Тема 2. Фінансова політика держави

1. Фінансова політика характеризується як:

а) державна політика у сфері розподільчих і не розподільчих відносин;

б) частина економічної політики держави, яка спрямована на досягнення максимального соціально-економічного рівня розвитку суспільства;

в) сукупність заходів щодо забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації державних програм;

г) сукупність заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх раціональний розподіл і використання, які держава здійснює через фінансову систему.

2. Політика, яка передбачає зниження державних видатків, збільшення податків, одночасне поєднання першого та другого є:

а) стримувальною;

б) стимулювальною;

в) автоматичною;

г) пасивною.

3. До важелів фінансового механізму належать:

а) податкові пільги;

б) прискорена амортизація;

в) норми амортизації;

г) всі відповіді правильні.

4. Залежно від суб’єктів фінансовий контроль поділяється на:

а) державний, внутрішньогосподарський, аудиторський, громадський, відомчий;

б) попередній, поточний, наступний;

в) обов’язковий та ініціативний;

г) правильна відповідь відсутня.

5. Рахункова палата підпорядковується і є підзвітною:

а) Міністерству фінансів України;

б) Верховній Раді України;

в) Державній казначейській службі;

г) Президенту України.

6. Контроль за виконанням Державного бюджету, ухвалення рішення щодо звіту про його виконання здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Верховна Рада України;

в) Міністерство фінансів України;

г) Державна казначейська служба України.

7. План формування і використання фінансових ресурсів – це:

а) бізнес-план;

б) платіжний календар;

в) фінансовий план;

г) кошторис.

8. Державний фінансовий контроль об’єднує:

а) загальнодержавний та муніципальний контроль;

б) відомчий;

в) громадський;

г) загальнодержавний та аудиторський контроль.

9. Залежно від тривалості періоду і характеру завдань, які вирішуються, фінансова політика поділяється на:

а) фінансову тактику і фінансову стратегію;

б) фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

в) оперативну фінансову політику і фінансову тактику;

г) фінансову стратегію і податкову політику.

10. Політика, яка полягає у збільшенні державних видатків, зниженні податків, одночасному поєднуванні першого та другого є:

а) стимулювальною;

б) стримувальною;

в) пасивною;

г) правильна відповідь відсутня.

11. Фінансове законодавство в Україні приймає:

а) Державна казначейська служба України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Верховна Рада України;

г) Рахункова палата України.

12. У яких формах здійснюється фінансовий контроль?

а) документальні перевірки і ревізії;

б) тематичні обстеження і спостереження;

в) попередній, поточний, наступний;

г) зовнішній і внутрішній.

13. На які види поділяються фінансові плани?

а) зведені та індивідуальні;

б) зовнішні та внутрішні;

в) спеціалізовані та загальні;

г) зведені та спеціалізовані.

14. Об’єктом фінансового контролю виступає:

а) фінансові показники діяльності всіх суб’єктів економічних відносин;

б) фінансові операції зі створення і використання фондів фінансових ресурсів;

в) юридичні та фізичні особи;

г) процеси формування й використання фінансових ресурсів.

15. Організація бюджетного процесу, складання проекту та забезпечення виконання Державного бюджету України є функціями:

а) Верховної Ради України;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Міністерства фінансів України;

г) Президента України.

16. Установи соціальної сфери і бюджетні організації складають:

а) платіжний календар;

б) бізнес-план;

в) кошторис;

г) бюджет.

17. Ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони – це:

а) перевірка;

б) ревізія;

в) обстеження;

г) контроль.

18. Муніципальний контроль – це:

а) контроль, який здійснюється громадськими організаціями;

б) контроль, який здійснюється аудиторськими фірмами або незалежними аудиторами;

в) контроль, який проводиться у процесі фінансових операцій;

г) контроль органів місцевого самоврядування, який здійснюють органи представницької та виконавчої влади місцевих рад через відповідні комісії і місцеві фінансові органи.

19. Нормативне забезпечення функціонування фінансового механізму не включає:

а) інструкції;

б) закони;

в) норми;

г) податки.

20. До стимулів фінансового механізму належать:

а) норми амортизації;

б) орендна плата;

в) процент за кредит;

г) податкові пільги.

21. Хто виконує оперативне управління фінансами?

а) Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України;

б) Державна податкова адміністрація України, Державна фінансова інспекція, Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку;

в) Державна податкова адміністрація України, Державна фінансова інспекція, Рахункова палата, Президент України;

г) Верховна Рада України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

22. До основних методів фінансового планування належать:

а) балансовий, розрахунково-аналітичний, нормативний, економіко-математичного моделювання;

б) метод фінансових коефіцієнтів, нормативний;

в) економіко-математичне прогнозування і моделювання;

г) балансовий, нормативний.

23. Державна казначейська служба України є підрозділом:

а) Верховної Ради України;

б) Кабінету Міністрів України;

в) Міністерства фінансів України;

г) Президента України.

24. Контроль, що проводиться до здійснення фінансових операцій називається:

а) попереднім;

б) поточним;

в) наступним;

г) цільовим.

25. Оперативні фінансові плани складаються на:

а) місяць, квартал;

б) один рік;

в) два роки;

г) чотири роки.

26. Фінансовий механізм – це:

а) сукупність форм і методів, за допомогою яких забезпечується система розподілу і перерозподілу ВВП, формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів економіки;

б) сукупність суб’єктів і об’єктів фінансового розподілу;

в) фінансові відносини стосовно розподілу ВВП;

г) сукупність організаційно-технічних заходів, використовуваних на підприємстві для створення виробничого потенціалу.

27. Методами фінансового забезпечення є:

а) кредитування і акціонування;

б) самофінансування, кредитування, бюджетне фінансування;

в) бюджетне фінансування і кредитування;

г) самофінансування, кредитування і акціонерний капітал.

28. Основними фінансовими важелями є:

а) орендна плата;

б) заробітна плата;

в) матеріальна допомога;

г) пільги.

29. Стратегічне управління фінансами в Україні здійснюють:

а) Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України;

б) Державна казначейська служба, Державна податкова адміністрація України;

в) Міністерство фінансів України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України;

г) Рахункова палата, Президент України, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

30. Індивідуальний поточний фінансовий план, який розраховується на рік з розбивкою по кварталах – це:

а) платіжний календар;

б) бізнес-план;

в) баланс доходів і витрат підприємства;

г) кошторис.

31. До повноважень Рахункової плати належать:

а) контроль інвестиційної діяльності органів виконавчої влади;

б) розробка пропозиції щодо усунення вичавлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

в) складання проектів податкового законодавства;

г) управління зовнішнім і внутрішнім державним боргом.

32. Ревізії, які одночасно проводяться в однотипних установах з певного переліку питань називаються:

а) комплексними;

б) частковими;

в) тематичними;

г) плановими.

33. Суб’єктами загальнодержавного контролю є:

а) Державна митна служба України;

б) Рахункова палата;

в) Національний банк України;

г) всі відповіді правильні.

34. Кошториси бувають таких видів:

а) індивідуальні;

б) загальні;

в) зведені;

г) всі відповіді правильні.

35. Фінансовий контроль – це:

а) контроль щодо правильності використання коштів;

б) самостійний контроль, який має місце у всіх сферах суспільного відтворення і супроводжує весь процес руху грошових коштів;

в) діяльність щодо первірки законності та доцільності здійснення господарських операцій;

г) контроль за дотриманням фінансово-господарського законодавства у процесі формування та використання фондів грошових коштів.

36. Методи фінансового механізму вміщують:

а) планування, стратегічне управління і контроль;

б) прогнозування і контроль;

в) планування, оперативне управління, фінансове регулювання, фінансове забезпечення і фінансовий контроль;

г) фінансове регулювання і оперативне управління.

37. Кредитування як метод фінансового забезпечення полягає у:

а) наданні коштів на принципах поворотності, платності, строковості і забезпеченості;

б) формуванні і використанні власних фінансових ресурсів;

в) колективному фінансуванні суб’єкта господарювання;

г) винятковому використанні коштів державного бюджету для фінансування підприємств.

38. Документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного адміністративно-територіального утворення – це:

а) кошторис;

б) баланс фінансових ресурсів і витрат території;

в) баланс фінансових ресурсів і витрат держави;

г) бюджет.

39. Розробка та реалізація проекту закону про Державний бюджет України відноситься до повноважень:

а) Верховної Ради України;

б) Міністерства фінансів України;

в) Кабінету Міністрів України;

г) Рахункової палати.

