня політика Росії в сер. – II пол. 18 ст. Міжнародне становище Росії, перспективні цілі її зовнішньої політики. Російська держава у роки Семирічної війні.
- •Структура залікового кредиту курсу
- •1.4. Тематичний план семінарських занять змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 ст. – і пол. 17 ст.) – 6 год.
- •Тема 1: Російська централізована держава наприкінці 15 ст. – і треті 16 ст.
- •Тема 2: Росія в середині – іі половині 16 ст. Іван іv.
- •Тема 3: Росія в і половині - середині 17 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 1: Джерела:
- •Література:
- •Змістовий модуль 2. Російська імперія наприкінці 17 ст. – 18 ст. – 6 год.
- •Тема 4: Росія наприкінці 17 ст. – першої чверті 18 ст.
- •Реформи Петра I, перетворення Росії на абсолютну монархію.
- •Соціально-економічна політика уряду в і чверті 18 ст., соціальний рух.
- •Тема 5: Росія в середині – другій половині 18 ст.
- •Тема 6: Основні напрямки та підсумки зовнішньої політики Росії в середині –другій половині 18 ст.
- •Джерела та література до змістового модуля 2: Джерела:
- •Література.
- •1.5. Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16-пер. Пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17 – 18 ст.
- •Зміни міжнародного становища Росії та основні напрямки зовнішньої політики у петровський період.
- •1.6. Завдання до самостійної роботи за курсом Змістовий модуль 1. Російська централізована держава (16 – перша пол. 17 ст.)
- •Змістовий модуль 2. Становлення та розвиток Російської імперії наприкінці 17ст. – 18 ст.
- •1.7. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •1.8. Індз: історичне есе ”Роль особи в історії Росії (16-18 ст.Ст.)”
- •Частина іі. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •2.1. Загальна характеристика історичного розвитку росії.
- •Підсумки.
- •2.2. Навчальний матеріал з курсу „історія росії”
- •Для студентів 3 курсу історичного факультету ( 16-18 ст.Ст.)
- •Російська централізована держава.
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Етапи розвитку приказової системи
- •Органи влади та управління у іі половині XVI ст.
- •Б оярська дума митрополіт
- •Рада до 1561 р.) (з 1589 р.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики Івана Грізного.
- •Етнотериторіальне розширення Росії у іі половині 16 ст.
- •Місництво.
- •Чини-звання в Російській централізованій державі
- •Служба по „отечеству”. Ієрархія.
- •Основні етапи оформлення кріпосного права в Росії
- •Смута. Династична, політична, соціально-економічна криза кінця 16 – початку 17 ст.Ст.
- •Характеристика основних етапів Смути
- •Генеалогічне походження династії Романових
- •Родинний зв'язок Рюриковичів та Романових
- •Традиційна трактова походження роду Романових
- •Обрання на царство Михайла Романова.
- •Романови на російському престолі 17 ст. – поч. 20 ст. Михайло федорович
- •Росія в середині – другій половині 17 століття.
- •Приказна система Росії у XVII ст.
- •Церковний розкол у Росії
- •Російська імперія 18 ст. Передумови реформ Петра і
- •«Табель про ранги»: класи і чини, що дають право на дворянство
- •Форма почесного звертання (відповідно до «Табелі про ранги»)
- •Воєнні реформи Петра і
- •Економічні реформи Петра і
- •Державно-адміністративні реформи Петра і
- •Оцінка петровських перетворень в історіографії
- •Передумови палацових переворотів
- •Російська монархія „епохи палацових переворотів”(1725-62 рр.)
- •Ремеслена
- •Павло і (1797-1801 рр.)
- •Основні напрямки зовнішньої політики та територіальне розширення Росії наприкінці 17 - 18 ст.Ст.
