Течиї анархізму

Сен-сімонізм - протягом соціального утопізму, засноване графом Анрі де Сен-Симоном. Догматизація вчення призвела до того, що досить швидко сенсімоністи фактично створили вузьку релігійну секту.В останні роки життя у С.-Симона найбільш ревними його учнями були Олінда Родриг, Сент-Аманд Базар і Бартелемі Проспер Анфантен (1796-1864), який особисто знав С.-Симона дуже мало. Негайно по смерті вчителя всі його учні, зібрані Родріго, вирішили не розлучатися і продовжувати його справу.У тому ж 1825 вони зробили видання журналу «Producteur», задумане ще С.-Симоном, в ньому взяли участь, крім названих вже осіб, Бюшез, Руан, Лоран, Галеві, А. Бланки, Ар. Каррель, О. Конт та ін, з яких деякі (напр., троє останніх) досить скоро порвали всякі відносини з С.-симонистами внаслідок того містично-сектантського характеру, який прийняла школа в перші ж роки свого існування. Розробки ідей в журналі було відведено небагато місця: друкувалися переважно статті про технології, фінансах, промисловості і т. д. У політичну боротьбу між роялістами і лібералами журнал абсолютно не втручався; лібералізм, в очах С.-симонистов, був релігійним і політичним протестантизмом, тобто принципом негативним, не здатним лягти в основу громадської організації.Будучи, по суті, демократичним за своїм прагненням, «Producteur» в той же час висловлювався проти народовладдя і абсолютної рівності, а його Антиіндивідуалістичну напрямок позначалося, між іншим, в запереченні принципу свободи совісті. Байдужість публіки і нестача коштів змусили припинити видання «Виробника» вже в 1826 р. Але школа не розпалася: вона продовжувала вести діяльну усну та письмову пропаганду своїх ідей, головним чином серед інтелігентної молоді. Особливим успіхом користувався відкритий в 1828 р. курс лекцій в вулиці тараном.Лекції відвідувалися головним чином учащеюся молоддю, мало обізнані з життям, філософією і суспільними науками. С.-сімонізму здавався їй новим релігійним одкровенням, мали метою поліпшення побуту «найчисленнішого і найбіднішого класу народу». За цей час до нього звернулися Міш. Шевальє, Іполит Карно, Фурнель, Перейра, Лессепс та інші, багато сприяли успіхам школи.Лекції читалися Базаром, який відрізнявся здатністю наділяти думка в найбільш привабливу і переконливу форму, але план, головні положення, почасти саме розвиток їх були працею колективним, переважно ж справою Анфантена, відрізняються найбільшою послідовністю і сміливістю. Читання тривали два роки і друкувалися в «Organisateur», а потім вийшли окремою книгою, назвав «Doctrine de S.-Simon», хоча С.-Симону тут належать хіба лише самі загальні положення, розвиток ж їх належить його учням. Книга ділиться на дві частини: починаючись критикою всіх головних сторін людських відносин - науки, мистецтва, промисловості, громадського життя, релігії, виховання, законодавства, власності, - вона переходить до корінної політичної та економічної реформи суспільства і закінчується новою релігійною системою з її догматами, культом і ієрархією.