Методи наукових досліджень.
Методика навчання технології, розв'язуючи поставлені перед нею завдання, спирається на такі методи наукових досліджень:
Спостереження як метод наукового пізнання характерне тим, що в процесі його дослідник не втручається в хід навчального процесу, а лише фіксує все, що відбувається. Дослідник наперед визначає мету, завдання і методику спостереження, а потім переходить до безпосередніх спостережень. Внаслідок спостережень визначаються факти, які дають змогу характеризувати виучуваний об'єкт (прийом), оцінювати його.
Наприклад, можна поставити мету перевірити, чи звертаються учні в процесі занять за порадами до вчителя. Якщо учні часто ставлять запитання, причому вони поширюються, то на підставі спостережень можна рекомендувати вчителеві приділити більше уваги фронтальному поточному інструктуванню.
Експеримент на відміну від спостереження проводиться в цілком певних умовах, які створюються дослідником. Експериментальні ситуації можна повторити потрібну кількість разів і таким чином усунути елемент випадковості. Внаслідок цього можна визначити вплив окремих педагогічних факторів і з'ясувати їхню порівняльну ефективність досить об'єктивно й достовірно.
Сильні сторони експерименту, а саме: вивчення явиш в умовах, які можна точно врахувати, можливість абстрагуватися від певних сторін процесу - на сучасному етапі розвитку педагогічної науки можуть бути особливо ефективно використані в дидактичному експерименті. Найтиповішими формами дидактичного експерименту - це урок у звичайних умовах класу (навчальної майстерні) і експериментальні заняття з невеликою групою учнів. Кожна з них має свої переваги та недоліки.
Дослідні уроки особливо ефективні там, де перевіряються будь-які рекомендації щодо роботи з цілим класом (групою).
Щоб мати об'єктивні дані під час експериментів, широко застосовують різноманітні прилади і апаратуру.
Експериментальні заняття проводять у дещо штучних умовах. У цьому недолік їх і водночас переваги, бо тут можна відходити від змісту навчальної програми і забезпечувати достатній контроль за діяльністю кожного учня.
Наприклад, ставлять завдання перевірити ефективність нової методики навчання операції рубання металів. Для цього можна застосувати спеціальну апаратуру, яка дає змогу фіксувати точність рухів учня, а на сам процес навчання витрачати стільки часу, скільки потрібно для оволодіння учнем відповідними трудовими прийомами (це може бути більше або менше, ніж передбачено програмою).
Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Важливим джерелом розвитку методики як галузі педагогічної науки є передовий педагогічний досвід, вивчення досвіду роботи кращих учителів, науковий аналіз його дають змогу створити рекомендації з ефективної побудови навчальною процесу.
Передовий досвід можна вивчати за допомогою спостережень, бесід з учителями, кінозйомок та ін.
Важливу роль у вивченні і поширенні передового досвіду відіграють педагогічні читання (конференції).
Теоретичні дослідження. Методиці доводиться вирішувати такі питання, які не піддаються дослідженню методом спостереження або експерименту.
Наприклад, обґрунтування змісту навчального матеріалу починається з вивчення відповідного комплексу знань і вмінь, набутого практикою. Вивчення проводять методом аналізу, тобто весь комплекс знань і вмінь розділяють на окремі елементи. Потім з них відбирають ті, які повинні ввійти до змісту навчальної програми, тобто відбувається процес, протилежний аналізу - синтез. Аналіз і синтез - методи теоретичного дослідження.
При застосуванні розглянутих методів дослідження вдаються додатково до таких допоміжних методів, як бесіда з учнями і вчителями, анкетування, вивчення продуктів праці учнів та ін.
Крім методу, дуже важливо правильно вибрати методику дослідження, тобто спосіб здобування даних, що характеризують процес навчання,
Необхідно, щоб методика забезпечувала збір достовірних даних. Такій вимозі відповідають так звані об'єктивні методики досліджень, де дані здобувають через об’єктивні характеристики такі, як час, точність, швидкість, продуктивність, фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі учнів, та ін. Застосування їх виявилося досить ефективним мри розробці основ методики формування трудових практичних умінь і навичок.
Вимірювання об'єктивних характеристик проводиться як безпосередньо, так і за допомогою спеціальної апаратури (технічних засобів).
На практиці різноманітні об'єктивні методики досліджень об'єднують у три групи:
Вивчення результативних характеристик трудових дій (точність виконання виробів, витрачений час, продуктивність праці та ін,).
Вивчення параметрів трудових дій (визначається ступінь досконалості їх, взаємодія працюючого з інструментом, машиною та ін.). Методики даної групи називають біомеханічними.
Вивчення психофізіологічних процесів, які відбуваються в організмі учнів під впливом праці. Методики даної групи називаються психофізіологічними.
Для кількісного визначення зв'язків і залежностей у педагогічних явищах почали застосовують математичні методи.
Як бачимо, методика займається самостійними дослідженнями. Це зовсім не означає, що вона не використовує даних досліджень інших наук. Навпаки, методика тісно пов'язана з науками, на які вона спирається в своїх висновках.
Методика повинна підтримувати постійний зв'язок із наукою, яка визначає зміст шкільного предмета. Це розділи технічної науки, пов'язані з обробкою різних матеріалів з електромонтажними роботами та ін.
При побудові навчального процесу методика спирається па дані педагогіки, психології, вікової анатомії і фізіології, гігієни і педіатрії. Використовуючи дані цих наук, методика навчання технології вирішує питання про режим роботи, характер вправ розробляє нормативи на інструменти, устаткування тощо.