
- •3.1. Принципи економічного аналізу
- •2. Амортизація основних засобів та методи їх нарахування
- •Математичні методи в економічному аналізі
- •Аналіз беззбитковості в роботі підприємств
- •2. Елімінування
- •.2.1. Розподіл прибутку підприємства
- •5.1.1. Облік товарів. Торгова націнка. (рах. №28).
- •Особливості оцінки зовнішньоекономічних процесів
- •Форми і системи оплати праці на підприємстві
- •2. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними фінансової звітності
- •Порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків
- •1.. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
- •5.3.1. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
- •2. Ліквідність підприємства
- •5.2.3. Синтетичний і аналітичний облік реалізації продукції, товарів, робіт та послуг
- •Де ведеться бухгалтерський облік доходів від реалізації?
- •Де ведеться облік собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг?
- •Де ведеться облік витрат на збут?
- •Як правильно відобразити в обліку операції зі здійснення виїзної торгівлі?
- •Які особливості обліку реалізації товарів ?
- •2. Аналіз трудомісткості продукції
- •Поточні виплати працівникам
- •Виплати при звільненні
- •Виплати по закінченні трудової діяльності
- •Інші виплати працівникам
- •1. Сутність зведеної фінансової звітності
- •2. Порядок складання і подання зведеної звітності
- •. Групування витрат за статтями та елементами
- •Облік витрат на ремонт основних засобів
- •Білет 28. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •4. Організація аналітичного і синтетичного обліку необоротних активів
- •Основні засоби
- •2Аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства
- •Фінансові інвестиції та основні принципи їх оцінки й обліку
5.3.1. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
Прибуток відображає загальний фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Найважливіший складник загальної величини прибутку - це прибуток від реалізації продукції, величина якої формується під впливом таких показників-факторів: обсяг реалізації; структура продукції; відпускні ціни на сировину, матеріали, паливо, тарифи на енергію та перевезення; рівень витрат матеріальних і трудових ресурсів тощо.
Білет 13
Здійснюючи продаж продукції, підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якби продукція завжди продавалася за готівку, надходження грошових коштів було б постійним, але обмеженим. При продажу в кредит активізується реалізація товарів, робіт, послуг, але грошові надходження за рахунками відкладаються на час погашення дебіторської заборгованості.
Дебіторська заборгованість (receivables- амер.; debt, debtors - англ.) містить у собі всі вимоги підприємства до інших юридичних чи фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. Це заборгованість перед підприємством за відвантажені, але не оплачені товари, надані послуги та з інших операцій. Вона буває двох видів: торговельна (операційна) і особлива (поопераційна). Залежно від терміну погашення дебіторська заборгованість може бути:
o короткостроковою - поточною (current receivables), яка має бути погашена впродовж одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік;
o довгостроковою - непоточною (noncurrent receivables).
Торговельна (операційна) дебіторська заборгованість виникає в процесі звичайної операційної діяльності компанії за умови продажу товарів чи надання послуг в кредит. Такий кредит називають комерційним кредитом. На відміну від попередньої оплати, ця форма є поширеною у міжнародній практиці. Відповідно до умов договору, клієнт сплачує заборгованість через 15, 30, 45 або 60 і більше днів, що сприяє розвитку торгівлі. Заборгованість по торговельних операціях відображається на рахунках "Рахунки до отримання", які підтверджуються рахунками-фактурами, та "Векселі отримані", які підтверджуються офіційними борговими зобов'язаннями. Облік торговельних операцій з використанням "Рахунків до отримання" докладно розглядається у розділі 4 "Облік матеріально-виробничих запасів".
Особлива (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від операцій, не пов'язаних з операційною діяльністю підприємства. До неї відносяться позики та аванси, видані працівникам або філіям компанії, депозити для покриття потенційних збитків, депозити, як гарантія платежу, дивіденди і відсотки до отримання тощо. Вона відображається в обліку під відповідними назвами і не включається до торговельної дебіторської заборгованості.
В окремих випадках, коли рахунки до отримання мають кредитове сальдо в результаті передоплати або помилкової переплати покупців, вони мають бути перекласифіковані і відображені у Балансі як поточні зобов'язання.
Головними питаннями, що виникають в організації обліку дебіторської заборгованості, є її визнання, оцінка та інкасація. У свою чергу, можливість інкасації дебіторської заборгованості впливає на її визнання і оцінку. Щоб зрозуміти ці питання у взаємозв'язку, необхідно з'ясувати порядок обліку наданих знижок і повернення проданих товарів, а також методику розрахунку та обліку резерву сумнівних боргів.