Дифузний токсичний зоб.

Базедова хвороба – гіперфункція щитоподібної залози з її гіперплазією та гіпертрофією, зі змінами інших органів під впливом тіреоїдних гормонів. Ч:Ж=1:5 чи 1:7.

Етологія – утворення тіреоїдстимулювальних антитіл (глобулінів), що вступають у конкуренцію з тиротропіном за його рецептори і стимулюють утворення тиреоїдних гормонів (аутоагресія, все інше – провокуючі фактори).

Діагностика – ознаки клінічні + зоб.

Лабораторні: трийодтиронін, тироксин - ;

тиротропін - ,

збільшення титру тиреоїдстимулюючих антитіл;

радіонуклідне поглинання J;

сканування залози.

Лікування - основний принцип – пригнічення функції щитоподібної залози шляхом зменшення синтезу гормонів медикаментозниме, радіоактивним за допомогою J131 і хірургічним шляхом.

Медикаментозне – завжди (при комбінації).

- похідні тіонамідів (тіосечовини) пригнічують синтез тиреоїдних гормонів. Зв’язують ферменти, що переводять моно- в дийодтиронін.

Це похідні імідазолу – карбімазол, тіамазол (мерказоліл) від 15 мг до 60 мг і більше на добу з поступовим переходом через 2 місяцІ на підтримуючі дози. лікування триває до 1,5 роки. Впливає лейкопенічно, тому обережно з саліцилатами, сульфаніламідами. Швидко всмоктується, пік у плазмі через 1-2 год. Накопичується в ЩЗ (в 100 раз більше, ніж у плазмі). Т 1/2 - 4-6 год. Вживають препарат 1-2 рази на добу, але призначають 3 рази на день (20-60 мг). Побічні реакції – алергічний висип, васкуліти, нудота, температура, жовтяниця, агранулоцитоз.

Перхлорат калію слабший, ніж мерказоліл – 800 – 1000 мг/добу, підтримуюча 100-600 мг/добу.

Сучасний препарат – похідне тіоурацилу – пропілтіоурацил (пропіцил).

При непереносимості – для нетривалого лікування йодиди. зменшують поглинання щитоподібною залозою І, блокують пероксидазу, вихід Т₃ і Т₄ в кров.

Розчин Люголя (І – 1 частина, КІ – 2 частини, вода 17 частин) – 6 мг у 1 мл, по 50 кр на добу.

Таблетки мікройодиду - І – 1 частина, КІ – 10 частин.

Антиструмін – 1 мг КІ в таблетці.

Побічні ефекти – йодизм, алергія (виділяється І через слизові оболонки бронхів, шлунка, тоді треба пити підсолену воду, NaCl витісняє йод).

- літій і його солі – мембраностабілізатор, зменшує вихід Т₃ і Т4 з щитоподібної залози. Літію карбонат (для нетривалого лікування) по 0,3 г 1-5 табл. на добу.

Побічні ефекти – нудота, посилення тремору, ушкодження нирок. Він антидепресор (нормотимія) – дає сонливість. Проникає через плаценту.

• фенобарбітал – впливає на вміст Т3 і Т4, прискорює метаболізм тироксину.

• ГКС – при значній активації аутоімунного процесу

дексаметазон до 8 мг/24 год

преднізолон 20-30 мг/24 год

Вони мають і пряму антитіреоїдну дію (пригнічують перетворення Т3 в Т4) Кожні 5 днів дозу зменшують на 5 мг.

• β-блокатори – знімають вплив катехоламінів: обзідан 40 мг 4р/д, поступово зменшують. Для ліквідації нервово-вегетативних проявів – симпатиколітики – резерпін 0,2-1,5 мг/добу.

• При збудженні – триоксазин, нозепам.

• При зниженні Т-системи імунітету додають левамізол по 150 мг 3 р. підряд з перервою в 4 дні.

• При кахексії – ретаболіл.