5.Інтеграційне угрупування атес

Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво – форум економік Тихоокеанського узбережжя. Заснований в 1989 році з метою сприяння тіснішій економічній співпраці та вільній торгівлі держав Азійсько-Тихоокеанського регіону. Аналог таких утворень як Європейський Союз та Північно-Американської зони вільної торгівлі, що існують в інших регіонах світу.

Сьогодні моделі північноамериканської й азіатсько-тихоокеанської інтеграції відрізняються від західноєвропейської. Якщо в Західній Європі процес інтеграції йшов від створення єдиного ринку до економічного, валютного і політичного союзу, що супроводжувалося формуванням і зміцненням наднаціональних структур, то в зазначених регіонах інтеграційні процеси охоплюють, насамперед, мікрорівень на базі транснаціональних корпорацій.

В даний час АТЕС включає 21 державу Азії, Північної і Південної Америки: Канаду, США, Мексику, Нову Зеландію, Австралію, Папуа-Нову Гвінею, Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південну Корею, Тайвань, Гонконг, КНР, Японію, Чилі, Росію, Перу, В'єтнам. Заяви на вступ подали Індія, Пакистан, Монголія, Колумбія, Еквадор.

Система керування в АТЕС включає 10 робочих груп, секретаріат, спеціальний комітет з торгівлі й інвестицій. Разом з тим АТЕС не має механізму прийняття рішень і багато в чому зберігає риси консультативної групи.

Особливість АТЕС полягає в географічній належності вхідних в Асоціацію країн, що знаходяться на величезних відстанях один від одного й об'єднаних лише виходом до Тихого океану.Особливість АТЕС з економічної точки зору полягає в тому, що в неї входять як найбільші промислово розвинуті країни (США, Японія, Канада, Австралія), так і такі держави, що поступаються їм у розвитку, такі як Мексика, Чилі, Філіппіни та ін.

На зустрічах учасників АТЕС у Сіетлі в 1993 р. і в Богорі в 1994 р. були розроблені програми лібералізації торгівл; створення сприятливих умов для іноземних інвестицій, співробітництва в галузі технологій; міри митного роззброювання і створення зон вільної торгівлі до 2000 р. (для менш розвинутих країн — до 2020 р.).

У листопаді 1995 р. лідери 18 країн на зустрічі АТЕС в м. Осака (Японія) не змогли дійти згоди про конкретний «план акцій» з реалізації поставлених у 1994 р. цілей. В АТЕС існують серйозні протиріччя між «азіатськими» і «неазіатськцми» учасниками угрупування.

Роком пізніше, у листопаді 1996 р., у Манілі на Філіппінах учасники АТЕС зуміли домовитися про координацію індивідуальних і спільних планів лібералізації ринків товарів і послуг. Було підтверджене прагнення створити до 2020 р. зону, вільну для переміщення товарів і капіталів, зберегти мораторій на вступ нових членів до кінця сторіччя.

6.Індикатори розвитку міжнародної торгівлі.

Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

Експорт - вивезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввезення.

Імпорт - ввезення товарів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Цей процес характеризує показник "імпорт", який розраховується у вартісних одиницях за певний період, найчастіше, за рік. Обсяги імпорту однорідних, порівняних товарів можуть розраховуватись у кількісних, одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо).

Зовнішньоторговельний обіг - сума вартості експорту і імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовніш| ньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

Генеральна (загальна) торгівля - прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне "навантаження" на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів: де ГТ- генеральна (загальна) торгівля; Е - вартість експорту; I-вартість імпорту; Т- вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

Спеціальна торгівля - експорт та імпорт, зумовлені існуванням двох систем обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі:

*спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

*загальної системи, що застосовується до всіх товарів. Спеціальний експорт включає:" національний експорт;

*вивезення товарів після переробки під митним контролем;

*націоналізовані товари.

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі - оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.