- •Династичні шлюби романових
Характеристика основних етапів Смути
1598-1605 рр. |
Правління Бориса Годунова. Перший цар, обраний Земським собором. В часи правління Федора Іоанновича (1584-1598 рр.) він був реальним правителем. Не зміг закріпитися на престолі, народ і царське військо підтримали самозванця. Після нього престол спадкував його син Федір Борисович (квітень – червень 1695 р.), вбитий прихильниками Лжедмитра І. Голод 1601-1603 рр. Повстання Хлопка 1603-1604 рр. |
1605-1609 рр.; |
Скрита польська інтервенція: 1605-1606 рр. – Лжедмитро І (Юрій-Григорій Отреп'єв), був повалений та страчений в наслідок заколота В. Шуйського; 1606-1607 рр. - народний рух на чолі Івана Болотнікова, у минулому – холоп князя Телятевського. На думку радянських істориків, це була І селянська війна. Підтримка повсталими Лжедмира, складний соціальний склад: селяни, холопи, служилий люд, козаки, „попутчики” – окремі бояри та дворяни – супротивники влади В. Шуйського (князі Г. Шаховський, А. Телятевський, І. Мосальський, шляхта на чолі із Лісовським, загони Ружицького, Заруцького). 1607-1609 рр. – Лжедмитро ІІ, „тушинський вор” (правив водночас із Василем Шуйським, 1607-1610 рр.), повалений із допомогою шведів у 1609 р., у грудні 1610 р. вбитий під Калугою під час полювання. |
1608-1610 рр. |
Скрита шведська інтервенція: місія М. Скопіна-Шуйського, укладення договору із Швецією про воєнну допомогу (лютий 1608 р.). Русько-шведські війська отримали перемогу над військом Лжедмитра ІІ, зняли осаду столиці. |
Вересень 1609 – 1618 рр. |
Відкрита польська інтервенція: Вересень 1609 р. – вторгнення поляків в Росію. Облога Смоленська 21 місяць. Червень 1610 р. – рух польських військ на чолі із гетьманом Жолкевським до Москви. Поразка військ Василя Шуйського під Можайськом. Вересень 1610 р. – вхід польських військ на чолі із Гонсевським до Москви відповідно угоди із боярами. Пропозиція польському королевичу Владиславу зайняти російський престол. Червень 1611 р. – падіння Смоленська. 1611-1618 рр. – боротьба за визволення руських земель від поляків. 1618 р. – воєнний похід Владислава на Москву, перемога руських військ. 1618 р. – Деулінське перемир’я із Польщею на 14, 5 років. Втрата Смоленська та Чернігова. |
1610 – 1617 рр. |
Відкрита шведська інтервенція: Окупація шведами північного заходу після смерті М. Скопіна-Шуйського (1610-1611 рр.). Захоплення Новгорода 16 червня 1611 р. Пасивні воєнні дії до 1617 р. претензії шведського короля Карла-Филипа на російський престол. 1617 р. – Столбовський мир зі шведами. Росії був повернений Новгород, але за Швецією залишалося Балтійське побережжя. |
Семибоярщина 1610-1613 рр. |
17 липня 1610 р. повалення Василя Шуйського, постриг у монахи. Перехід влади до боярського уряду у складі: Ф.І. Мстиславським, І.М. Воротинський, А.В. Трубецькой, А.В. Голицин, Б.М. Ликов, І.М. Романов, Ф.І. Шереметьєв. Уряд та його правління увійшли в історію під назвою „Семибоярщина”. |
Народна боротьба проти загарбників. Ополчення. 1611-1612 рр. |
І ополчення (січень – липень 1611 р.). Склад: загони тушинського табору на чолі із П.Ляпуновим, Д.Т. Трубецьким, козаки І.Заруцького. Початок формування ополчення у Рязанській землі. У березні 1611 р. – облога військами ополчення Москви, визволення частки міста. Формування тимчасового уряду – Рада усієї землі. Розпад І ополчення в наслідку виникнення протиріч між дворянами та козаками, вбивство Прокопія Ляпунова – керівника козаків та тимчасового уряду. Поляки не були вигнані. ІІ ополчення (вересень 1611 р. – жовтень 1612 рр.) Земське народне ополчення на чолі з князем Пожарським Д.М. та земським старостою купцем К.М. Мініним. Початок формування у Нижньому Новгороді з ініціативи К.М. Мініна. У березні 1612 р. виступили із Нижнього Новгороду до Ярославлю, потім на Москву. 22-24 серпня 1612 р. розгромили військо поляків гетьмана Ходкевича під стінами Москви, 22-26 жовтня 1612 р. – штурм ополченцями Китай-міста і Кремля за участю козаків Трубецького Д.Т. Капітуляція польського гарнізону, повне визволення Москви, початок визволення усіх руських земель від іноземних загарбників. |
Січень-лютий 1613 р. |
Земський собор. Обрання нової династії, воцаріння Романових. Кінець смути. |
Поява на престолі нової династії завжди була важливою політичною подією, частіше за все пов’язаною із насильницьким відстороненням представників старої династії від політичний влади. В Росії того часу зміна династії була обумовлена пресіченням правлячої гілки Рюриковичів серед нащадків Івана Грізного. Проблеми престолоспадщини призвели до глибокої соціально-політичної кризи, яка супроводжувалася втручанням іноземців. Ніколи в Росії так швидко не змінювалися верховні правителі та правлячі династії. Серед претендентів на престол були представники із різних соціальних прошарків, були і іноземні кандидати із «природних» династій. Царями у цій час становились то нащадки бокових гілок Рюриковичів (Василь Шуйський, 1606-1610 рр.), то вихідці із нетитулованого боярства (Борис Годунов, 1598-1605 рр.), то політичні самозванці (Лжедмитро I, 1605-1606 рр.; Лжедмитро II, 1607-1610 рр.), то правили бояри (Семибоярщина 1610-1613 рр.). Нікому не вдавалося закріпитися на російському престолі до 1613 р., коли на царство був обраний Михайло Романов, а в його особі ствердилась нова правляча династія. Чому історичний вибір прийшовся на рід Романових? Звідкіля вони з’явилися и що із себе уявляли під час приходу до влади?