
- •1.Архівознавство як галузь наукових знань
- •Система архівних установ України
- •Правова база діяльності архівних установ
- •Національно архівний фонд: визначення та загальна характеристика
- •Архівна україніка : визначення та загальна характеристика
- •Діяльність експертних комісій і комплексування державних архівів
- •Облікові документи архіву
- •Технології зберігання документів
- •Форми організації використання архівної інформації
- •Поняття «архівна система», її основні види.
- •Організація архівних документів на рівнях архіву.
- •Організація архівних документів на рівні архівного фонду
- •Право власності на документи Національного архівного фонду.
- •Зу «Про національно архівний фонд та архівні установи». Структура та основна положення.
- •Поняття експертизи цінності документів та її визначення.
- •Експертиза цінності документів: принципи та критерії
- •Організація та методика експертизи цінності документів
- •Функції та завдання Державної архівної служби України
- •20.Центральні державні архіви України: загальна характеристика архівних документів
- •21.Організація роботи архівів: завдання, структура, виробничі підрозділи
- •22.Інтелектуальний доступ до документів: сутність і значення.
- •23. Архівне описування: поняття, види та принципи
- •24. Архівний опис, призначення та місце в системі науково-довідкового апарату архіву.
- •25. Архівний каталог. Призначення каталогів, їх види, характерні риси та особливості.
- •26. Путівники по державним архівам України. Призначення путівників, їх характерні риси та особливості.
- •27. Особливі напрями і форми використання архівної інформації.
- •28. Роль архівної евристики у використанні документної інформації.
- •29. Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання.
- •30. Проблеми повернення зарубіжної україніки.
Зу «Про національно архівний фонд та архівні установи». Структура та основна положення.
Цей закон був прийнятий 1993р., а з зміненнями -2001р.
Закон складається з 10 розділів, 43 статей. Які регулюють роботу архівних установ. В першому розділі розглядається Загальні положення. 2 розділ - НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ, 3 розділ - ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ДОКУМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ, 4 розділ - ОБЛІК І ЗБЕРІГАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ, 5 розділ - ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ, 6 розділ розглядає - СИСТЕМА АРХІВНИХ УСТАНОВ, 7 розділ - ФІНАНСОВЕ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ І КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРХІВНИХ УСТАНОВ, 8 розділ - МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В АРХІВНІЙ СПРАВІ, 9 розділ - ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД ТА АРХІВНІ УСТАНОВИ,10 розділ - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ.
Поняття експертизи цінності документів та її визначення.
Під експертизою цінності розуміють визначення експертними комісіями наукового, історико-культурного та практичного значення документів. Її основними завданнями є:
а) визначення по кожній установі складу документів, що мають науково-пізнавальну та історико-культурну цінність і підлягають постійному, довготривалому (понад 10 років) і тимчасовому (до 10 років) зберіганню;
б) визначення складу документів, що відповідають профілю даного державного архіву;
в) забезпечення повноти складу документів кожного фонду зокрема і архіву в цілому.
До документів постійного зберігання відносять такі, що відображають основні напрями та підсумки діяльності установи, її управлінську, контрольну, виробничу, наукову, навчальну, фінансову та інші функції. До них належать накази з основної діяльності, протоколи засідань колегіальних органів і виробничих нарад, плани, звіти, аналітичні матеріали тощо.
Документи довготривалого (понад 10 років) зберігання складають матеріали, необхідні для тривалого практичного використання. Серед них зустрічаються й такі, що через 10 років можуть бути віднесені до документів постійного зберігання після того, як їх автори здобули суспільне визнання, наприклад, рукописи наукових праць, літературних, художніх творів. Окрему групу цих матеріалів становлять документи з особового складу (накази, особові справи і особові картки, списки працівників, картотеки і покажчики з особового складу, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати тощо), котрі передбачають експертизу через 75 років з наступним відібранням певної її частини на постійне зберігання.
Групу документів тимчасового (до 10 років) зберігання становлять документи, необхідні установі для оперативної практичної діяльності.
Якщо перше завдання експертизи виконують по кожній установі окремо, то друге – визначення складу документів, що відповідають профілю даного архіву, передбачає обмеження приймання на державне зберігання дублетної документації. Так, серед кількох установ однієї системи організаційно-розпорядчу документацію (накази, статути, положення, правила, інструкції тощо) приймають на державне зберігання лише до архівного фонду установи, яка їх затверджувала; планову документацію – до фонду установи-автора документа; статистичну документацію – до фонду органу державної статистики; укази і розпорядження Президента України, постанови КМ України, накази міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, щодо діяльності конкретних установ – до фондів цих установ.
Місцем зберігання оригінальної НТД є установи-розробники (автори) чи замовники. Повний комплект НТД з проектування об'єкту капітального будівництва (за винятком проектів будівництва залізниць і шосейних доріг магістрального значення), як правило, зосереджується у генерального проектувальника, а повний комплект НТД проектів залізниць і шосейних доріг – у відповідних управліннях шляхів сполучення.
Оригінальну НТД окремих частин проекту, виконаних на договірних засадах субпідрядними організаціями, передають генпроектувальнику за погодженням з ним для укомплектування проектів, які згодом надходять до державних архівів.
Патентну документацію включають до НАФ, як правило, у вигляді оригіналів. НТД у машиночитаній формі, що має науково-історичну цінність, відносять до НАФ у випадках, коли її інформація не повторюється на традиційних носіях. На постійне зберігання відбирають відповідно до переліків документи НТД, які мають науково-історичну цінність. НТД, що не ввійшла до переліків проектів, проблем, зберігається згідно з термінами, визначеними типовим переліком, або доки не мине потреба.
Виконанню третього завдання експертизи – забезпечення повноти фондового складу кожної установи і документального комплексу державного архіву в цілому – сприяють організаційні і науково-методичні заходи. Скажімо, при виявленні лакун у плановій документації в фонді установи його склад можна поповнити такими самими документами вищих чи підлеглих установ.
Кінцевою метою експертизи є комплектування кожного державного архіву повним комплексом документів його профілю, а, отже, і забезпечення повноцінного формування НАФ України за принципом: при найменшому фізичному обсязі документації – найбільша інформаційна наповненість.