Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
державний українська.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
244.22 Кб
Скачать

1.Складнопідрядне речення з підрядними обставинами. Складнопідрядні речення з підрядними місця і часу, допустовими, наслідковими, способу дії, мети, умови, причини.

СКЛАДНОПІДРЯДНИМИ-називаються речення,частини яких нерівноправні за змістом,поєднуються відповідною інтонацією та сполучниками підрядності і сполучними словами. Одна з частин є незалежною,її називають головним реченням. Від головного речення ставиться питання. На поставлене питання відповідає залежне речення. Його називають підрядним. Наприклад: Не дві ночі карі очі Любо цілувала(до якого часу?).

Підрядні речення:поєднуються з головними за допомогою сполучників підрядності(що,щоб,як,якби,бо,мов,немов,хоч,тому що,через те що,дарма що, незважаючи на те,що,ніж,хай)та сполучних слів(хто,що,який.чий,котрий.де,куди,звідки,чому). Підрядні речення можуть стояти після головного речення(частіше),всередині головного,а також перед головним.

Види складнопідрядних речень

1)ОЗНАЧАЛЬНІ-речення виконують функцію розгорнутого означення до якогось члена головного речення,вираженого іменником або іншим словом,вжитим замість іменника. Вони відповідають на питання який? І приєднується до головного речення за допомогою сполучних слів який,що,де,коли,звідки,куди та сполучників що,наче,ніби,як,щоб: Я єсть народ,якого правди сила ніким звойована ще не була.

2)З`ЯСУВАЛЬНІ- основною ознакою є те ,що підрядні речення відносяться до дієслів(іменників та прикметників) зі значенням мовлення ,мислення,сприймання,почування,волевиявлення тощо і розкривають їх зміст,тобто з`ясовують. Такими відносними словами у головному реченні можуть бути говорити,казати,розповідати,думати,слухати та аналогічні. Підрядні з`ясувальні речення з головними поєднуються за допомогою сполучників хто,який,чий,котрий,де,куди,як.коли.

1 способу дії-вражають спосіб дії головного речення і відповідають на питання як?яким способом? Вони поєднуються до головного речення сполучниками як,ніби,наче,мов.

2порівняльні-речення утворюють дію,виражену в головному р

2.

Дослідження психологів і педагогів аргументовано до-вели, що п'ятий і шостий роки життя є періодом най¬вищої мовної обдарованості, зокрема особливої спри¬йнятливості до звукової діяльності мови. Тому знайомити дошкільників із звуковою системою рідної мови необ¬хідно з молодшого і середнього віку. Сенсорною осно¬вою цієї діяльності е добре розвинене «фонематичне сприймання» (Д. Б. Ельконін). Фонематичне сприймання — це здатність сприймати на слух, пізнавати, точно диференціювати та відтворювати всі звуки, встановлю¬вати наявність та послідовність звуків у словах.

Фонематичний мовний слух починає формуватися у дитини досить рано. Уже на третьому-четвертому тижні життя дитина виділяє мову людини з інших звукових подразників. Спочатку вона реагує на інтонацію, потім особливого значення для дитини набуває ритм, і тільки після цього, в кінці першого року життя, вона починає розрізняти слова за їх звуковим складом.

Раціональне навчання дітей читанню і письму на ос¬нові звукобуквеного принципу вимагає вміння дітей роз¬кладати слова на звуки і встановлювати порядок звуків у слові, тобто піддавати аналізу звукову структуру сло¬ва. Високий рівень розвитку фонематичного слуху у ді¬тей уже в ранньому віці не приводить, однак, до такої дії, хоч є її основою. Елементарної сенсорної мовно-слу¬хової функції досить для практики мовного спілкування і недосить для оволодіння читанням і письмом.

Рівень розвитку мовного слуху в грамотної людини інший, ніж у неграмотної. У ході навчання грамоти мов¬ний слух перебудовується.

Підготовча робота до оволодіння звуковим аналізом слова проводиться на 4-5 році життя. На 4-му році навчання спрямовано на розвиток мовного слуху (вміння чути, впізнавати, розрізняти і ро¬зуміти слова і речення, розрізняти і впізнавати звуки мо¬ви), на практичне ознайомлення з термінами «слово», «звук».

Діти п'ятого року життя виявляють більший інтерес до звуків і звукових слів. Дітей залучають до звукового аналізу слів. Вони мають вміти визначати кількість звуків у словах, інтонацією виділяти ії в ігрових вправах, знати, що слова складаються з звуків.

Білет №29