13 Моделі даних. Об'єктні моделі.

Моде́ль да́них — абстрактне представлення реального світу, що відображає тільки ті об'єкти, що безпосередньо стосуються програми. Це, як правило, визначає специфічну групу об'єктів, їх атрибутивне значення і відношення між ними. 

Об'єктні моделі, розроблені для формування вимог, можуть використовуватися як для представлення даних, так і для процесів їх обробки. У цьому відношенні вони об'єднують моделі потоків даних і семантичні моделі даних. Вони також корисні для класифікації системних сутностей і можуть представляти сутності, що складаються з інших сутностей.

Для деяких класів систем об'єктні моделі - природний спосіб відображення реально існуючих об'єктів, які знаходяться під управлінням системи. Наприклад, для систем, що обробляють інформацію щодо конкретних.

14 Прототипування в процесі розробки програмного забезпечення

Прототип є початковою версією програмної системи, яка використовується для демонстрації концепцій, закладених в системі, перевірки варіантів вимог та пошуку проблем, які можуть виникнути в процесі розробки. Прототип допомагає на двох етапах процесу розробки системних вимог: постановка вимог та перевірка вимог. Також прототип можна використовувати для: навчання користувача та тестування системи.

15 Швидке прототипування і прототипи користувацьких інтерфейсів

Існує три основні методи швидкого прототипування:

• Розробка з застосування динамічних мов високого рівня.

• Використання мов програмування баз даних.

• Збірка додатків з повторним використанням компонентів.

Розробники не повинні навязувати користувачам свою точку зору на проектований інтерфейс. Користувачі повинні приймати активну участь в проектуванні інтерфейсу.

16. Формальні специфікації програмного забезпечення

Створення формальної специфікації потребує детального аналізу системи, який дозволяє виявляти помилки та невідповідності в специфікації неформальних вимог. Ця можливість виявлення помилок – найбільш важливий аргумент для використання формальної специфікації. Проблеми в вимогах, які залишаються невиявленими до останніх стадій процесу розробки ПЗ, зазвичай потребують більших затрат на виправлення.

Існує два основні підходи до розробки формальної специфікації, які використовують для написання деталізованих специфікацій нетривіальних програмних систем:

1. Алгебраїчний підхід, при якому система описується в термінах операцій та їх відношень.

2. Підхід, орієнтований на моделювання, при якому модель системи будується з використанням математичних конструкцій, таких, як множина та послідовність, а системні операції визначаються тим, як вони змінюють стан системи

16. Архітектурне проектування: поняття, підходи, моделі, проблемно-залежні архітектури

Архітектурне проектування – це перший етап процесу проектування, на якому визначаються підсистеми, а аткож структура управління та взаємодії систем. Ціль арх.. проектування – опис архітектури ПЗ.

Підходи:

• Структурування системи (програмна система структурується у вигляді сукупності відносно незалежних підсистем).

• Моделювання управління (розробляється базова модель управління взаємовідносинами між частинами системи).

• Модульна декомпозиція (визначаються типи модулів та типи їх взаємозв’язків.

Моделі:

• Статистична структурна модель, в якій представлені підсистеми чи компоненти.

• Динамічна модель процесів, в якій представлена організація процесів під час роботи системи.

• Інтерфейсна модель, яка визначає сервіси, які надаються кожною підсистемою

• Моделі відносин, в яких показані взаємовідношення між частинами системи.

• Проблемно-залежні архітектури – це моделі для конкретної предметної області додатку. Типи:

• Моделі класів систем (відображають класи реальних систем. Зустрічаються в системах реального часу).

• Базові моделі (надають розробникам інформацію по загальній структурі будь-якого типу систем).