34.Характеристика меркосур як регіонального інтеграційного угрупування.

«Меркосур» – зона вільної торгівлі, що виникла в 1995 р. як союз чотирьох країн Латинської Америки – Бразилії, Аргентини, Уругваю і Парагваю. Улітку 1996 р. до складу блоку ввійшла Болівія. На країни «Меркосур» припадає приблизно 68,6% території Латинської Америки, 51% населення регіону, 60% загального ВВП. За сукупним обсягом ВВП «Меркосур» займає четверте місце у світі після ЄС, НАФТА, АТЕС. Угодою про створення «Меркосур» були ліквідовані мита на 90% товарів, що переміщаються в межах угруповання, а на 10% товарів, що залишся, мита будуть зберігатися до 2001 р. За системою загальних зовнішніх тарифів членам «Меркосур» удалося погодити тарифи по 85% товарів, а на 15% товарів, що залишся, тарифи повинні бути погоджені не пізніше 2006 р. Кінцева мета створення «Меркосур» учасниками визначена як створення в регіоні «загального ринку», і для досягнення цього необхідні: уніфікація національних режимів оподатковування, трудового і міграційного законодавства; створення механізму регулювання обмінних курсів валют; уведення пріоритетності рішень і правил «Меркосур» над національним законодавством.

У рамках «Меркосур» розроблений і діє механізм регулярних консультацій на рівні глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, економіки, фінансів, торгівлі, соцзабезпечення.

У грудні 1995 р. «Меркосур» і ЄС підписали угоду про створення першої в історії Південної Америки трансконтинентальної зони вільної торгівлі.

35.Характеристика снд та єеп як регіонального інтеграційного угрупування.

СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктами міжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.

Основні цілі організації: Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях; Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції; Забезпечення прав і свобод людини; Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння; Взаємна правова допомога; Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації.

ЄЕП (Європейський Економічний Простір) — інтеграційне економічне об'єднання країн Європейського Союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). — зона вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили, що включає в себе країни ЄС і країни Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), крім Швейцарії. ЄЕЗ не поширюється на риболовлю та сільське господарство.

ЄЕП (Єдиний Економічний Простір) — інтеграційне економічно-політичне об'єднання кількох країн СНД (Білорусь, Росія, Казахстан). - . ЄЕП працює на території Росії, Білорусі та Казахстану з 1 січня 2012 року. Повною мірою інтеграційні угоди ЄЕП почали працювати з липня 2012 року.

36.Характеристика країн-експортерів нафти.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) створена в 1960 році. Союз експортерів нафти став першим об'єднанням країн, що розвиваються, які виступили одним блоком проти нафтових монополій.

Основними цілями ОПЕК, які були ухвалені на першій конференції і записані згодом у Статут ОПЕК, є:

— координація та уніфікація політики держав-членів щодо нафти;

— визначення найефективніших індивідуальних і колективних засобів захисту інтересів держав-учасниць;

— пошук засобів забезпечення стабільності цін на світових ринках та попередження раптових і небажаних коливань цін;

— забезпечення стійких доходів країн-виробників нафти, ефективного постачання країнам-споживачам;

— справедливий розподіл доходів від інвестицій у нафтову промисловість;

— охорона навколишнього середовища.

Рішення ОПЕК реалізуються за допомогою спеціального апарату і структури. її структура була визначена Статутом, прийнятим на II конференції ОПЕК в 1961 році, і складається з таких органів, як:

— Конференція; — Рада керуючих; — Секретаріат.

Із шести лідерів світової нафтодобувної промисловості четверо не входять в ОПЕК: Росія, США, Норвегія і Китай. Проте США і Китай, постачаючи свою сировину на внутрішній ринок, не входять і в першу десятку експортерів. Тому увага ОПЕК звернена на Росію з видобутком нафти 6,7 млн бар./добу (дані ОПЕК) і Норвегію — 3,3 млн бар./добу. За обсягом експорту Росія і Норвегія знаходяться в першій п'ятірці. Не будучи членом ОПЕК, Норвегія, як і Мексика, неодноразово змінювала рівень нафтодобування на ЇЇ прохання. Мексика, Норвегія, Оман, Росія зберігають при ОПЕК статус спостерігача і право бути присутніми на її планових конференціях. Аналогічний статус прагне отримати Єгипет. А Мексику взагалі інколи помилково називають членом ОПЕК.