ОлЛекція №6. Фармакотерапія захворювань ендокринної системи
Ендокринна система – це залози внутрішньої секреції (гіпофіз, щитовидна залоза, прищитоподібна залоза, наднирники і статеві залози), які виділяють гормони, що безпосередньо поступають в кровоносну систему і грають важливу роль в гуморальній регуляції різних функцій. Гіпофіз тісно анатомічно і функціонально зв’язаний з гіпоталамічною ділянкою проміжного мозку, утворюючи гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка є основним зв’язуючим ланцюгом між ЦНС і залозами внутрішньої секреції і є головним нейрогуморальним регулятором вегетативних функцій організму.
Гіпоталамус ведучий в підтримці постійності внутрішнього середовища – гомеостазу. Контролює всі інші залози. Гіпоталамус виділяє гіпоталамічні нейрогормони, які поступають у гіпофіз і сприяють виділенню тропних гормонів передньої долі гіпофіза, потім поступають в кров, регулюють функцію периферичних ендокринних органів-мішеней.
Вплив гіпоталамо-гіпофізарних гормонів на інші ендокринні залози, органи і тканини
Гормони гіпоталамуса |
Кортиколіберин |
Тироліберин |
Фолліберин Люліберин |
Пролакто-ліберин(+) Пролакто-статин (–) |
Сомато-ліберин (+) Сомато-статин (–) |
Гормони гіпофіза |
Адрено-кортикотропний |
Тиреотроп-ний |
Фолікулости-мулюючий, лютеїнізу-ючий |
Лакто-тропний |
Сомато-тропний |
Периферичні ендокринні залози (ПЕЗ) |
Кора наднирників |
Щитоподібна залоза |
Статеві зало-зи (жіночі, чоловічі) |
|
|
Гормони ПЕЗ |
Кортикосте-роїди (глюко-кортикоїди) |
Тироксин, трийодти-ронин |
Естрогени, гестагени, андрогени |
|
|
Органи і тканини |
Обмін речовин (вуглеводів, білків, жирів, водно-солевий); протизапальна та імуно-депресивна дія |
Стимуляція обміну речовин; регуляція росту і розвитку |
Розвиток ста-тевих органів і вторинних статевих оз-нак; овогенез, сперматогенез |
Молочні залози (лактація) |
Органи і тканини, що ростуть |
Взаємодія гормонів з рецепторами клітинних мембран
ГОРМОНИ
цАМФ
КІНАЗИ
Між ендокринними залозами і гіпоталамусом є зворотний зв’язок.
Г. Сельє (1936 р.) описав адаптаційний синдром – під впливом стресових факторів (страх, біль і т. д.). Тут грає роль гіпотламо-гіпофізарно-адреналова система. АКТГ, глюкокортикоїди, КА – енергетичні процеси, стійкість до екстремальних ситуацій.
Механізм дії гормонів – на рівні цитоплазматичної мембрани або внутрішньоклітинна дія.
Специфічні рецептори на зовнішній поверхні.
Стимуляція аденілатциклази, підвищення активності цАМФ, активація протеїнкіназ і різні процеси.
Інсулін змінює проникливість глюкози через мембрану.
Стероїди, щитоподібна залоза транспортують всередину клітини і реагують з ДНК і РНК.