
- •1.Транспортні dwdm системи.Функціональна схема і основні компоненти.
- •1.1 Технологія dwdm та сwdm
- •1.2 Пристрої і компоненти wdm системи
- •1) Транспондер
- •2) Wdm мультиплексор/демультиплексор
- •3) Оптичний передавач
- •4) Фотоприймач
- •5) Атенюатори
- •6) Комутатори
- •7) Хвильові розгалужувачі
- •8) Пристрої компенсації дисперсії
- •9)Оптичні підсилювачі
- •10) Хвильові конвертори
- •11) Оптичне волокно
- •2.Види оптичного мультиплексування.
- •3.Основні характеристики пристроїв оптичного мультиплексування
- •4.Характеристики WaveStar ols 80g.
- •5. Побудова транспортної мережі України зі спектральним ущільненням каналів на основі обладнання Wave Star ols 80g.
- •6. Розрахунок резервної ррспі траси Севастополь-Одеса-Київ-Суми на основі обладнання ceragon.
- •Висновок
- •Використана література:
4.Характеристики WaveStar ols 80g.
Компанія
Lucent (США)
Модель
OLS 80G
Число каналів даних
16 каналів
Тип системи
S (напівдуплексні або однонапрямлені)
Використовують одну оптичну несучу на канал.
Вхідний сигнал, нм
н\д
Код
н\д
Як правило, широко використовуються два типи лінійного кодування: NRZ i RZ. Перший дозволяє реалізувати більшу щільність еквівалентних біт на секундний інтервал і більш використовуваний в системах SDH верхніх рівнів ієрархії. Інший – широко використовується в системах DWDM в силу специфіки роботи модуляторів.
Місткість волокна
40 Гбіт/с
Число каналів Вв/Вив
На замовлення (на проміжних вузлах)
Реалізувати оптичний ввід\вивід трибів, які беруть участь в схемі первинного (електричного – ETDM або оптичного OTDM) мультиплексування SDH (опція drop\insert) в оптичний канал (представлений окремою оптичною несучою) або з нього в схемі вторинного оптичного мультиплексування WDM, досить важко.
Топологія
т-т ("крапка-крапка"), к ("кільце"), к2 ("подвійне кільце із захистом")
Топологія т-т – без можливості оптичного вводу-виводу трибів SDH; Топологія к – це одинарне кільце без захисту; к2 – подвійне кільце із захистом.
Секції-прольоти
Прольот (span) – ділянка шляху, який перекривається в результаті компенсації втрат від затухання сигналу за рахунок запасу по підсиленню (бюджету) або за рахунок підсилення в ОП. Прольоти (відповідно з G.692) можуть бути довгими L – до 80 км (як правило не містять ОП), дуже довгими V – 120 км (як правило містять МУ або ПУ). Секції обмежені термінальними мультиплексорами TM.
Секції – це ділянка шляху, який перекривається одним або декількома прольотами у відповідності до конфігурації (числу прольотів системи), на границі якого розміщені регенератори (відповідно до стандарту G.692 довжина секції – до 640 км); регенератори використовуються для відновлення оригінальної форми сигналу після декількох прольотів.
-Число
3,8
-Довжина
120/80 км
-Втрати, дБ
н\д
Дистанція
360/640 км
Це мінімальна відстань, на яку можуть бути передані дані, визначається числом прольотів і\або секцій і довжиною, яка перекривається одним прольотом\секцією.
Швидкість вхідних даних
155 Mбіт\с - 2,5 Гбіт\с
Вказані границі діапазону швидкостей, які оприділяються.
Рознесення несучих
100 ГГц
Займана смуга
193,6-192,1 ТГц
Показує, яку максимальну на довжині однієї секції дисперсію система WDM може подолати без втрати якості сигналу, який визначається рівнем помилок системи (показник BER). Ця величина використовується для перевірки можливості системи (секції) перекрити відповідну дистанцію. З цією метою, знаючи конкретний тип волокна і відповідне йому значення дисперсійного параметра D, який визначає для граничної довжини хвилі в займаній смузі, проводиться підрахунок фактично накопиченої дисперсії шляхом перемноження значення D, розмірність [пс\нм\км], на довжину секції, яка виражена в кілометрах (плюс допуск по затуханню для захисту від можливого погіршення затухання від цілого ряду параметрів ВОЛЗ). Якщо фактичний допуск менший граничного – система дієздатна при використанні даного волокна, якщо ні – повинно бути використане інше волокно або зменшена довжина секції, або, якщо останнє небажано або неможливо, то бажано використати компенсатори дисперсії.
Тип волокна
SF, NZDF
Несуча каналу управління
1532 нм
Мається на увазі оптичний канал супервізорного управління ОКСУ, який в оригінальних документах називається каналом OSC (Optical Supervision Channel). Цей канал організується для перевірки ОУ (розміщених на проміжних вузлах) на доповнюючій оптичній несучій, яка лежить за межами фактично використовуваної смуги (засмугова OSC), хоча може лежати й усередині смуги (внутрісмугова OSC), яка займає стандартний частотний план, так і відповідати деяким стандартним (але не використовуваних для основної смуги) несучим (хоча останнє не рекомендується стандартами) або частотами накачки лазерів в оптичних підсилювачах.
Підтримувані логічні інтерфейси
OC-3,12,48 ( Optical Carrier (інтерфейс SONET, швидкість відповідає вказаному рівню ієрархії));
STM-1,4,16,64 (Synchronous Transport Module (інтерфейс SDH, швидкість відповідає вказаному рівню ієрархії))
Визначають з мережами яких технологій може стикуватись дана система.
Управління
Мається на увазі управління системою в цілому, включаючи управління мультиплексорами SDH\SONET або обладнанням мережі, з яким стикується апаратура WDM. У цьому розумінні воно розбивається на традиційне для систем SDH\SONET повноцінне управління на основі TMN з використанням інтерфейсів Q і F, з однієї сторони, і на супервізорне управління з використанням агента SNMP, який є популярний для локальних мереж, з іншої.
-SNMP (IP)
немає
-TMN
є
Оптичні мережі на основі обладнання OLS 80-G.
Прогрес у області технологій WDM, як правило, пов'язують з діяльністю компаній Lucent Technologies, Nortel і Ciena. Найміцніші позиції на цьому ринку має корпорація Lucent Technologies, що спирається у своїй діяльності на багаторічні розробки Лабораторій Бела.
Обладнання DWDM компанії Lucent Technologies включає сімейство WaveStar OLS і мультисервисную платформу Metropolis MSX. Найбільш проста система DWDM - WaveStar OLS 80G з підтримкою до 16 оптичних каналів у діапазоні 1550 нм. Дана система в модифікації WaveStar OLS 400G розширюється до 80 оптичних каналів, а в модифікації WaveStar OLS 1.6T - до 160 каналів. Кожний з формованих каналів може передавати інформацію зі швидкістю 10 Гбіт/с (STM-64), що відповідає пропускній спроможності поодинці оптичному волокну 1,6 Тбит/с. Важливо й те, що оператор у міру зростання своїх потреб може нарощувати можливості системи поступово: від одного каналу (світлового пучка) до 80. Використовані до 16 довжин хвиль – кожна для потоків STM-1,4,16 ємністю 40 Гбіт\с з інтерфейсами SONET\SDH.