- •1.Лексикологія, її розділи. Пряме і переносне значення слова. Багатозначні слова. Синоніми, антоніми, їх стилістичне використання.
- •1.Поняття про фразеологію. Фразеологізми, їх класифікація. Джерела, стилістична роль фразеологізмів.
- •1.Прикметник, його значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Лексико-граматичні групи прикм.Ступені порівняння якісних прикм. Відмінювання прикм., тверда і м'яка група. Правопис складних прикм.
- •1.Займенник. Розряди займенників. Правопис неозначених і заперечних займенників. Особливості відмінювання особових займенників.
- •1.Числівник, його значення. Розряди кількісних числівників за значенням і будовою. Особливості відмінювання числівників 40,90,100.
- •Головні члени речення. Підмет, способи його вираження. Присудок, способи його вираження. Простий і складений дієслівний присудок.
- •1.Другорядні члени речення,їх роль у побудові речень. Додаток прямий і непрямий. Означення як другорядний член речення. Узгоджені і неузгоджені означення.
- •1. Обставина, як другорядний член речення. Способи вираження обставин. Поділ обставин за значенням.
- •1.Звертання форми вираження звертання в українській мові розділові знаки при звертанні. Вставні слова і речення.
- •1.Поняття про складносурядне речення. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Головна і підрядна часини. Сполучники підрядності, сполучні слова.
- •1. Загальна характеристика складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з підрядними означальними частинами, і підрядно з’ясувальною частиною.
- •1.Складнопідрядне речення з підрядними обставинами. Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу, допустовими, наслідковими, способу дії, мети, умови, причини.
- •1.Складні безсполучникові речення. Розділові знаки у складних безсполучникових реченнях.
- •1.Поняття про пряму мову. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови на непряму. Розділові знаки при цитаті.
Головні члени речення. Підмет, способи його вираження. Присудок, способи його вираження. Простий і складений дієслівний присудок.
Всі слова у реченні виступають певними членами речення, їх прийнято називати словоформами. Пр: Навколо села розкинулись широкі лани.
Члени речення поділяються на головні та другорядні.
Головні – підмет і присудок, які утворюють у речені предикативний центр або граматичну основу. Другорядні – це такі слова, які уточнюють, конкретизують підмет і присудок, і наповнюють речення. Пр.: у блакитному зимовому небі сяє скуте сонце.
Підмет – це головний член речення, який означає те, про що говориться у речені, і відповідає на питання хто? Що? Пр.: ластівки прилітають до годівнички. Діти підсипають їм крихти.
За будовою підмет простий і складений. Простий скл. З 1 слова. Складений – виражений словосполученням, реченням. Пр.: я подарую тобі яблука з нашого саду.
Підмет у речені може бути виражений різними частинами мови (6).
Присудок – це головний член речення, який означає те, про що в речені говориться про підмет і відповідає на питання що робить? Що з ним робиться? Пр.: сьогодні день вже тепліший.
З способом вираження присудки бувають 3 типів: простий дієслівний-це такий, який виражено 1 дієсловом, будь якого часу, особи та числа (що робить?); складений дієслівний – скл. З 2 дієслів: інфінітива та допоміжного дієслова, інфінітив називає дію, а допоміжне вказує на час, особу, число. (що буде робити?); складенний іменний – скл. З ім.., прикм., займ., дієприкм. Та допоміжного дієслова (був, є, буде). (хто він є?) допоміжне слово є в такому присудкові часто пропускається. Пр.: літо – чудова пора року. Маленька дівчинка безпорадна і заплакана.
Найефективнішим методом формування граматичної правильності мови е дид\ігри. Групи дид\ігор для формування граматичної правильності мовлення: 1)дид\ігри на формування вміння дітей відмінювати іменники множини в давальному відмінку («Чого не стало?»,); 2)на відмінювання іменників множини в називному відмінку («Що зміни¬лось?»,); 3)на відмінювання іменників однини і множини у знахід¬ному відмінку («Що я бачив»); 4)на вживання роду іменників («Одягти ля¬льку»); 5)на вживання невідмінюва¬них іменників («Що я чув по ра¬діо»); на вживання дієслів («Що ми робимо?»); на узгодження числівників з іменниками («Що змінилось?»).
Крім дидактичних ігор застосовують дид\впра¬ви, які доступні дітям старшого дошкільного віку. Висо¬ко оцінював дидактичні вправи К. Д. Ушинський. В його книзі «Рідне слово» зібрано чимало корисних вправ для розвитку мовлення дітей. Великого значення дид\вправам надавала і Є. І. Тихєєва, яка розробила цілу систему дидактичних вправ для розвитку мови дошкільнят. У дошкільній пе¬дагогіці визначено педагогічні вимоги до дидактичних вправ, що використовуються в роботі з дітьми: а)правильний підбір дидактичної вправи відповідно до помилок, які зустрічаються в дитячому мовленні; б)дидактична вправа повинна мати чітко визначену мету, основне навчальне завдання; в)матеріал до дидактичної вправи повинен підбира¬тись так, щоб діти мали можливість зіставити правильні і неправильні форми; щоб в ньому були не тільки ті гра¬матичні форми, в яких діти допускають помилки, а й інші близькі граматичні форми, раніше засвоєні дітьми (чер¬воне яблуко); г)кожна дидактична вправа повинна збуджувати ди¬тячу думку, сприяти розвитку мислення.
Вправи на словотворення. їх мета — формування ін¬тересу до слова, розвиток критичного ставлення до мови, пошук серед різних варіантів слів граматично правиль¬ного слова. Це такі вправи:Утворення іменників за допомогою суфіксів («Хто у нього мама»). Вправи на словозміну: 1.Відмінювання дієслівних форм (бігати — біжу та ін.). Наприклад, вихователь говорить: Ми ходимо. Як ти скажеш про себе? (Я ходжу.) 2.Узгодження числівників і прикметників з іменниками: Червоний олівець. Про що можна сказати черво¬ний? (Червона квітка) 3.Відмінювання іменників:Качка кличе кого? (Каченят.) 4.Відмінювання займенників: У мене лялька. Як сказати про Оксану?У неї лялька. 5.Вживання часу дієслів:Що я (ти, він, вони, ми) роблю?
Дид\вправи на удосконалення синтаксичної сторони мови. Після розгляду картинки дитиною вихова¬тель ставить запитання: Кого ти бачиш на картинці? Що вони роблять?
У дитячому садку формування граматичної правиль¬ності мови відбувається на комплексних і тематичних заняттях. Комплексні заняття проводять два рази на мі¬сяць, тематичні — один раз у квартал. На комплексних заняттях використовуються в ос¬новному дид\вправи та ігри.
Білет №20