40. Сукупність усіх організаційних структур, що виконують управління фінансами, становить:

а) планування;

б) управління;

в) фінансовий апарат;

г) контроль.

41. До методів фінансового контролю відносять:

а) ревізія, обстеження, перевірка;

б) ревізія, аудит;

в) планові і позапланові;

г) перевірка, ревізія, акредитація.

42. Сукупність прийомів і способів здійснення фінансового контролю – це:

а) методи фінансового контролю;

б) форми фінансового контролю;

в) види фінансового контролю;

г) ревізія, обстеження, перевірка.

43. Ревізія – це:

а) обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства на підставі звітних документів;

б) сукупність прийомів і способів здійснення фінансового контролю;

в) метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства з метою з’ясування її доцільності та законності;

г) діяльність щодо первірки законності та доцільності здійснення господарських операцій.

44. Обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або його підрозділів на підставі звітних документів – це:

а) ревізія;

б) аудит;

в) обстеження;

г) перевірка.

45. Діяльність пов’язана з впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних результатів – це:

а) фінансовий апарат;

б) управління;

в) стратегічне управління;

г) оперативне управління.

46. Управління фінансами – це:

а) діяльність пов’язана з впливом керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення певних результатів;

б) комплекс заходів, що розробляється на основі оперативного аналізу поточної фінансової ситуації;

в) складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний аппарат з допомогою специфічних прийомів і методів;

г) сукупність усіх організаційних структур, що виконують управління фінансами.

47. Діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансовх ресурсів на рівні суб’єктів господарювання, їх об’єднань та країни в цілому – це:

а) оперативне планування;

б) стратегічне планування;

в) фінансове планування;

г) балансове планування.

48. Метою фінансового планування є:

а) збалансування доходів та витрат на основі вибору найбільш оптимального варіанту;

б) пошук оптимального варіанту розподілу і використання ВВП з метою підвищення ефективності суспільного виробництва;

в) визначення реальних обсягів доходів, оцінка їх достатності та пошук резервів його зростанняі;

г) фінансові операції зі створення і використання фондів фінансових ресурсів.

49. За тривалістю дії розрізняють фінансові плани:

а) централізовані і децентралізовані;

б) зведені і індивідуальні;

в) перспективні, поточні та оперативні;

г) короткострокові та довгострокові.

50. План реалізації певного проекту або угоди – це:

а) платіжний календар;

б) баланс доходів і витрат підприємства;

в) баланс фінансових ресурсів і витрат території;

г) бізнес план.

51. Як співвідносяться поняття фінансової політики та фінансового механізм:

а) фінансова політика реалізується через фінансовий механізм;

б) фінансовий механізм визначає фінансову політику;

в) державна політика у сфері розподільчих і не розподільчих відносин;

г) планування і контроль.

52. Довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією – це:

а) інвестиційна політика;

б) фінансова тактика;

в) фінансовий механізм;

г) фінансова стратегія.

53. Фінансова тактика – це:

а) поточна політика, спрямована на розв’язання завдань конкретного етапу розвитку суспільства за допомогою перегрупування фінансових ресурсів і зміни способів організації фінансових зв’язків;

б) довготривалий курс фінансової політики, розрахований на перспективу, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, визначених економічною і соціальною стратегією;

в) частина економічної політики держави, яка спрямована на досягнення максимального соціально-економічного рівня розвитку суспільства;

г) сукупність заходів щодо забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації державних програм.

54. Основною метою фінансової політики є:

а) оптимальний розподіл ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення, територіями;

б) міжнародні відносини;

в) забезпечення реалізації тієї чи іншої державної програми відповідними фінансовими ресурсами;

г) вчасне виконання річного бюджету.

55. Головне завдання фінансової політики?

а) контроль проходження фінансових процесів;

б) реалізація державних програм необхідними фінансовими ресурсами;

в) проведення регулярних перевірок фінансових установ;

г) оптимальний розподіл ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення, територіями.

56. Система заходів стосовно здійснення фінансового менеджменту з організації органів управління, діяльності й вироблення рекомендацій – це:

а) валютна політика;

б) фіскальна політика;

в) інвестиційна політика;

г) політика щодо управління фінансами.