1.Складні безсполучникові речення. Розділові знаки у складних безсполучникових реченнях.

Безсполучниковим – називається таке складне речення, компоненти якого об’єднані в олне змістовне й синтаксичне ціле інтонацією, паузами, ритмом тощо. Безсполучникові речення поділяються на конструкції з однотипними й різнотипними взаємозалежними частинами. Складне речення частина якого поєднуються лише за допомогою інтонації і співвідносяться з сурядними відношеннями, називається безсполучниковим реченням з одночленими частинами(Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють між ярами над степами верби зеленіють.)Складне реченя, частини якого поєднуються за допомогою інтонації і співвідносяться з підрядними відношеннями, називається безсполучниковим реченням з різнотипними частинами (Працюватимеш вволю – матимеш долю.). У конструкціях із різнтипними частинами можуть бути вираженні відношення, співвідносні з відповідними підрядними: причинові, причиново-наслідкові, умовні, часові, міри й ступеня, способу дії, з’ясувальні.

Розділові знаки: Крапку з комою ставимо: між самостійними змістом частинами безсполучникового речення наприклад; На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє.

Двокрапку ставимо:

1.Якщо в безсполучниковому складному реченні наступне розкриває зміст попереднього речення, наприклад; Погасли вечірні огні: усі спочивають у сні.

2.Якщо в першій частині безсполучникового складного речення є слова так, такий, одно й т. ін., зміст яких розкривається у другій частині: Здавна в Кавунівці так повелося: старі дома, а молодь здебільшого на марганцях.

3.Між двома реченнями, якщо в першому є слова бачити, дивитися, чути, розуміти й т. ін., які попереджають про викладання певного факту в наступному реченні.(Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить: у хаті, за столом сидять гості – учитель та селяни.)

2.

Читання є складною аналітико-синтетичною діяльні¬стю. Основою для оволодіння цією діяльністю є добре розвинений фо¬нематичний слух та знання про окремі мовні одиниці, одержані дітьми в попередніх групах. Уся робота з на¬вчання грамоти будується з участю процесів аналізу і синтезу. Аналітична діяльність дітей полягає у виділенні ними речень із зв'язного мовлення, поділу речення" на слова, слів — на склади, виділення зі складу певного звука, позначення його буквою, ознайомлення з великою та малою літерами.

Синтетична діяльність полягає в складанні складів і слів з букв розрізної азбуки, читання складів і слів, по-тім і речень у книзі, таблицях, з дошки.

Прийоми ознайомлення дітей з буквою: 1.Пояснення зовнішньої букви на картках. 2.Обмальовування трафаретів. 3.Заштриховування контурів букви. 4.Викладання букви із природного матеріалу. 5.Малювання на піску, снігу. 6.Прийом злиття.

Вихователь використовує різні прийоми для форму¬вання навичок злитого читання. На етапі звукового аналізу діти повинні засвоїти вміння сприймати звуки в слові в тому порядку, в якому вони звучать в живому слові, вміти встановлювати послідовність звуків у словах різної структури. Для навчання злитому читанню можна використати такий методичний прийом, як звукова лінійка. В одно¬му «віконці» фіксується нововивчена буква на позначен¬ня приголосного звука, в іншому (поряд) вихователь поступово розміщує всі уже знайомі дітям букви на по-значення голосних звуків

Білет №30