Коди схем

Найменування і код схем визначаються їх видом і типом. Найменування схеми комбінованою визначають комбінацією видів і типів схеми. Найменування схеми об'єднаною визначають видом схеми і об'єднаними типами схеми.

Код схеми повинен складатися з буквеної частини, що визначає вид схеми, і цифрової частині, що визначає тип схеми.

Види схем позначають буквами:

• електричні  – Э;

• гідравлічні  – Г;

• пневматичні  – П;

• газові (окрім пневматичних)  – X;

• кінематичні  – К;

• вакуумні  – В;

• оптичні  – Л;

• енергетичні  – Р;

• розділення  – Е;

• комбіновані  – С.

Типи схем позначають цифрами:

• структурні  – 1;

• функціональні  – 2;

• принципові (повні)  – 3;

• з'єднань (монтажні)  – 4;

• підключення  – 5;

• загальні  – 6;

• розташування  – 7;

• об'єднані  – 0;

Наприклад, схема електрична принципова  – Е3; схема гідравлічна з'єднань  – Г4; схема розділення структурна  – E1; схема електрогідравлічна принципова  – С3; схема електрогідропневмокінематична принципова – С3; схема електрична з'єднань і підключення  – Е0; схема гідравлічна структурна, принципова і з'єднань  – ГО. Приклади виконання окремих видів схем наведені на рисунках.

ІІІ. Побудова електричної принципової схеми. електронних компонентів

Електрична принципова схема  (ГОСТ 2.702–75 [9]) є видом електричної схеми виробу, що дає найповніше уявлення про склад і принцип його роботи. При виконанні схем цифрової обчислювальної техніки керуються ГОСТ 2.708–81[10]. Цей вид кресленика не враховує габаритних розмірів і реального розташування деталей об'єкта. За рівнем абстракції принципові електричні схеми займають середню позицію між функціональними і монтажними схемами і позначаються у шифрі основного напису символами Э3.

На принциповій електричній схемі (ГОСТ 2.709–89 [11]) зображуються всі складові частини виробу і зв'язки між ними, та елементи, якими закінчуються вхідні та вихідні ланки електричних кіл (роз'єми, затискачі і т.п.).

Призначення і зміст схеми

Принципові електричні схеми призначенні для повного відображення взаємозв'язків пристроїв з урахуванням принципів їх дії і послідовності роботи. На принципових електричних схемах електричні елементи зображують за допомогою умовних позначень, а також вказують лінії зв'язків між ними, блоками та модулями. На схемі, також, розміщується наступна інформація: умовне зображення принципу роботи функціональних вузлів, пояснювальні написи, частини окремих елементів, діаграми переключення контактів, а також перелік використовуваних в даній схемі пристроїв.

Правила виконання Загальні вказівки

Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкненому стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим, для якого виконується схема.

Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою графічних умовних познак згідно з діючими державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною, зручною для читання.

Схеми рекомендується виконувати рядковим способом: графічні умовні познаки пристроїв та їх складових частин, які входять в один ланцюг, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі ланцюги у вигляді паралельних горизонтальних чи вертикальних рядків.

Елементи, що у виробі використовуються частково, допускається зображати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються. Виводи невикористаних частин графічних умовних познак слід креслити короткими лініями або взагалі не показувати.

Допускається зливати в одну лінію декілька електрично незв'язаних ліній зв'язку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними познаками (цифровими або літерно–цифровими).

На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних контурів пристроїв (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні умовні познаки, які повинні бути нанесені на виріб, розміщують біля відповідних елементів в лапках.

Графічні умовні познаки вхідних та вихідних елементів – з'єднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні познаки елементів, які вони замінюють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.