7.Особливості навчально-матеріальної бази профільного і професійного навчання в сільській школі та мнвк.

Сільська школа — це унікальне явище, тому що школа в селі — це культурний, освітній центр, який несе духовність і традиції, національну ментальність і звичаї народу. Якщо живе школа, триває життя села. А сьогодні, на жаль, у багатьох селах через складну демографічну ситуацію школи закриваються.

Найбільш поширеними в сільській місцевості є малокомплектні школи.

Малокомплектною вважається школа з континген­том учнів до 10 чоловік, неповна середня школа — до 40 чоловік, середня — до 100. Варто зауважити, що така градація не відображає повною мірою специфіки цих шкіл.

У малокомплектній школі один учитель працює одночасно з учнями кількох класів.

У малочисельній школі система, методи, засоби управління, організація педагогічних кадрів визнача­ється малою кількістю учнів у класі — від 3 до 10 осіб.

З огляду на таку кількість учнів малочисельна школа повинна бути в зоні підвищеної уваги керів­ників, учених, методичних служб, ВНЗ, які готують педагогічні кадри. Адже не можна застосовувати однакові способи управління педагогічним процесом у школах, де навчається 1000—1500 учнів, і в школі, де їх усього 30—70.

При плануванні уроку в малочисельній школі вчитель повинен враховувати специфіку малих груп:

• надмірний контроль є причиною появи почуття страху, стресу в учнів; наслідок цього — байдуже ставлення школярів до завдань уроку;

• збільшується навантаження на психіку дитини в результаті дискомфорту й напруженості через необ­хідність постійно бути готовому до відповіді;

• помітно знижується потреба учнів у самостійних діях через посилений контроль з боку вчителя.

Недоліки або трудно­щі в організації навчально-виховного процесу в мало­чисельній школі, зокрема:

• віддаленість від райцентру зумовлює певну «самотність» сільського вчителя (у плані обміну творчими задумами, досвідом);

• учи­тель змушений готуватися до викладання декількох предметів;

• дефіцит наочного приладдя, відсутність програм, підручників, методичних посібників, які б ураховували специфіку як малокомплектної, так і малочисельної школи.

Сьогодні для роботи в малочисельній сільській школі потрібні вчителі з широким діапазоном під­готовки. Адресна підготовка фахівців для сільської школи повинна стати важливим напрямом у про­грамах ВНЗ. Варто ввести в навчальні плани, напри­клад, спецкурс «Сільська малочисельна школа», щоб розкрити зміст організаційно-методичних проблем такого навчального закладу, зокрема, специфіки впровадження профільного навчання.

Концепція загальної середньої освіти визначає такі форми профільного навчання: «... у сільських районах, де школи не мають паралельних класів, для забезпечення профільного навчання перспективним є створення опорної старшої школи з пришкільним інтернатом, поширення форм дистанційного про­фільного навчання обдарованої молоді, створення при вищих навчальних закладах курсів для учнів сільської місцевості».

Профільна школа повинна максимально забезпечити якість навчання, допомогти учневі зміцнити свою впевненість у власному виборі. Отримати основні загальні відомості про вибраний профіль, його реалізацію в житті. Вибрати профіль означає зробити перший крок до вибору професії. Опитування, проведене в 10-х класах, показа­ло, що після розподілу школярів за профілями та виявлення їхніх професійних інтересів і нахилів, збільшується рівень сформованості професійного самовизначення.