1.Охарактеризуйте види та операції комерційного банку

Сучасний комерційний банк — це автономне, економічно самостійне, незалежне комерційне підприємство, яке функціонує за умов державного контролю за його діяльністю з боку органів банківського нагляду.    За формою власності комерційні банки можуть бути: - унітарними, тобто заснованими на принципах єдиновладдя; - з колективною формою власності..    Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу є акціонерне товариство, тобто банк. Акціонери не мають права вимагати від банку повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими і надійними.    Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків грошових коштів (паїв) у статутний фонд. При цьому за кожним з учасників зберігається право власності на його частку капіталу, тобто банк не є власником капіталу.

   За секторами ринку, на яких функціонують банківські установи, всі банки можна поділити на: — міжнародні, що створюються за участі іноземного капіталу і можуть мати свої філії за кордоном, — міжрегіональні, які мають розгалужену мережу своїх філій та відділень по території країни, — регіональні, що обслуговують, як правило, клієнтів одного регіону (міста, району, області).     Залежно від діапазону операцій, що їх виконують комерційні банки, розрізняють: — універсальні банки, які виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам, — спеціалізовані банки    За функціональною спеціалізацією розрізняють банки інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні, облікові, депозитні. Інвестиційні та інноваційні банки акумулюють тимчасово вільні грошові кошти на тривалі строки (в тому числі шляхом облігаційних позик) і надають довгострокові кредити. Ощадні банки спеціалізуються на кредитуванні населення за рахунок залучення невеликих за розмірами строкових депозитів. Іпотечні банки здійснюють кредитні операції на тривалий строк, здебільшого під заставу нерухомості. Значна частка їхніх пасивів формується за рахунок власного капіталу і капіталу, мобілізованого шляхом випуску іпотечних облігацій. Облікові і депозитні банки історично спеціалізуються на здійсненні короткострокових депозитних і кредитних операцій. Тому в них серед активних операцій переважають кредитні та облікові операції з комерційними векселями, а серед пасивних — операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити до запитання. Усі банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині балансу вони обліковуються, їх прийнято поділяти на пасивні й активні.    Пасивні операції — це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених та позичених ресурсів.    Операції з формування власних ресурсів включають:  операції з формування статутного фонду банку;  операції з формування резервного фонду банку;  операції з формування страхових фондів банку;   операції з формування інших фондів банку спеціального призначення, які створюються за рахунок прибутку банку і використовуються відповідно до рішення, прийнятого вищою управлінською ланкою комерційного банку;   операції, пов’язані з формуванням і розподілом банківського прибутку.    Операції з формування залучених ресурсів називають пасивними депозитними операціями.

   Пасивні кредитні операції — це операції комерційного банку, пов’язані з отриманням кредитів на міжбанківському ринку (в інших комерційних банків та в НБУ). Комерційні банки в Україні можуть отримувати кредит в інших банків на визначених договорами умовах строком від одного дня (кредити овернайт) до декількох місяців. Крім власне міжбанківських кредитів, комерційні банки можуть звертатись за кредитом до кредитора в останній інстанції — Національного банку України, який надає ломбардні кредити (під заставу державних цінних паперів) та продає кредити через кредитні аукціони.    Активні операції — це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні фонди і товарно-матеріальні цінності. Отже, до активних операцій банків належать:   операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;   розрахункові операції, пов’язані з платежами клієнтів;  касові операції з приймання і видавання готівки;   кредитні операції, пов’язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;   інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;

2. Охарактеризуйте порядок відкриття та введення рахунків клієнті

Передумовою існування різних форм розрахунків є можливість відкрит­тя та ведення операцій за рахунками юридичних і фізичних осіб в устано­вах банків.Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встанов­люється нормативно-правовими актами НБУ¹ та іншими актами чинного законодавства, рахунки. Особливістю даного виду розрахунків є те, що вони, з одного боку, є засобом проведення розрахунків, а з іншого — мето­дом ведення бухгалтерського обліку в банках.Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємству на підставі заяви про відкриття рахунка.Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Депозитні рахунки підприємствам та їх відокремленим підрозділам відкриваються на підставі укладеного депозитного договору між власни­ком рахунка та установою банку на визначений у договорі строк. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закін­чення строку зберігання повертаються на поточний рахунок.Оформляють заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, разом з якою подають до установи банку:

•   свідоцтво (засвідчену нотаріально копію) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

•   належним чином зареєстрований статут або положення, засвідчене нотаріально чи реєструючим органом;

•   довідку, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

•   картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законо­давства чи установчих документів підприємства надано право розпо­рядження рахунком та підпису розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної підприєм­ству;

•   копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду Украї­ни, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний доку­мент.

Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунка укла­дається відповідно до Типового договору на обслуговування комерційним банком.

інші рахунки відкриваються на їх ім’я. 3а довіреністю підприємця, що зас­відчена нотаріально, рахунком підприємця можуть розпоряджатися інші особи.У договорі між банком та фізичною особою зазначається номер, дата та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу, адреса постійного місця проживання, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.Поточні рахунки закриваються в установах банку:

а)  на підставі заяви власника рахунка;

б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

в) на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства;

г) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунка.Закриття поточного рахунка за бажанням власника здійснюється на підставі його заяви.

