4.2. Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток
Витрати на виробництво і збут продукції визначають мінімальний рівень ціни. Постійні витрати (F) не залежать від обсягу випущеної продукції, вони включають в себе орендну плату, плату за опалення, зарплату управлінського персоналу. Але на одиницю продукції ці витрати змінюються залежно від виробітку (тобто змінні витрати на одиницю продукції є незмінними, а на весь обсяг продукції змінюються залежно від виробітку). Змінні витрати – це такі витрати, які змінюються на весь обсяг продукції , але залишаються незмінними на одиницю продукції. До змінних витрат (V) відносять витрати на матеріали та сировину, зарплату відрядних працівників, на транспортні витрати, на електроенергію, що витрачається на технологічні цілі.
Згідно практичних розрахунків працівників даної фірми постійні витрати підприємства за 1 рік на виробництво і збут продукції становлять F = 16570 грн., а змінні на одиницю продукції V = 22 грн.
Математична модель задачі максимізації поточного прибутку має вигляд:
де П – прибуток, який отримає фірма від реалізації продукції за досліджуваний період;
F – постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції за даний період;
V – змінні витрати на одиницю продукції.
Взаємозв’язок між Ц та N встановлено у п. 4.1 у вигляді рівняння регресії.
Максимізувати
прибуток фірми можна з використанням
похідної
.
Прирівнюємо = 0 і знаходимо Цопт, Nопт, Пmax.
Отже, отримаємо
Цопт.= 21896,08159-(-464,632867)*22/(-2*(--464,632867))= 34,56278грн.
Nопт.= 21896,08159+(-464,632867)* 34,56278=5837од.
Пмах=34,56278*5837-(16570+22*5837)= 56758,93 грн.
Знаходимо також собівартість одиниці продукції при даному обсязі збуту:
S=22+16570/5837=24,83879грн.
Графік залежності собівартості від обсягу збуту наведено на рис. 4.3.
Рис. 4.3.Залежність собівартості товару від обсягу збуту
Для прийняття ефективних рішень важливе значення має визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту визначає чутливість споживачів до змін у цінах з точки обсягу товарів, що вони купують.
де N1 іNm– обсяг збуту, визначений за рівнянням регресії відповідно при цінах Ц1 і Цm .
-0,757697
Отже, попит є не еластичний. Це означає, що за нееластичного попиту зменшення ціни веде до зменшення загального виторгу.. Еластичність рівна 0,758 і це означає , що при зміні ціни на 1% – обсяги збуту зміняться на 0,758%.
Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару
Система збуту товару - одна з найважливіших у маркетинговій політиці підприємства. У збутовій політика маркетологи торкаються питань вибору найбільше оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні безсумнівно збільшить прибуток компанії.
Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару - це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груп товарів) на ринку. Реалізація продукції в більшості випадків проводиться через посередників, кожний із який формує відповідний канал розподілу. Використання посередників у сфері обертання вигідно насамперед для виробників. У цьому випадку їм припадає мати справу з обмеженим кругом зацікавлених осіб по реалізації продукції. Крім того, забезпечується широка доступність товару при прямуванні його безпосередньо до ринку збуту. За допомогою посередників можливо скоротити кількість прямих контактів виробників із споживачами продукції.
Канал розподілу приймає на себе і допомагає передати кому-небудь іншому право власності на конкретний товар або послуги на шляху від виробника до споживача. Канал розподілу можна трактувати і як шлях пересування товарів від виробників до споживачів. Всі знають, що від фірм потрібно значне уміння в проведенні своєї збутової політики.
Фірма «Сhocolate world» вирішила обрати дворівневий канал розподілу, оскільки підприємство прагне розширити свої ринки і збільшити обсяги збуту.
Дворівневий канал складається з двох посередників. На споживчому ринку цю функцію виконують оптовий і роздрібний торгівець. Цей тип каналу розподілу особливо економічно вигідний невеликим роздрібним магазинам, які закуповують товар невеликими партіями. . Дворівневий канал розподілу пов'язаний із переміщення товарів від виробника до оптового торговця, пізніше до роздрібного торговця і до споживача. Отже, щоб придбати солодощі нашої фірми споживач звертається у магазини, кіоски та ін.
Також однією з головних цілей фірми є завоювання ринку солодощів України, а також спробувати збувати продукцію за кордоном, що вимагає залучення великих гуртових посередників.
Графічно канал розподілу фірми «Сhocolate world» зображено на рисунку 5.1.
Виробник «Сhocolate world»
Оптовий торговець гіпермаркет «METRO»
Роздрібні торговеці: супермаркети,кіо-ски,магазини
Споживачі : люди всіх категорій
Рис.5.1. Схема каналів розподілу «Сhocolate world»
Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу.
В даному випадку фірмою застосовується інтенсивний розподіл. Інтенсивний розподіл передбачає розміщення та реалізацію товарів через максимально можливу кількість торгових точок, так як для нашого товару обов'язковою є зручність місця купівлі.
Обсяг реалізації фірми є динамічним показником і внаслідок впливу різнихфакторів (зміна економічної ситуації, дії конкурентів тощо) може падати. Тому слід провести аналіз беззбитковості і знайти точку критичного збуту, при якій ціна дорівнює собівартості і фірма за рахунок доходів від реалізації може лише покрити свої витрати.
Точка критичного збуту ділить область реалізації (у теоретичному розумінні) на два інтервали:
інтервал
,
в якому фірма зазнає збитків, оскільки
Ц < S;інтервал
(
),
в якому фірма отримує прибутки, оскільки
Ц > S.
Значення критичного збуту визначається із рівняння:
звідси
Дохід від реалізації
Ц*N =7699003грн
Сумарні витрати
F+V*N =30675грн
Змінні витрати
V*N= 29018грн
Постійні витрати 16570грн
Рис.5.2. Теоретичний рівень критичного збуту
На рис. 5.2. відображений інтервал [0; 1319], в якому фірма зазнає збитків, оскільки Ц<S та інтервал [1319;5837], в якому фірма отримує прибутки, оскільки Ц>S. Тобто значення критичного збуту = 1319 од., при якому фірма за рахунок доходів від реалізації може покрити лише свої витрати.