Лекція № 11

Тема 11. Навчально-матеріальна база технологічної освіти. План.

1. Особливості створення навчально-матеріальної бази для технологічної підготовки.

2. Положення про навчальні майстерні та вимоги до них.

3. Обладнання майстерень.

4. Основні ергономічні вимоги до робочого місця учнів та вчителя.

5. Атестація робочих місць учнів.

6. Вимоги до матеріальної бази профільного і професійного навчання. С.

7. Особливості навчально-матеріальної бази профільного і професійного навчання в сільській школі та МНВК.

1. Особливості створення навчально-матеріальної бази для технологічної підготовки.

Успіх занять трудового навчання багато в чому визначає їх матеріально-технічне забезпечення. У сучасних умовах це — один з найбільш вразливих чинників організації навчання технології. Порівнюючи коли учень не працює на уроці і навпаки, коли він залучений в творчу роботу, час занять буквально «пролітає» і дзвінок, що сповіщає закінчення уроку, сприймається як небажаний.

В значній мірі залежність викладача від матеріальної забезпеченості можна понизити за рахунок ретельного підбору об'єктів праці школярів. Виготовлення виробів з дерева, наприклад, можливо там, де знайдуться дошки достатньої ширини і товщини, бруски і т.п. Потрібно вибирати прості вироби, коли кожна окрема деталь не вимагає значних витрат матеріалів, а сам виріб компонується з ряду простих елементів.

При виборі простого об’єкту праці, який порівняно не потребує багато матеріалу, може виявитися не цікавим для учнів, а цікавий у виготовленні не можливо забезпечити заготовками. Пошук оптимального варіанту повинен здійснюватися не тільки вчителем, а й учнями. Насправді, є немало видань, де розповідається про цікавих і, головне, корисних і прийнятних до реалізації виробів. Досить погортати розділ «Маленькі хитрощі» в журналі «Наука і життя» або сторінки журналів «Я сам, я сама», «Кельма», «Умілі руки» і ін., щоб із здивуванням виявити масу дійсно цікавих для школярів об'єктів діяльності. Якщо при цьому будуть продумані питання реалізації з подальшим заповненням інструментальної і заготовчої бази шкільної майстерні (кабінету трудового навчання), то багато проблем шкільного вчителя будуть зняті.

Ще цікавіше можуть бути організовані заняття, коли для вибору виробу притягується творчий потенціал групи (класу). Адже на найпростіших операціях (скажімо, стругання або різання деревини) потрібно учити дітей перенесенню знань, умінням робити узагальнення. Покажемо, як це робиться при вивченні найпоширеніших операцій деревообробки. Ознайомивши учнів з інструментами і їх параметрами, особливостями ріжучих частин, необхідно створити ситуацію для творчої діяльності. Звичайно, іноді педагогу доводиться давати поштовх до діяльності, але у багатьох випадках мислення учнів приводить до розробки конструкції, де використаний їх побутовий досвід і спостережливість. Вчитель говорить: «Ви, напевно, помічали, що, входячи у коридор з покупками, людина насамперед починає шукати місце, куди їх покласти. Звичайно в невеликих коридорах немає зайвих меблів, а сумки потрібно все ж таки кудись поставити. Як вирішити ситуацію?»

В результаті колективного обговорення народжується виріб. Найцікавіше, що вислови учнів, їх рішення часто несподівані для самого вчителя. Адже ми звикли до ним відноситися як до дітей, з висоти свого віку, досвіду. А вони — особистості, і це повинно бути засвоєно вчителем технології. Над таким виробом учні працюють з задоволенням, самі придумують деталі технологій, збірки.

Комплексний підхід в повідомленні знань, формуванні умінь і навиків для усвідомленої самостійної роботи обов'язково активізує творчу діяльність учнів.

Таким чином, вибір об'єктів праці, співпадаючих з бажаннями учнів їх виготовляти, забезпечений матеріально і що охоплює тематику розділів програми, може бути дуже різноманітним. Вчитель технології має в своєму розпорядженні широкі можливості варіативності і підбору індивідуальних завдань з урахуванням диференційованого підходу.

Але в «Технології» є ряд розділів, де фронтальне забезпечення об'єктами абсолютно неможливе. До них відносяться: «Будівельні ремонтно-обробні роботи» і «Культура удома. Інтер'єр житла». Природно, виникають питання організації роботи школярів, оскільки одне лише перелік їх може викликати у вчителя бажання виключити їх проведення. Ми пропонуємо для таких розділів використовувати стендовий метод навчання, коли об'єктом трудової діяльності школяра є робочий тренажер, що є точною імітацією віконної рами або дверного пройому для малярних робіт, дерев'яної площини, підготовленої під обштукатурювання, і т.п. Щити, з'єднуються між собою шарнірно і, за відсутності потреби в них, складаються як ширма. Для зручності їх можна встановити на роликах, і тоді вони легко переміщуються в зручне для роботи положення. Для виконання ознайомлювальних цегляних робіт застосовують стенди, що використовують бічні рами з швелера № 14. У них точно входить стінка, що складається пів цеглини». В цьому випадку можливий її багаторазовий демонтаж (по свіжому розчину).

Зрозуміло, що в даному випадку описаний лише один з можливих варіантів організації подібних робіт. Вчитель має право, виходячи з місцевих умов, сам вирішити, які об'єкти праці будуть підібрані. Важливо лише, щоб вони формували позитивну мотивацію у школярі. Працюють з захопленням тоді, коли цікаво. Спонука учнів до навчання — найважливіша вимога дидактики. На уроках технології такий підхід повинен стати невід'ємним компонентом навчально-виховного процесу.