3.Охарактеризуйте форми і способи безготівкових розрахунків,сферу використання та порядок проведення розрахункових операцій.

Платіжне це документ, за яким банк зобов'язу-доручення ється за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Платіжні доручення застосовуються як у місцевих, так й іногородніх розрахунках.

Дорученнями можуть проводитися:

-розрахунки за отримані товари та надані послуги;

-авансові платежі;

-розрахунки по нетоварних операціях;

-попередня оплата товарів і послуг та інші.

Порядок здійснення операції:

• у банку за кожним клієнтом складають протокол рішення у двох примірниках, який передбачає:

-зазначення сум платежів, які будуть оформлені векселями;

-укладення договору між обслуговуючим банком і векселедавцем;

-підписи керівників банку, підприємств і печатки;

-складають векселі в присутності представників банку зі строком платежу не більше 90 днів;

-банк дебітора формує векселі за банками кредиторів і складає відповідні реєстри (2 прим.);

-перший примірник реєстру та векселі спецзв'язком надсилають до банку кредитора;

-банк кредитора, отримавши векселі за реєстрами, звіряє суми отриманих векселів за кожним власником із сумами його платіжних вимог;

-закривається рахунок на повну суму;

-власнику віддають векселі під розписку на реєстрі;

-одночасно складається угода між банком та власником на інкасування векселів;

-при настанні строку платежу за векселем він оплачується.

Розрахунки по відкритому рахунку (планові платежі)

Розрахунки в порядку планових платежів застосовуються контрагентами, пов'язаними традиційними відносинами, при рівномірних і постійних, іноді взаємних, поставках. Сутність розрахунків полягає в періодичності платежів покупця постачальнику по мірі надходжень товарів і послуг, наприклад, 2 рази на тиждень. Цей вид розрахунків характеризується наступною оплатою товарів після їх поставки, тому він схожий на комерційне безпроцентне кредитування.

Перерахування планових платежів проводиться платіжними дорученнями, іноді чеками.

Планові платежі можуть виконуватися щоденно або періодично, в строки, погоджені між постачальником і покупцем. Строк укрупненого планового платежу призначається, як правило, на середній робочий день розрахункового періоду.

Суми кожного планового платежу встановлюються сторонами на наступний місяць (квартал), виходячи з періодичності платежів і обсягу поставок чи надання послуг.

При щоденних планових платежах їх розміри визначаються діленням суми поставок за місяць на кількість робочих днів банку в цьому періоді. При безперервному циклі виробництва і реалізації продукції сума планового платежу може розраховуватися, виходячи з числа календарних днів у місяці.

На кожний плановий платіж банку подається окремий документ.

Періодично, але не рідше одного разу на місяць покупець і постачальник уточнюють свої розрахунки на основі фактичного відпуску товару чи надання послуг і проводять перерахунки в порядку, обумовленому в угоді. При цьому різниця, яка виникла, може перераховуватися окремим дорученням або враховуватися при черговому плановому платежі. Уточнення розрахунків доці­льно прилучати до останнього платежу місяця з тим, щоб на звітну дату взаємна заборгованість сторін була мінімальною.

Інкасове доручення на безспірне списання коштів з рахунків платників

У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

Списання коштів з рахунків платників може проводитися двома способами:

— у безспірному порядку за розпорядженням стягувача за податковими та іншими обов'язковими бюджетними платежами і позабюджетні фонди, сум штрафів та ін. санкцій, митних платежів;

— у безспірному порядку за виконавчими документами. Можливе безакцептне списання коштів за рахунків платників на основі платіжних доручень одержувачів коштів.

Міжбанківські це система безготівкових розрахунків за розрахунки грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами чи їх клієнтами в процесі їх діяльності.

В Україні міжбанківські розрахунки здійснюються через:

— систему електронних платежів Національному банку України;

— внутрішньобанківські платіжні системи комерційного банку (філії);

— прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

Система електронних міжбанківських розрахунків (СЕП) —це державна система міжбанківських розрахунків; комплекс програмно-технічних засобів, призначених для використання міжба- нківських розрахунків їх учасниками із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, обробки та захисту інформації.

Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України.

Національний банк України відіграє визначальну роль у впровадженні і функціонуванні системи електронних міжбанківських розрахунків. Усі такі розрахунки здійснюються за участю установ Національного банку України. Національний банк забезпечує функціонування системи електронних платежів шляхом надання всім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації, гарантує надійність, безпеку СЕП, відповідає за нагляд за платіжною системою. Система електронних платежів є власністю Національного банку України.

Нині усі комерційні банки України (їх філії, управління тощо) об'єднані в єдину платіжну систему — внутрішньобанківську (ВПС). Це програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення пла­тежів і розрахунків за дорученням один одного.

Прямі кореспондентські відносини

Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком з територіальним управлінням НБУ на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку з іншими банками.